Українська делегація у Грузії працює над просуванням експорту українського м’яса та продуктів тваринництва

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає рішення Національного банку України щодо підняття офіційного курсу долара до гривні. Це дасть змогу аграріям не втрачати дохід на суттєвій різниці офіційного та комерційного курсу валют.

На тлі скорочення прибутків аграріїв через низькі закупівельні ціни на продукцію, окуповані та заміновані землі, стрімке здорожчання логістики, обладнання та матеріалів для ведення сільського господарства занижений курс долар забирав тільки під час валютних операцій 20% доходу фермера.

На зрівняні офіційного курсу долара та комерційного неодноразово наголошували у Всеукраїнській Аграрній Раді. Також ВАР зверталась з відповідним офіційним листом до президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Національного банку України Кирила Шевченка та міністра АПК Миколи Сольського.

Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року НБУ своєю постановою № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зобов’язав купівлю банками іноземної валюти у експортерів за офіційним курсом, встановленим НБУ на 24 лютого 2022 року — 29,25 гривень за долар. Тоді як комерційний курс за яким купували валюту експортери та громадяни становив близько 36 гривень. Водночас продавати валютну виручку аграрії мали за офіційним курсом, який суттєво менший за справжній. На цьому аграрії втрачали 20% свойого доходу.

Від 9 ранку 21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25%, з 29,25 грн за 1 дол. США до 36,5686 грн. В Нацбанку пояснили, що на початку повномасштабного вторгнення росії фіксований курс допоміг стабілізувати економіку. Сьогоднішній крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни, додали в НБУ.

uacouncil.org

Управління небезпечними факторами під час первинного виробництва — одна із вимог, яка прописана законом і обов’язкова до виконання.

Згідно Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», статті 40 «Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів», з метою безпечності первинної продукції оператори ринку на своїх потужностях зобов’язані здійснювати певні заходи.

«Зокрема, від операторів ринку вимагається управління небезпечними факторами, йдеться у частині 1, пункті 1-му. Найбільше питань та пояснень потребує саме ця вимога», — зазначає Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів.

Він пояснює, що на своєму виробництві оператор ринку повинен мати достатню компетенцію, аби виявити небезпечні фактори. Зокрема ті, що стосуються засобів захисту рослин, неналежного стану ґрунту чи навколишнього середовища, засобів пов’язаних із хворобами рослин чи тварин або ж із умовами обробки чи збору урожаю, чи умовами післяурожайної обробки, пакування чи зберігання.

Оператор ринку повинен знати про всі небезпечні фактори, які можуть бути характерними для конкретного продукту і організувати процес так, щоб вони не перевищували допустимої норми. Небезпечні фактори — це зона відповідальності первинного виробника, а не супермаркету чи переробного підприємства.

«Слід звернути увагу на підтримання в належному стані приміщень, транспортних засобів та інвентарю, на чистоту тварин, які підлягають забою, на використання потужностями води питної, гігієни персоналу та їхнього здоров’я. Останнє особливо важливо на тваринницьких фермах, — зазначає експерт. — Важлива ефективна боротьба зі шкідниками, правильне поводження з відходами, правильне використання ветеринарних препаратів, кормових добавок відповідно до вимог законодавства та інструкцій».

Оператор ринку повинен вести записи, які застосовуються для управління небезпечними факторами і зберігати їх протягом трьох місяців для того, щоб в разі потреби надати компетентним органам.

Про управління небезпечними факторами на первинному виробництві Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів, розповів під час онлайн-вебінару «Виконання вимог харчового законодавства з безпечності продукції на первинному виробництві», який був організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

MilkUa.info

Котирування м’яса птиці продовжують знижуватись у всьому світі. На європейському ринку середня ціна бройлерів наразі становить 183,59 євро за 100 кг (у вазі туші), що на 1,9% менше порівняно з минулим місяцем та на 1,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни також знизилися на ринку США, тоді як у Бразилії повільно відновлюються завдяки збільшенню попиту на внутрішньому ринку.

Минулого місяця бразильські експортери птиці зафіксували нижчі доходи через стан ринку у всьому світі. За даними Бразильської асоціації тваринництва (ABPA), експортери курячого м’яса у вересні заробили 479 млн. доларів США, що на 18,4% менше, ніж за той же період минулого року. Різке падіння валютних надходжень відображає девальвацію цін на м’ясо птиці на міжнародному ринку, говорить Рікардо Сантін, президент ABPA.

Президент ABPA стверджував, що зниження обсягів відвантажень курки минулого місяця було викликано затримкою суден. Утім, завдяки зростанню внутрішнього споживання птиці в країні, ціни на бразильському ринку почали висхідний рух.

Meat-Inform

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.