Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу

15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Більше новин
Держпродспоживслужба розраховує на впровадження сучасної системи контролю органічного виробництва
22-вер-2017

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розраховує на впровадження сучасної системи контролю органічного виробництва. На цьому наголосив Голова відомства Володимир Лапа.

За його словами, повноваження Держпродспоживслужби у сфері безпечності харчових продуктів та кормів сьогодні полягають в організації та здійсненні державного контролю у т.ч. за впровадженням НАССР, веденням реєстру затверджених експортних потужностей, уповноваженням лабораторій на проведення досліджень для цілей державного контролю.

У сфері виробництва та обігу органічної продукції Держпродспоживслужба України уповноважена вести реєстр виробників органічної продукції, проводити державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, гарантувати інформаційне забезпечення зацікавлених сторін.

Одночасно, невідповідність чинного законодавства вимогам та стандартам Європейського Союзу знижує довіру громадян як до української органічної продукції, так і до системи контролю. Тож, необхідно чітко визначити повноваження відомства, надати йому можливість проводити моніторинг органічної продукції, вибірково оцінювати діяльність органів із сертифікації та операторів ринку органічної продукції, працювати у тісній взаємодії з органами сертифікації, а також надати можливість Службі ініціювати, при потребі, виключення органу сертифікації з реєстру.

«Дані повноваження внесені в проект закону „Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції“ (N5448 від 24.11.2016), і керівництво Держпродспоживслужби має великі сподівання на прийняття даного закону, аби робота Служби була ефективною і відповідала вимогам сьогодення», — підсумував Володимир Лапа.

PigUA.info за матеріалами kmu.gov.ua

Детальніше
Українська індичатина поїде до Великої Британії
31-серп-2022

ФГ «Пан Індик-1» (Чернівецька область) планує експортувати індичатину до Великої Британії.

Про це розповів директор господарства Сергій Семенів, пише AgroTimes.
«Нині виготовляємо документи для отримання єврономера», — уточнив він.
Скасування Великою Британією мит і квот на експорт продукції з України стало для господарства хорошою новиною.
«Раніше для нас цей напрямок не був перспективним через нецікаву цінову політику тощо. Сьогодні це чудові можливості для українських агровиробників, — зазначив Сергій Семенів. — Для нашого підприємства це можливість нарощувати обсяги виробництва. Адже коли буде більша маржа, буде сенс розширятися».
До Великої Британії планується доставляти продукцію вантажними перевезеннями у рефрижераторах.
За словами Сергія Семеніва, Європі цікаві не тушки індиків, а обвалка у розфасовках.

«Потрібно буде дещо перелаштовуватись, та ми маємо усі можливості для цього. У нас є власний цех переробки», — зауважив він.

Для довідки: ФГ «Пан Індик» спеціалізується на товарному вирощуванні індиків. Має п'ять робочих пташників із сучасним обладнанням.

agroportal.ua

Детальніше
Процес реєстрації кормових добавок в Україні потребує спрощення - ЄБА
21-вер-2021

Україна повинна визнати еквівалентність європейської системи реєстрації кормових добавок, що дозволить реєструвати їх у спрощеному порядку. Про це йдеться в листі Європейської Бізнес Асоціації, направленому на адресу прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, повідомила 7 вересня прес-служба ЄБА.

"Компанії - члени Асоціації неодноразово наголошували на необхідності даного заходу, що, у свою чергу, сприятиме розвитку ринку кормів в Україні та збільшенню податкових надходжень до державного бюджету", - йдеться у повідомленні.

Крім того, Асоціація стурбована тим, що Порядок формування реєстраційного досьє містить вимогу надавати дані для даного документа, зокрема, результати досліджень (випробувань) кормових добавок, виключно українською мовою. Виконання цієї вимоги вимагає пошуку додаткових фахівців і значних витрат заявників.

Як зазначили в ЄБА, раніше при попередній процедурі реєстрації кормів і кормових добавок дозволялося подавати частини реєстраційного досьє, зокрема, результати досліджень англійською мовою. Це запобігало виникненню неоднозначностей і розбіжностей, пов'язаних з перекладом матеріалів, при перевірці достовірності інформації, а також спрощувало комунікацію між науковими експертами уповноваженої установи та бізнесом.

«Враховуючи це, бізнес закликає прийняти рішення про визнання еквівалентної системи реєстрації кормових добавок в ЄС вимогам, які діють в Україні, що розблокує процедуру спрощеної реєстрації кормових добавок, а також дозволити подачу результатів досліджень (випробувань) для державної реєстрації кормових добавок у складі реєстраційного досьє англійською мовою», - резюмується в повідомленні.

АПК-Інформ

Детальніше
Український агроекспорт втрачає темпи
19-лип-2022

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок