Енергетична криза «б’є» по ринку свинини

Державна ветеринарна адміністрація Чеської Республіки (SVS) виявила бактерії сальмонели в курятині, виробленій в Польщі. Про це повідомляє чеське видання Prague Monitor, передає УНН.

Заражене м'ясо надійшло від польської компанії Dromico, а дистриб'ютором була Astra meat з Нового Біджова. Термін придатності м'яса сплив 24 березня 2019 року.

"Про випадки захворювання від зараженої курятини поки не повідомлялося, і ризик ураження людини є мінімальним, якщо м'ясо приготували належним чином", - пише видання.

Раніше УНН повідомляв, що польську курятину імпортує і Україна. За даними експерта Шаповала, польське м'ясо птиціпереважає на ринку західних регіонів України.

Джерело: УНН

Україна постійно на зв’язку з партнерами за «зерновою угодою» – ООН і Туреччиною, і розраховує на продовження роботи зернового коридору.  Про це в ефірі національного марафону UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, за два місяці вже експортовано понад 5,5 млн тонн с/г продукції. Географія експорту – африканські країни (1/3 товарів), Близький Схід, Південно-Східна Азія та інші напрямки. Перш за все великий попит є на пшеницю, а також на кукурудзу та соняшникову олію.

Крім того, як підкреслив Тарас Висоцький, зростає відсоток експорту продукції з доданою вартістю. Йдеться, зокрема, про тваринництво. 

«Якщо в нас експорт м’ясної продукції та яєць до війни і так був непоганий, то суттєво набрав експорт молочної продукції: ми виходимо на рекордні показники за останні два роки, у вересні буде ще більше. Також у зв’язку з відкриттям ринку ЄС і зняттям квот та обмежень збільшується експорт садівничої продукції, ягід (як продуктів переробки, так і морожених та охолоджених), фруктів і соків. Зростають також обсяги класичного експорту – меду та горіхів», – прокоментував він.

«Процес трансформації зменшення експорту сировини та збільшення експорту продукції з доданою вартістю розпочато. Впевнені, що його вже не зупинити – він буде продовжуватися й посилюватися», – підкреслив він.

аgravery.com

Через 10 років уряд бачить Україну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

Про це розповів Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

«Рівно рік тому я як голова Держгеокадастру говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, запуск ринку землі, відновлення Міністерства аграрної політики. Наразі я в статусі міністра агрополітики й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі було виконано», — зауважує міністр.

Однак, деякі проблеми, які були озвучені раніше, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій.

«Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом. У цьому контексті підтримую слова Андрія Ставніцера, співвласник компанії „ТІС“, що для того, щоб розв’язати проблеми, їх потрібно спершу озвучити», — коментує Лещенко.

Крім того, стратегія аграрного сектору до 2030 року, яка вже затверджена урядом, гнучка і її реалізація потребує діалогу. Через 10 років уряд бачить країну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

«Також ми бачимо країну із усуненням існуючих недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору, подовженням ланцюга створення доданої вартості, із сформованими перевагами для експорту продукції з високою доданою вартістю. І, звичайно, міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії», — підсумував Роман Лещенко.

Відповідно до вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», на виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, наказом Мінагрополітики затверджені Вимоги до забою тварин. Наказ розроблений з урахуванням положень Регламенту Ради (ЄС) 1099/2009 від 24 вересня 2009 року.

На сьогодні вимоги ЄC щодо забою не є декларативними для країн, що здійснюють торгівлю живими тваринами або продуктами тваринного походження з Європейським Союзом. Недотримання цих вимог країнами-експортерами, у тому числі Україною, може стати причиною для заборони ввезення до ЄС живих тварин та продуктів тваринного походження.

Із 2021 року ЄС застосовує вимогу щодо наявності обов’язкового горизонтального законодавства для всіх тваринницьких потужностей у країнах, що здійснюють експорт тваринницької продукції до країн ЄС.

Прийняття Вимог до забою є необхідною умовою для збереження експорту продукції тваринництва з України до ЄС.

Наказ Мінагрополітики від 29 серпня 2022 року № 628 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину».

ukragroconsult.com