Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу

15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Більше новин
Як змінилися ціни на українському ринку фуражного зерна
19-квіт-2021

Зростання цін на українську фуражну кукурудзу зберігалося під впливом підвищення світових котирувань.

У той же час більш істотне зростання цін було обмежене присутністю на ринку конкурентних пропозицій зернової інших країн-виробників, а також помірним попитом.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Основна частина представників переробного сектора зберігала ціни на кукурудзу в межах раніше сформованого діапазону і тільки окремі компанії підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з середи, розраховуючи тим самим залучити додаткові обсяги. З урахуванням вартості доставки зерновий на підприємство, ціни кукурудзи становили 7100-8000 грн/т », - відзначили фахівці.

За їх оцінками, переробні підприємства не виключають зниження своїх закупівельних цін на фуражну кукурудзу найближчим часом.

Крім того, незначні цінові зміни були характерні для експортного ринку фуражної пшениці, що в деякій мірі було обумовлено зниженням торгової активності через сезонний фактор.

«Переробний сектор вважав за краще не коригувати ціни на фуражну пшеницю, незважаючи на те, що запаси зернової закінчувалися, а нові обсяги купити було важко через обмежену пропозицію. Діапазон закупівельних цін на базисі СРТ-підприємство становив 6100-7100 грн/т. Обмежена кількість пропозицій буде чинити тиск на ціни фуражної пшениці», - пояснили аналітики.

Ринок фуражного ячменю залишався найменш активним, так як кількість пропозицій була мінімальною, а попит на закупівлі був низьким. Фахівці підкреслили, що переробний сектор відчував брак пропозицій фуражного ячменю, при цьому не поспішав коригувати ціни в бік підвищення. Ціни на фуражний ячмінь озвучувалися в раніше сформованих межах 6700-7250 грн/т, СРТ-підприємство.

«Низька торговельна активність буде впливати на цінові тенденції на ринку фуражного ячменю і далі», - резюмували аналітики.

latifundist

Детальніше
В ЄС домовляться про поетапну відмову від імпорту російських енергоресурсів
08-бер-2022

Лідери Європейського союзу на саміті, що відбудеться цього тижня, домовляться про поетапну відмову ЄС від імпорту російських енергоресурсів.

Дослівно проєкт заяви лідерів ЄС: «Ми домовилися про поетапну відмову від імпорту російського газу, нафти та вугілля».

Деталі: Однак така відмова буде складною для країн Єврозони, оскільки ЄС купує у Росії 45% газу, що імпортується, РФ також покриває близько третини потреб у нафті і майже половину — у вугіллі.

milkua.info

Детальніше
Rabobank прогнозує зниження виробництва свинини у ЄС і Великобританії
02-лист-2020

Згідно з прогнозами Rabobank, у 2021 році виробництво свинини в 27 країнах ЄС та Великобританії незначно знизиться.

Темпи зниження багато в чому залежатимуть від розвитку ситуації щодо заборони імпортування німецької свинини в найближчі місяці. Якщо Китай не погодиться з політикою регіоналізації ЄС в цьому році, це означатиме тривалий період стійкого зниження цін, що прискорить закриття ферм у Німеччині.

Наразі середня ціна на поросят на 27% нижче рівня, що існував до появи АЧС. Це свідчить про небажання збільшувати поголів’я свиней у фермерських господарствах.

Навіть якщо Китай погодиться з німецькою регіоналізацією, очікувати, що ціни на свиней в ЄС повернуться до максимумів 2019 року не варто. Відповідно до звіту Rabobank, імпортний попит у Китаї поступово знижуватиметься, що також обмежить потенційне зростання виробництва у країнах співдружності.

pigua.info

Детальніше
Аграрії Херсонщини об'єднали зусилля та продовжують допомагати жителям області
28-лют-2022

Аграрії Херсонщини, Всеукраїнська Аграрна Рада разом з владою всіх рівнів — Херсонська обласна державна адміністрація, Херсонська обласна рада, Херсонська міська рада, Слуга Народу. Херсонщина, головами територіальних громад — об'єднали зусилля та продовжують допомагати жителям області в такий скрутний час для всієї країни.
Володимир Хвостов, керівник «Агропродукт, ЛТД», представник ВАР, депутат обласної ради з колегами та партнерами активно забезпечують продовольством населення.
«Агропродукт, ЛТД», ТОВ «Долинское продовжують постачати молоко селам.
Також в Долинському вже відновили роботу старої мельниці. А з Чаплинкою домовилися про відновлення олійниці.
Тож намагатимемося безкоштовно забезпечити борошном та олією наші громади.
Андрій Пастушенко, СТОВ «Дніпро» завезли 4 тонни молока до лікарні ім. Карабелаша на молоковозі Херсонського маслозаводу. Зараз ведуться з ними переговори, аби зробити невеличку переробку, та людям роздавати не сире молоко, а продукцію.
Працюємо над тим (якщо дозволить безпека людей), щоб зробити поставки регулярними та отримати продукцію (сир, сметану, масло). Потім передавати її в медичні заклади на постійній основі.
Данило та Едуард Репілевські, ТОВ «Агробізнес» безкоштовно випікають хліб та з молочкою роздають місцевим Тавричанської ТГ та Нової Каховки.
Сергій Рибалко, ФГ «Аделаїда» запустили в Чулаківці стару олійницю і млин. Все населення буде з хлібом, олією та картоплею.
ВАР працює! ВАР — це сила!!!
Мирного неба всім нам! milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок