Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.
- Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
- Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
- Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
- Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
- Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
- Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
- Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
- Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
- Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
- Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
- В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
- Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.
Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.
Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!
