Бравурні релації про надлишок харчів в Україні — Андрій Ярмак

21-бер-2022

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

  1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
  2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
  3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
  4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
  5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
  6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
  7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
  8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
  9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
  10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
  11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
  12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Більше новин
Польща відкриває нові ринки експорту свинини та птиці
03-вер-2020

Міністерство сільського господарства Польщі повідомило, що Саудівська Аравія скасовує заборону на експорт польського м’яса та птиці та виготовлених з них продуктів. У свою чергу Сінгапур погодився відновити імпорт свинини з Польщі.

Міністерство сільського господарства Польщі також повідомило, що головний ветеринарний лікар підтвердив визнання Сінгапуром регіоналізації щодо африканської чуми свиней у Польщі та домовленості про затвердження зразка медичного сертифікату для свинини. Це рішення дає можливість експортувати свинину та м’ясні продукти на основі принципів регіоналізації. Утім є винятки, зокрема, заборонено постачання стерилізованої свинини в консервах.

У міністерстві зазначили, що від нині Саудівська Аравія скасовує ембарго також і на експорт, введене через спалахи високопатогенного грипу птахів. М'ясо птиці та яйця, а також вироблена з них продукція можуть бути реекспортовані до Саудівської Аравії.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Детальніше
На Херсонщині турецькі інвестори вклали в будівництво комбікормового заводу $ 3 млн
22-лют-2019

 ТОВ «Агропродукт-Херсон» завершує реалізацію проекту з турецькими інвестиціями на суму до $ 3 млн. Завод планується запустити в середині березня 2019 р його потужність складе 50 т / год.

Про це повідомляє прес-служба Херсонської Херсонської обласної державної адміністрації.

«Агропродукт-Херсон» є субсидується компанією міжнародних холдингів Ozturk Group, Global Gida, Rasyonel Tarim.

Ці холдинги мають в Туреччині потужності по виробництву комбікормів повного раціону для жуйних тварин, птахівництва і виробництва рослинних олій.

Будівництво нового сучасного заводу-комплексу компанія почала в 2018 році в рамках інвестпроекту «Реконструкція цеху грануляції висівок в виробничий комплекс комбінованих кормів потужністю 50 т/год на території м. Херсон». На цьому заводі буде створено до 70 робочих місць. Передбачається, що середньомісячна заробітна плата працівників складе більше 10 тис. грн

В ході зустрічі було підписано тристоронній меморандум про співпрацю щодо реалізації згаданого проекту. Сторонами, що беруть участь в підписанні, стали Херсонська ОДА, Херсонська міськрада і «Агропродукт-Херсон».

Довідка:

ТОВ «Агропродукт-Херсон» з 2005 року виробляє висівки пшеничні гранульовані і є одним з лідерів в Херсонському регіоні з експорту цього товару. Підприємство реалізує свою продукцію на міжнародних ринках ЄС, країн Малої Азії, Близького Сходу та Північної Африки.

Elevatorist.com

Детальніше
Мінагрополітики презентувало Концепцію діджиталізації агросектору
01-лип-2021

«Сьогодні відбувається найважливіша трансформація нашого часу — діджиталізація. Це явище, яке покликане спростити наше життя, а ведення бізнесу зробити більш ефективним. В аграрному бізнесі виділено два напрямки в яких рухається діджиталізація», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Так, перший етап це оцифровка інформації, що поступово призводе до формування великого масиву даних, зокрема державного аграрного реєстру, геопросторових даних, насіннєвого реєстру, тощо. Другий етап передбачає повну цифрову трансформацію самих агровиробників.

«Ведення справ виключно в цифровому форматі, дозволить аграріям більше не залежати від друкованих способів зберігання інформації, вести всі ділові переговори в онлайн-режимі і виконувати будь-які завдання без прив’язки до офісу», — пояснив Дзьоба.

agravery.com

Детальніше
В Україні запустили Єдиний експортний веб-портал
24-груд-2020

Офіс по просуванню експорту 23 грудня 2020 року на платформі Дія.Бізнес запустив в тестовому режимі Єдиний експортний веб-портал — онлайн-платформу для експортерів і компаній, зацікавлених в експорті.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Як зазначається, метою запуску Єдиного експортного веб-порталу є підвищення рівня національного експорту і надання підтримки підприємствам для виходу на нові ринки, а також іноземним компаніям, які зацікавлені в імпорті товарів і послуг з України та налагодженні партнерських відносин.

«Розвиток експорту, який сьогодні формує майже половину ВВП країни — в пріоритеті уряду України. Держава докладає максимум зусиль для впровадження фінансових та інформаційних інструментів підтримки експортерів для полегшення доступу українських товарів на зовнішні ринки. Запуск Єдиного експортного веб-порталу забезпечить виробників необхідними знаннями, полегшить пошук нових ринків збуту і встановлення ділових контактів для успішної експортної діяльності", — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

У той же час, заступник міністра — торговий представник Тарас Качка зазначив важливість цифрової трансформації і поширення знань з експорту через цифрові інструменти.

«В Україні щороку зростає кількість малих і середніх підприємств, які вимагають знань і консультацій щодо того, як розвивати свій експорт і просувати продукцію на нові ринки. З метою роз'яснення незручних бюрократичних процесів створено Єдиний експортний веб-портал. Унікальним на цьому веб-платформі є консолідація корисної інформації, в тому числі про те, як експортеру себе позиціонувати, яку стратегію вибрати і інше", — зазначив заступник міністра.

Він додав, що використання експортерами онлайн-платформи прискорить розвиток малих і середніх підприємств у всіх регіонах України. Також веб-портал дозволить виробникам більше використовувати інструменти електронної комерції, що є актуальним в умовах пандемії коронавіруса.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок