Паркан від АЧС дозволить Польщі заощадити близько півмільярда євро

Кількість країн, які лібералізують умови для перевізників українського зерна, постійно зростає.

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

«Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема, ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія», — зазначив він. 

Тарас Висоцький також додав, що Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання допомоги українським аграріям. 

«Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників. Тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів», — пояснив він. 

agroportal.ua

Право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств, серед них - 22 виробники молока та молочної продукції.

Про це повідомили в Держпродспоживслужбі, йдеться в ексклюзивному матеріалі AgroPolit.com.

Серед них: 128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 – підприємств-виробників нехарчової продукції.

Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:

22 виробники молока та молочної продукції;

4 виробники м’яса птиці;

1 виробник продуктів із м’яса птиці;

24 виробники риби;

4 виробники яєць та яєчної продукції;

66 виробників меду;

1 виробник харчового колагену;

1 виробник кишкової сировини;

5 виробників равликів та жаб’ячих лапок.

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з робочим візитом знаходиться в Грузії в складі української делегації. Метою візиту є просування експорту української продукції. 

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Візит обіцяє бути дуже насиченим. Плануємо активно працювати над розширенням двосторонніх торговельних взаємовідносин та посиленням співпраці. Зокрема, в центрі моєї уваги в ході візиту — переговори щодо збільшення українського експорту м’яса та продуктів тваринництва до Грузії», — розповіла Владислава Магалецька.

Зазначимо, що Україна та Грузія мають сталі партнерські відносини. За даними Держстату України, у 2020 році обсяги торгівлі товарами та послугами між країнами становили 570,9 млн. дол. США. У січні-березні 2021 року обсяги торгівлі товарами та послугами становили 147,9 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 4,1%. Тобто, після падіння обсягів торгівлі, викликаного пандемією COVID-19, сьогодні знову спостерігається зростання.

Серед продуктів харчування в структурі експорту до Грузії у січні-квітні 2021 року домінували молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, готові продукти із зерна. Крім того, відбулося зростання експорту жирів та олії тваринного та рослинного походження, а також какао і продуктів з нього.