Новий завод з виробництва кормів для риб в Кенії може змінити ринок Африки

Сильна посуха в цьому році в Північній Дакоті, а також кількох прилеглих штатах може серйозно змінити кон'юнктуру ринку кормових інгредієнтів в регіоні середнього заходу США.

Про це зазначається в звіті Університету Північної Дакоти.

Проблема, крім усього іншого, ускладнюється ще й тим, що стан багатьох пасовищ в країні також погіршився, в результаті чого фермерам, які вирощують велику рогату худобу, в 2017 році доведеться закупити більше комбікормів. У цих умовах багато фермерів змушені вживати заходів обмеження поголів'я своєї худоби для того, щоб скоротити витрати на покупку комбікормів, які дорожчають через раптовий локальноий дефіцит.

Крім того, якість багатьох культур залишає бажати кращого, знову ж, через посуху їх поживна цінність знаходиться на досить низькому рівні, наголошується в доповіді вчених.

Зокрема, щодо пшениці —  в цьому році тільки 34% врожаю отримало статус хорошої або відмінної якості, в порівнянні з 69% роком раніше.

За матеріалами All About Feed

За 2 місяці 2018 року українськими господарствами вироблено 388 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,2% вище показника відповідного періоду 2017 року.

Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Незначний приріст, як і попереднього місяця, забезпечено за рахунок галузі птахівництва, де виробництво зросло на 4,8%. Натомість у виробництві свинини та яловичини відбулося падіння на 5,0% та 3,2% відповідно.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–лютому ц. р. склав 54 тис. тонн (+30% до аналогічного періоду 2017 року), імпорт – 41 тис. тонн (+41%).

Першість у вітчизняному м’ясному експорті традиційно залишається за  м’ясом птиці, частка якого у загальних обсягах вивезення перевищує 80%. У натуральному вимірі за 2 місяці цього року імпортовано 44 тис. тонн м’яса птиці, що на 40% більше, ніж роком раніше. Найбільші обсяги поставок вітчизняної птиці у січні–лютому поточного року здійснені на ринки Нідерландів, Іраку, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (50% від загального обсягу), сало (31%) та свинина (14%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, в основному, із країн ЄС (Польщі, Німеччини та Угорщини). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса склала 11%.

За балансовими розрахунками, у січні–лютому поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася практично на минулорічному рівні.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за  2 місяці цього року склало 8,8 кілограмів на особу.

Нагадаємо, Україна в січні-лютому 2018 року експортувала 44,45 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що на 40,1% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

agravery

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

1 вересня, на засіданні Уряду прийнято постанову про утворення робочої групи на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, ЄБРР, Американською торговельною палатою в Україні та Агентством США з міжнародного розвитку, а також затвердження її посадового складу та положення про неї.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою робочої групи є створення в Україні національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках — NEXT-UA, як інтегрованої універсальної інфраструктури, що включатиме торговельний, кліринговий та розрахунковий функціонал. Йдеться про торгівлю різними активами, включно з цінними паперами (як державними, так і корпоративними) та товарними деривативами (продукцією енергетичного та аграрного ринку).

«Серед фінансових інструментів у 2020 році найбільшим попитом на українському фондовому ринку користувалися державні облігації України. Обсяг торгів ними становив 329,8 млрд грн, це 98,3% обсягу торгів організованого ринку цінних паперів. В той час як обсяг торгів акціями складав лише 0,6 млрд грн, а корпоративними облігаціями — 0,9 млрд грн. Створення національного механізму біржової торгівлі NEXT-UA стане головним завданням робочої групи, що сприятиме зміцненню інфраструктури ринків капіталу та організованих товарних ринків», — прокоментував перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.

Співголовами Робочої групи визначено Першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економіки України, заступника Голови Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні та заступника директора Агентства США з міжнародного розвитку, які затверджуватимуть персональний склад робочої групи.

Крім того, функціонування робочої групи прискорить реалізацію положень Меморандуму, яким серед іншого передбачено розвиток ринків внаслідок впровадження NEXT-UA, визначено напрями вирішення ключових питань для створення сприятливого середовища розвитку ринків, належних регуляторів (НБУ та НКЦПФР), які підтримуватимуть створення оптимальної майбутньої моделі ринкової інфраструктури в Україні тощо.