Зеленський: Україна продовжує виконувати «зернову угоду»

З метою безперебійного забезпечення населення країни продуктами харчування в умовах воєнного стану Урядом було запроваджено спрощення вимог щодо обов’язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою.

Наразі національні підприємства здатні в повному обсязі забезпечити потребу українських споживачів в безпечних та якісних харчових продуктах з дотриманням вимог харчового законодавства.

Враховуючи звернення галузевих об’єднань виробників харчової промисловості та з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів, 19 серпня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, що скасовує норму щодо тимчасової можливості на період дії воєнного стану реалізації імпортованих харчових продуктів на митній території України, інформація про які викладена мовою, відмінною від державної.

Водночас, харчові продукти, ввезені на територію України

з 9 березня по 1 грудня 2022 року, інформація про які викладена мовою, відмінною від державної, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати “вжити до”).

PigUA.info за матеріалами facebook.com

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

З 11 по 14 серпня 2020 року  на території Національного комплексу «Експоцентр України» відбулася найголовніша аграрна подія – «АГРО-2020». Попри непростий карантинний період, виставка вкотре продемонструвала потужний аграрний потенціал України та об’єднала усіх тих, хто прагне його розвивати й надалі.

У цьому році у виставці «АГРО-2020» взяли участь 729 компаній. На виставку завітало 38000 відвідувачів.

Виставку відкрив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорем Петрашком. Глава Уряду подякував представникам аграрної галузі за те, що в період коронакризи вони залишаються «островом стабільності, на який спирається економіка, наші сім’ї, колективи й держава загалом». Він додав, що Україна посідає лідерські позиції у світі в агропромисловому секторі, а тому Уряд приділяє велику увагу розвитку галузі.

За участі Міністра Ігоря Петрашка відбувся форум «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», де були озвучені основні напрямки підтримки аграрного сектору. Також у рамках ділової програми виставки пройшов II Всеукраїнський фермерський форум, органічна конференція, панельна дискусія щодо безпечності молока.

Окрім ділових заходів, на виставці відбулися численні презентації новинок сільськогосподарської техніки. Так, на «АГРО-2020» можна було вперше побачити надпотужний трактор українського виробництва — Boris Bond BX 958. Машина отримала абсолютно новий дизайн, потужний двигун та підвищений рівень комфорту. Також на виставці презентували перший в Україні алюмінієвий напівпричіп-зерновоз «Заводу Кобзаренка». Компанія «Агротехсоюз» представила нове покоління зернозбиральних комбайнів Claas Lexion 8700. Група компаній «AGCO» вперше презентувала для українських аграріїв революційний зернозбиральний комбайн Massey Ferguson IDEAL 7. На «АГРО-2020»  також дебютувала сівалка точного висіву Fendt Momentum у двох конфігураціях. Сенсаційною новинкою виставки став колісний трактор Belarus 742.7. Компанія «СТК-Агро» у рамках виставки «АГРО-2020» представила трактори італійського бренду Landini. На стенді Lovol Техноторг презентували новинку - трактор китайсько-італійського виробництва ARBOS P 504, який має японський 4-циліндровий двигун YANMAR потужністю 50 к. с. Також компанією «Агсолко Україна» було представлено новий китайський самохідний обприскувач Lixing. Окремою яскравою подією стала презентація агродрону  Flying tractor, який дозволяє легко і ефективно здійснювати розпилення ЗЗР та внесення добрив.

Традиційно багатолюдною була експозиція «ОРГАНІК», де понад 30 виробників експонували як органічну продукцію, так і засоби для органічного сільського господарства.

Нагадуємо, що Генеральним спонсором виставки виступила компанія «ТОТАЛ Україна».

Усім учасникам і відвідувачам виставка «АГРО-2020» подарувала насичену і цікаву програму, а головне - абсолютно безпечне перебування! Тож до наступної зустрічі на «АГРО» у 2021 році  з 8 по 11 червня!

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info