Висушена барда в комбікормах може бути корисна для поросята-відйомиші

26-жовт-2017

Поросята-відйомиші демонструватимуть оптимальні показники приростів при додаванні висушеної післяспиртової барди в комбікорми, збалансовані по ферментам, відзначається в дослідженні вчених з Університету Джорджії в США, результати якого були опубліковані в журналі Animal Science.

Цікаво, що початковою метою дослідження ставилося перевірити гіпотезу про неможливість використання даного компонента для поросята-відйомиші. У науковій літературі була присутня певна догма про те, що післяспиртова барда не повинна застосовуватися в дієтах поросят на ранніх етапах їх життя, і ні в якому разі при рівнях понад 5-10% від загального обсягу комбікорму.

Разом з тим, конкретних досліджень на тему того, що може трапитися, якщо вказане правило буде порушено, ніхто не проводив, і американські фахівці зважилися стати першими, хто це зробить.

В результаті своїх досліджень вчені змогли встановити, що висушена післяспиртова барда може додаватися в комбікорми для поросят в обсязі до 45% від ваги комбікорми, що в результаті істотно знижує вартість годування. Разом з тим, подібна практика можлива тільки в тому випадку, коли вся дієта збалансована по ферментам, додають дослідники.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Ринок ріпаку найменше постраждав від війни
21-лип-2022

Ринок ріпаку найменше постраждав від воєнних дій. За перше півріччя 2021/22 МР було реалізовано понад 98% усього експортного потенціалу. Частка експорту у врожаї ріпаку перевищила 90%.

Про це заявила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.

«Особливістю 2021/22 МР є відносно високі відвантаження ріпаку в період воєнних дій, що стало можливим за рахунок вирішення логістичних проблем, відновлення та створення нових логістичних ланцюжків за наявності попиту з боку країн ЄС. Ця тенденція відзначалася за останні три місяці, коли щомісячний експорт перевищував середній показник трьох попередніх років: квітень — на 160%, травень — на 274%, червень — на 469%», — зазначила експерт.

Ключовий імпортер ріпаку — країни ЄС, частка участі знижена до 67% проти 83% роком раніше за рахунок виходу на ринок України Пакистану (12% всього експорту) та нарощування закупівель з боку Бангладеш.

На думку аналітика, у 2022/23 МР український ринок ріпаку залишатиметься заручником війни:

небезпека та непередбачені втрати під час збирання врожаю;

ціна ріпаку на внутрішньому ринку на 32% нижча за торішню;

низький ступінь укладання форвардних контрактів в умовах війни та невизначеності;

проблеми логістики призведуть до тривалого експортного сезону;

останні позитивні новини про переговори щодо «зернового питання» дають надію на розблокування портів, у такому разі ріпак буде однією з пріоритетних експортних позицій;

за рахунок активізації торгівлі, у разі розблокування портів, ціни на ринках ріпаку, які зазнали значного коригування після історичних максимумів, можуть отримати підтримку.

AgroPortal.ua 

Детальніше
Новий завод з виробництва кормів для риб в Кенії може змінити ринок Африки
28-бер-2017

Новий завод з виробництва комбікормів для об'єктів аквакультури, і в першу чергу так званих цінних порід риб: тілапії і сома, ймовірно, серйозно змінить ринок кормової продукції в Східній Африці, прогнозують представники проекту, з компанії Nutreco.

Згідно з офіційною інформацією, нещодавно запущений завод буде розрахований на обсяг виробництва в 5 тис тонн високоякісних комбікормів, що є досить суттєвою цифрою для регіону. Підприємство було побудовано в рамках державно-приватного партнерства FoodTechAfrica, яке передбачає участь європейських компаній у розвитку кормової і продовольчої індустрій Африканського континенту. Дана програма була запущена в Нідерландах в 2013 році.

На сьогоднішній день на території Африки зосереджена тільки 2,5% світових потужностей з виробництва аквакультури, в результаті чого більша частина проектів в сфері виробництва рибних кормів має відносно невелику потужність і робить акцент на роботу з малими фермами. Разом з тим, на думку інвесторів, на частку кормів в структурі виробництва аквакультури сьогодні припадає близько 70% витрат, і таким чином, нове підприємство з дуже доступною продукцією може дати стимул для розвитку цього сегмента в Східній Африці.

 Джерело: Feed Navigator

Детальніше
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
З України експортували 36 млн т зерна
24-січ-2022

Станом на 21 січня з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 36 млн n зернових культур, що на 7,8 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,5 млн т; ячменю — 5,3 млн т; жита — 148,9 тис. т; кукурудзи — 13,7 млн т.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок