Зеленський анонсував воєнну податкову реформу

Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це у своєму виступі під час круглого столу «Нагальні потреби українського агросектору для стійкості та відновлення» розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Захід було організовано за підтримки Європейського Союзу та Світового банку. У зустрічі взяли участь представники уряду, парламенту, профільних асоціацій виробників сільськогосподарської продукції, об'єднань громад та міжнародні партнери, які обговорили нагальні потреби українського агросектору, а також перспективи надання підтримки агровиробникам у 2023 році.

За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення.

Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок.

Перше — робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору.

Друге — спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника.

Третє — спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах.

Четверте — реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. Розподіл підтримки відбувався лише онлайн, через Державний аграрний реєстр. За умовами програми, безповоротну допомогу могли отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів.

Микола Сольський відзначив і надану міжнародними партнерами допомогу в зберіганні збіжжя. Це програма з надання фермерам рукавів для зберігання зерна була реалізована спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за підтримки урядів Японії й Канади. У рамках програми, крім рукавів, аграрії можуть отримати комплект техніки для завантаження зерна.

Також Міністр розповів про роботу програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування. Микола Сольський зауважив, що за сприяння Світового банку на реалізацію зазначених програм наступного року вже передбачене фінансування.

Крім того, Міністр висловив сподівання щодо можливості реалізації масштабної програми кредитування аграріїв на наступний рік. Він зазначив, що спрощене кредитування надасть аграріям фінансову підтримку, необхідну для підготовки та проведення посівної. Наразі стосовно цього ведуться переговори.

Окремо Микола Сольський окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники.

ukragroconsult.com

Вартість м'яса в Україні на порядок нижча, ніж у Польщі і Литві. Про це свідчать дані порталу Numbeo, передає УНН.

Кілограм курячої грудки у Києві коштує у середньому 82 грн. У Варшаві - 16 злотих (123 грн), у Вільнюсі - 4,4 євро (143 грн).

За кілограм яловичини кияни платять у середньому 137 грн. Жителю Варшави яловичина обходиться удвічі дорожче - 34,5 злотих (258 грн) за кілограм, жителю Вільнюса - 7 євро (225 грн).

При цьому, є продукти, вартість яких в Україні дещо вища, ніж у Польщі. Наприклад - молоко і сир. Літр молока у Києві коштує в середньому 23 грн, у Варшаві - 2,6 злотих (19 грн). Кілограм сиру обійдеться киянинові у середньому в 181 грн, жителю польської столиці - у 23 злотих (178 грн).

У Вільнюсі всі соціальні продукти харчування коштують дорожче, ніж у Києві. В цілому, вартість життя у Польщі та Литві на 42% і 67% вища, ніж в Україні.

Нагадаємо, у 2018 році найдешевшим і найпопулярнішим серед українців м'ясом була курятина. Цей вид м'яса на 100% забезпечується вітчизняними виробниками, найбільший з яких - "Миронівський хлібопродукт" (Наша Ряба).

Джерело: УНН

Як повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на ДФСУ, у січні-жовтні до України надійшло 23,4 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону сукупною вартістю 43,2 млн дол. США. Так, ще до кінця року обсяги імпорту свинини учетверо перевищили минулорічні.

Імпорт свинини цьогоріч пожвавився у наслідок зменшення внутрішньої пропозиції. Як наслідок, внутрішні ціни на цей вид м’яса були вищими за «розцінки» на сировину іноземного походження. «Враховуючи середньомісячну активність завезення свинини упродовж другого півріччя, сукупний річний імпорт такої м'ясної сировини може сягнути 30 тис. т», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Так, за даними митної статистики в червні імпортна активність суттєво пожвавилася у порівнянні з початком року, а з другої його половини до України щомісяця надходило 3,5-4 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. З урахуванням цього, за збереження поточного рівня активності імпортерів річні обсяги поставок свинини з-за кордону можуть «впритул» наблизитися до позначки 30  тис. т. З іншого боку, внутрішні закупівельні ціни на свинину живою вагою на початку листопада опустилися нижче «бар’єрної» позначки — прохідної ціни для свинини європейського походження. Це може дещо послабити зацікавленість вітчизняних операторів в імпортній сировині», — зазначають в АСУ.

«Щодо товарної структури імпорту свинини, то вона цього року відчутно урізноманітнилась. Зокрема, у 2017-му понад дві третини сукупних обсягів імпорту свинини припадало на морожену сировину, а 60% свинини, яку завозили до України була представлена свинячими тримінгами. При цьому питома вага охолодженої свинини не перевищувала 20%. Цього року охолоджені півтуші складають п’яту частину від імпорту свинини, ще 28% приходиться на охолоджену свинину в елементах. Морожене м’ясо свиней складає в товарній структурі імпорту менш ніж половину. Інша обвалена заморожена свинина (УКТ ЗЕД  0203 29 59) досі користується популярністю серед вітчизняних м’ясопереробників, проте все частіше під цим кодом постачають не тримінги, а обвалені корейка, шия, лопатка чи окіст», — додають аналітики.

Помісячна динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) та його товарна структура у січні-жовтні 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ, sfs.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform