За 2021 рік експорт української курятини зріс на 30%

Асоціація «Свинарі України» спільно з сайтом pigua.info та журналом «Прибуткове свинарство» щороку складають рейтинг найпотужніших промислових свиногосподарств в Україні. Хто увійшов до числа найбільших гравців на ринку свинини на початку 2020-го?

Незважаючи на тенденції скорочення числа промислових свиногосподарств в останні кілька років, сукупна кількість сільськогосподарських підприємств, що утримують свинопоголів’я складає близько 1,7 тисячі. Проте основний стрижень та, водночас, рушійну силу промислового свинарства представляє відносно невелике число свиногосподарств. Цьогорічний рейтинг повною мірою підтверджує цю тезу: сумарне маточне поголів’я підприємств, що увійшли до складу ТОП-55 складає понад 3/4 чисельності промислових свиноматок в Україні (майже 161 тис. голів), а сукупні обсяги річної реалізації свиней на забій — 68% пропозиції живця (351 тис. т), вирощеного в сільськогосподарських підприємствах.

Хоча лише 40% свиногосподарств, що увійшли до тридцятки найбільших операторів ринку свинини, змогли наростити поголів’я, у 2019-му абсолютна більшість з них (25 з 30-и підприємств) змогли частково чи в повній мірі втілити плани розвитку: покращити умови утримання тварин та їх виробничі показники, розвинути інфраструктуру підприємства, розширити виробничі потужності за рахунок будівництва чи реконструкції. А незважаючи на непростий 2019-й та досить турбулентний початок 2020-го, майже всі учасники цьогорічного ТОП-у мають плани подальшого розвитку підприємств. Серед них — і реконструкція та/чи модернізація майданчиків, і будівництво нових, і закупівля маточного поголів’я, і нарощування його за рахунок власновирощених тварин. Тож, попри усі складнощі роботи у галузі та численні фактори невизначеності, промислове свинарство в Україні «не збавляє обертів».

pigua.info

Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій у середині листопада продовжили «зсув». Так, за попередніми оцінками операторів середня ціна закупівлі цього тижня послабилася ще на 1,25% та наближається до 43 грн/кг. Втім, таке послаблення не таке сильне, як минулотижневе просідання на 3%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця.

З огляду на вповільнення темпів падіння цін, виробники свинини сподіваються, що надалі ціни якщо не змінять вектор руху, то хоча б закріпляться на досягнутому рівні в межах 42-44 грн/кг. Більшість переробників у свою чергу очікують, що наступного тижня ціни на свинину живою вагою коливатимуться в вужчому діапазоні — 42-43 грн/кг. Проте є і такі, що прогнозують пониження мінімальної цінової позначки нижче вказаного рівня.

З іншого боку, європейські котирування залишаються на досягнутому рівні, а тамтешні оператори очікують на передсвятковий підйом цін у відповідь на досить активний попит з боку закупівельників. Хоча попередні прогнози пожвавлення закупівлі підтвердилися, на європейських цінах це ще не відбилося. З іншого боку, така стабільність не дає рівню «бар’єрних» цін опускатися нижче 44 грн/кг, на якому він тримається вже півтора місяці. 

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Проект Закону України від 02.07.2020 N 3775 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів» було подано до ВР України.

Автор законодавчої ініціативи — народний депутат О. Мейдич.

Метою законопроекту є забезпечення доступності життєво необхідних товарів для широких верств населення та попередження занепаду вітчизняного молочного виробництва.

«Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, за якими передбачається оподаткування ПДВ за ставкою 10 % молочних продуктів сировини для їх виробництва: масла вершкового; молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; молока та вершків, згущених та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин; маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених (бактеріальними заквасками) молока та вершків, згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао; молочної сироватки, згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин; сирів всіх видів і кисломолочного сиру.

Застосування зниженої ставки ПДВ спрямоване на цінову доступність молока і молочних продуктів для всіх верств населення. Соціально значущі продукти рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України включати до щоденного раціону харчування вразливої категорії споживачів – дітей, хворих, стариків, а зважаючи на ситуацію, пов’язану із карантинною ситуацією в світі та в державі в цілому, споживання молочних та кисломолочних продуктів необхідно і корисно кожному із нас».  (з Пояснювальної записки).

Повністю текст Пояснювальної записки можна прочитати тут.

infagro.com.ua

Серед українців побутує безліч думок про шкоду магазинної курятини і про користь домашньої. Найпопулярніші міфи обговорили і розвіяли фахівець з якості харчових продуктів Юлія Шумилова-Мовчан і доктор Євген Комаровський, передає УНН.

Один з найвідоміших міфів - магазинну курятину "напихають" гормонами. Українці вважають, що інакше курка не досягне ваги в кілька кілограмом всього за 40 днів. Однак, за словами експерта, в гормонах росту немає ніякої потреби.

"Бройлер - це результат генетичної селекції двох м'ясних порід курей. Бройлер і так швидко зростає в умовах, в яких його містять: він мало рухається, у нього прекрасний раціон з пробіотиками, з пребіотиками, з водоростями, з лактобактеріями. Тому, якщо бройлера правильно годувати, він набере масу досить швидко.

А використовувати гормони росту для сьогоднішньої птахівничої промисловості не рентабельно. Прискорювачі росту використовуються, але це не гормони. Це - L-карнітин, або простими словами - все, що ви п'єте, коли йдете в спортзал, щоб наростити м'язову масу", - пояснила фахівець.

Ще один популярний міф - наявність антибіотиків в магазинній курятині, продовжила експерт. Це - хибна думка. У готової м'ясної продукції промислового виробництва антибіотиків немає. Використання антибіотиків строго контролюється державою, зазначила Шумилова-Мовчан. І набагато частіше антибіотик можна зустріти як раз в домашній курці, яку ніхто і ніколи не перевіряє.

"У селі домашніх курчат напувають левоміцетином, так як вони - вкрай хворобливі. І людина, яка купила 30 курчат, і яка боїться наступного ранку втратити 15 - їй простіше напоїти птицю антибіотиком заздалегідь. Маю великі сумніви, що бабуся розводить антибіотик в воді до безпечної концентрації", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Експерт також відзначила, що у любителів ринкової продукції ризик заразитися гельмінтами виростає в рази. У той же час, промисловці дуже ретельно стежать за здоров'ям птиці, застосовуючи в ході її зростання протівогельмінтниє препарати.

"Органічну, сільську курку варто купувати тільки в тому випадку, якщо ви впевнені в людині, яка її виробляє. У будь-якому іншому випадку купуйте бройлера, це - безпечно", - розповіла Шумилова-Мовчан.

Джерело: УНН