Збитки, завдані сільськогосподарському сектору внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів

До 28 лютого фонд CRDF Global приймає проекти від спільних груп американсько-українських дослідників, які спеціалізуються на сільськогосподарських науках.

Повідомляється, що Американський фонд CRDF Global і Міністерство освіти й науки України оголосили проведення Конкурсу спільних досліджень у сфері АПК та альтернативної енергетики.

Конкурс передбачає проекти у 2-х підкатегоріях:

сільськогосподарські біотехнології, включаючи патологію рослин, генну інженерію, молекулярні маркери і діагностику, а також способи, які можуть зменшити і/або усунути наявність хвороб рослин;

альтернативна енергетика, включаючи інженерні, нанотехнології, біохімію, мікробіологію і різні дослідження в даній області.

Переможці конкурсу отримають $57 тис.: $50 тис. — від CRDF Global і $7 тис. — від Міністерства освіти і науки.

milkua.info

Виробництво і експорт продукції птахівництва в Україні може скоротитися, якщо в країні найближчим часом не буде розблоковано процес державної реєстрації кокцидіостатиків - лікувальних кормових добавок, які використовуються для профілактики захворювань при годівлі птиці. Таку думку висловили експерти Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації.

Як пояснюється, без застосування даних кормових добавок ризик падіжу поголів'я птиці становить понад 80%. При цьому через відсутність законодавчого врегулювання їх використання в Україні через відсутність встановлених максимальних рівнів залишків даних речовин в харчових продуктах тваринного походження імпорт кокцидіостатиків припинився ще в травні ц.р., а їх виробництво в Україні поки також є неможливим через відсутність реєстрації.

Для вирішення даної проблеми ЄБА звернулася до прем'єр-міністра України з проханням прискорення прийняття проекту наказу МОЗ України «Про затвердження змін до показників безпеки харчових продуктів», опублікованого ще 17 лютого ц.р. на офіційному веб-сайті міністерства.

«Сьогодні птахівницькі підприємства України змушені шукати заміну технології, однак цей процес займе близько шести місяців, протягом яких є значні ризики втрати всього поголів'я. До того ж, повністю замінити кокцидіостатики в промисловому птахівництві неможливо. Принаймні, в Україні і ЄС таких прикладів немає», - підкреслив менеджер комітету ЄБА Дмитро Кирилюк.

apk-inform

У період з 2018 по 2023 роки обсяг світового ринку комбікормів для великої рогатої худоби (ВРХ) буде рости в середньому на 3% на рік, відзначається в дослідженні, підготовленому міжнародною аналітичною компанією IndustryARC.

На думку експертів, двома ключовими трендами, які будуть спостерігатися на ринку в найближчі п'ять років, стане зростання попиту на яловичину, в першу чергу з боку країн, що розвиваються, а також прагнення виробників поліпшити стан здоров'я стада.

Як і в багатьох інших сегментах світового ринку комбікормів, аналітики очікують, що основне зростання припаде на Азію. Індія, Китай і В'єтнам сьогодні швидкими темпами збільшують споживання тваринного білка, і цим країнам з кожним роком потрібно все більше комбікормів.

За межами регіону основне зростання виробництва комбікормів буде відзначений в Бразилії, яка вже є одним з найбільших виробників яловичини для світового ринку, в Мексиці і Канаді.

За матеріалами Industry ARC

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub