Забор от АЧС позволит Польше сэкономить около полумиллиарда евро

11-янв-2018

Анализ экономической эффективности строительства на восточной границе Польши ограды, защищающей от миграции кабанов, показал, что такой забор в многолетней перспективе может уменьшить затраты на борьбу с АЧС примерно на 60% — до 360 млн евро.

Глава специальной рабочей группы, заместитель министра сельского хозяйства Рафал Романовский во время одного из декабрьских заседаний комиссии Сейма по вопросам сельского хозяйства сообщил депутатам, что работа идет по разным направлениям. Проанализированы правила, вытекающие из закона о строительстве, выполнена оценка воздействия строительства на окружающую среду, определены параметры, которым должно соответствовать ограждение.

«В соответствии с моделями, которые охватывают период в 25 лет, при отсутствии ограждения и при текущем давления патогена на окружающую среду в соседних странах, стоимость борьбы с АЧС составит около 890 млн евро. При существовании физического барьера стоимость борьбы с АЧС оценивается в 360 млн евро, то есть строительство забора на всей границе с Белоруссией и Украиной позволит сократить расходы на борьбу с АЧС примерно на 60%. Возведение забора оценивается в примерно 31 млн евро. Стоимость и содержание составит более 45 млн евро», — уточнил замминистра.

Решение о строительстве забора приняли 19 июля 2017 во время заседания Правительственной группы кризисного управления под председательством премьер-министра Беаты Шидлов. Реализацию этого проекта предусматривает недавно принятый спецзакон о АЧС. На следующем этапе будет подготовлен план строительства.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Читайте также:
НБУ прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%
26-сен-2022

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире
03-апр-2018

В период с 24 по 30 марта 2018 года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 133 очагах особо опасных болезней.

Африканская чума свиней была отмечена в Латвии (21), Польше (69) и в Украине (3). Очаги ящура зарегистрированы в Монголии (15) и Южной Корее (1).

Ветеринарные службы 9 стран сообщили об очагах высокопатогенного гриппа птиц: Бутан (1), Великобритания (1), Дания (4), Камбоджа (1), Нидерланды (2), Словакия (1), Финляндия (1), ЮАР (4) и Япония (7).

За прошедший период в МЭБ также сообщено о выявлении бабезиоза крупного рогатого скота в Новой Каледонии (1) и болезни Ауески во Франции (1). В Белизе отмечено увеличение заболеваемости животных бешенством. В Чили возросло количество выявленных случаев гриппа лошадей.

PigUA.info по материалам arriah.ru

Узнать подробнее
ФАО активізує зусилля для збереження майбутнього врожаю та забезпечення експорту зернових культур
07-июля-2022

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проект на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки.

Проект, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», — зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв'язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», — зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проект надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Підтримка ФАО, що надається Україні

ФАО працює в Україні з 2003 року, і починаючи з 2015 року її діяльність була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та розвитку.

Після початку війни Організація розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки майже 980 000 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року.

Станом на 29 червня ФАО надала екстрену сільськогосподарську допомогу для понад 75 000 людей. Така допомога включає роздачу насіння картоплі та овочів, а також грошову підтримку. Додатково 44 000 людей, які займаються виробництвом овочів, зернових культур, молока, м’яса та яєць отримають допомогу протягом найближчих тижнів, щоб забезпечити себе продовольством.

Японія вже вдруге бере участь у фінансуванні Програми гуманітарного реагування ФАО в Україні. Перший внесок було зроблено у квітні 2022 року. Загальна сума фінансової підтримки становить 20 мільйонів доларів США.

Станом на сьогодні, завдяки додатковому фінансуванню Японії ФАО зібрала 30,4 мільйона доларів США. Фінансову підтримку також надали Австралія, Бельгія, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Європейський Союз, Франція, Фонд Луї Дрейфуса, Український гуманітарний фонд та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Додаткові внески допоможуть ФАО охопити більше людей, щоб збільшити виробництво харчових продуктів та покращити ситуацію з продовольчою безпекою в країні.

Факти та цифри:

У 2021 році залежність 36 із 55 країн, які опинилися в умовах продовольчої кризи, від експорту з України та Росії становила понад десять відсотків їхнього загального обсягу імпорту пшениці, при цьому деякі країни імпортували пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, обсяги експорту зернових зазвичай становлять 6 мільйонів тон на місяць, тоді як у 2022 році в березні було експортовано всього 322 000 тон, у квітні - 970 000 тон, у травні - 1,2 мільйона тон, а у червні - понад один мільйон тон.

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року загальна ємність зернових сховищ в країні становила 75 мільйонів тон. Враховуючи сховища в районах з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише сховища у загальній ємності 60,9 мільйона тон для зберігання зерна.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня ярими культурами було засіяно 14,2 мільйона гектарів землі, що на 19,4 відсотка менше показника минулого року.

Приблизно 25 відсотків підприємств, що займаються виробництвом продукції рослинництва, мають нестачу у необхідних їм засобах захисту рослин.

Домогосподарства та комерційні виробники не забезпечені достатньою кількістю палива, необхідною для роботи механічних транспортних засобів та здійснення сільськогосподарського виробництва. Відсутність палива може вплинути на збір врожаю озимих культур у липні/серпні.

Ціни на ресурси, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, стрімко зростають. Ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли в середньому на 40−45 відсотків. У майбутніх сезонах виробники можуть дійти висновку про невигідність збирання врожаю.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
ФАО проведет большой опрос по антибиотикорезистентности
19-окт-2020

ФАО планирует провести большой опрос по антибиотикорезистентности.

Об этом сообщил национальный консультант и координатор проектов ФАО Виталий Башинский.

«ФАО планирует провести большой опрос среди фермеров, производителей, ветеринарных врачей, ветеринарных аптек, хозяйств и производителей кормов, чтобы понять, насколько глубоко эта информация сегодня осознается», — отметил он.

Микроорганизмы тоже развиваются и очень быстро приобретают антибиотикорезистентность. «Каждый врач — медицинский и ветеринарный — уже понимает, что те антимикробные средства, которые вчера работали очень хорошо, сегодня не дают таких результатов, — подчеркнул Виталий Башинский. — Почему это происходит — это один из моментов, который популяризирует ФАО. Также ФАО делает все возможное, чтобы усилить способность государственных органов в этой части».

agrotimes.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок