Виручка від українського експорту м'яса птиці зросла на 18%

Україна обіймає 63-е місце у рейтингу Глобального індексу продовольчої безпеки, передає УНН з посиланням на Global Food Security Index.

Сусідами України у рейтингу опинилися В'єтнам (62-е місце) і Марокко (64-е місце).

Найвищу позицію у рейтингу індексу обійняв Сінгапур, останню - Бурунді (113-е місце). Країнам ЄС, переважно, належать верхні позиції рейтингу.

При цьому наголошується, що загальний показник України піднявся на 1,8 бала. Водночас показник якості та безпеки продуктів харчування піднявся на 4 бали до 46-го місця. Показник доступності збільшився на 3,6 бала до 73-го місця.

Довідка: Індекс продовольчої безпеки (The Global Food Security Index) - це глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за рівнем продовольчої безпеки.

Дослідження проводиться з 2012 року і наразі є найбільш повним комплексом показників стану продовольчої безпеки по різних країнах світу.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів курятини цього року Україна обійняла 6-е місце, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна і зовсім опинилася у трійці основних постачальників.

Головними конкурентами України у ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro