Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу

15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Більше новин
Поголів'я скорочується — виробництво молочних продуктів збільшується
03-жовт-2019

Багатьох пересічних українців дивує відсутність закономірності між статистикою скорочення кількості корів у країні і значним виробництвом молочних продуктів, Зокрема, станом на 2018-тий поголів'я скоротилося майже на 43% порівняно із 2009 роком.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Впродовж останніх 10−20 років молочне скотарство, зокрема промислове, не стояло на місці. Багато коштів було інвестовано у його розвиток: у технології, управління, обладнання і т. інше. Тому вдалося досягнути таких результатів: у 2009 році середня продуктивність 1 корови в Україні складала 3945 кг/рік, тобто це 12 л/добу. У 2018 році — 6054 кг/рік на корову, це 28 л/добу», — зазначає Ганна Лавренюк.

На сьогодні сучасні генотипи дають можливість давати більшу кількість молока, завдяки роботі з генетичним потенціалом, яка велася впродовж років.
Також господарства приділяють особливу увагу заготівлі кормів, а також складанню раціонів для тварин. Адже у радянські часи існувала проблема, коли корів годували за залишковим принципом, а також згодовували неякісний, абияк заготовлений силос, сінаж. Тут приходить розуміння того чому корова, яка потенційно готова була давати 30л/добу — давала лише половину.

«Якщо говорити про обсяг виробництва за даними Держстатистики, то на сьогодні близько 70% всього молока належить присадибними господарствами, але якщо говорити про переробку, то тут ситуація абсолютно протилежна. Оскільки на переробку було поставлено 4,18 тонн молока і 78% з усього цього молока — це те, яке отримане від промислових професійних молочно-товарних ферм. Саме вони гарантують здоров’я своїх тварин, прослідковуваність, якість та безпечність», — роз’яснює Ганна Лавренюк.

Нагадаємо, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», заборона прийому молока ІІ ґатунку почне діяти з 2020 року.

MilkUa.info

Детальніше
В Україні аграріїв звільнять від сплати податків на землю
08-бер-2022

Президент України Володимир Зеленський заявив, що уряд розробив план підтримки бізнесу на час війни, який звільняє від сплати низки податків на період воєнного стану і мінімум на рік після його завершення. Повідомляє Kurkul.com.

«Уряд України вже працює над тим, як відновити нашу державу після перемоги. Як дати більше сил країні, поки ми боремось. Створений спеціальний пакет допомоги бізнесу та працівникам», — розповів Володимир Зеленський під час сьогоднішнього відеозвернення.

Так в рамках підтримки бізнесу:

  • ФОПи 1 та 2 групи повністю звільняються від сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску); 
  • підприємства та ФОПи 3 групи звільняються від сплати ЄСВ за найманих працівників, яких призвали до ЗСУ та тероборони; 
  • звільнення від сплати податків на землю та орендної плати за землю комунальної та державної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії.
  • Крім того, за словами голови держави, відтерміновується сплата податків для всіх підприємств, які не спроможні їх заплатити.

«І це — тільки перша частина великого пакета допомоги. Урядової підтримки. Усі керівники центральної влади мають чітке завдання: розробити таку систему дій, щоб відновлення України було швидким. Та орієнтувалося тільки на людей», — зауважив президент.

Детальніше
Представники Держпродспоживслужби та АІРТ проаналізували забезпечення простежуваності за переміщенням тварин
19-лист-2018

У листопаді відбувся семінар — нарада з питань забезпечення простежуваності за переміщенням тварин та їх забоєм, проведення заходів державного контролю в господарствах, які займаються утриманням та розведенням тварин.

У семінарі, що відбувся під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, взяли участь директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Державного підприємтсва «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок, начальники управлінь безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, відповідальні посадові особи, що займаються контролем за ідентифікацією і реєстрацією тварин в головних управліннях Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та працівники державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (далі — ДП «АІРТ»).

Андрій Жук у ході зустрічі наголосив, що на сьогоднішній день всі інспектори повинні бути зацікавлені в 100% простежуваності за обігом тварин, що неможливо без належного функціонування Єдиного державного реєстру тварин. Також він зауважив, що Держпродспоживслужба повинна йти в ногу з часом і по максимуму переходити на роботу в електронних системах, зокрема, стосовно видачі ветеринарних документів, що унеможливить їх підробку.

Борис Кобаль відзначив, що державні інспектори під час видачі ветеринарних документів при переміщенні тварин повинні забезпечити дотримання перевізником умов транспортування тварин, визначених Правилами транспортування тварин, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2011 р. № 1402.

Директор ДП «АІРТ» Ігор Клименок відзначив, що важливим питанням є актуалізація даних Єдиного державного реєстру тварин: «Наявність достовірних даних є основною цінністю державного реєстру. Яку б він не мав технічно сучасну систему підтримки, але якщо у ньому містяться недостовірні дані, то ефективність проведеної роботи буде дорівнювати нулю, і тому основним завданням державного підприємства є забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру тварин достовірної інформації про тварин, їх власників, усі переміщення підконтрольних тварин».

consumer

Детальніше
Аграрний комітет дав рекомендації щодо вирішення проблем з експортом зерна
11-лип-2022

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вирішив звернутися до уряду щодо кризової ситуації у експорті зерна, насіння олійних культур та продуктів їх переробки залізничними шляхами.

Про це говориться у повідомленні парламенту в Telegram.

Так, народні депутати висунули такі пропозиції щодо врегулювання кризової ситуації стосовно подальшого експорту сільськогосподарської продукції:

  • Необхідність визначення плану збільшення обсягів експорту продовольства.
  • Лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів.
  • Введення прозорого механізму формування та інформування всіх учасників вантажних перевезень стосовно черговості перетину кордону навантаженими вагонами.
  • Зміни практики проведення аукціонів АТ «Укрзалізниця» на користування вагонами в умовах штучно створеного дефіциту.
  • Перегляд рішення Мінінфраструктури про підняття тарифів УЗ на вантажні перевезення на 70% та пошуку компромісного варіанту.
  • Фінансування осінніх польових робіт.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок