Переробка свинини: приріст під питанням?

У січні-лютому 2019 року Україна імпортувала 4,3 тис. тонн свинини загальною вартістю 7,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Головним постачальником свинини в Україну була Польща, з якої було завезено свинини на 4,7 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-лютому Україна завезла з Німеччини свинини на 1,5 млн дол.

На третьому місці - Данія. У січні-лютому Україна імпортувала з Данії свинини на 829 тис. дол.

Водночас, минулого місяця Україна поставила на експорт всього 114 тонн свинини загальною вартістю 230 тис. дол.

Зауважимо, що в Україні імпорт свинини перевищує експорт у 25 разів.

Нагадаємо, напередодні Асоціація тваринників України закликала Гройсмана зупинити нелегальний імпорт свинини в Україну. Адже сьогодні кількість "сірих" закупівель системно зростає, від чого страждає український виробник, переконані в АТУ.

За словами парламентаря Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, ми не імпортували останні 4 роки. Ба більше, така ситуація призвела до відчутного подорожчання сала і свинини на внутрішньому ринку.

А оскільки з АЧС наші контролери впоратися досі не можуть, то, за прогнозами фахівців, українцям варто готуватися до подальшого росту цін на продукцію свинарства.

Джерело: УНН

Агросектор є третім за викидами серед основних секторів економіки України та займає одну з ключових позицій в економіці України, забезпечуючи 9% ВВП, 18% зайнятості суб’єктів господарювання та 6% податкових надходжень. Про це йдеться у презентації Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення (ЦЕВ).

Зазначається, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє про 50% зменшення викидів СО2 від сільського господарства з 1990 по 2019 рік. Нинішній показник викидів еквіваленту СО2 становить 42,5 млн тонн.

За результатами моделювання експертів ЦЕВ було виявлено, що впровадження ініціатив НЕС 2030 та низки супутніх стратегічних документів у секторі
сільського господарства збільшуватиме фактори, що впливають на викиди парникових газів: CO2-екв: +1,5%/рік; CO2: +0,2%/рік; CH4: +1,0%/рік; N2O: +1,7%/рік. Такі темпи росту у Базовому сценарії збільшать викиди еквіваленту СО2 у 2030 році до 52 млн тонн. (+19% до 2020 року).

Українська асоціація бізнесу та Центр економічного відновлення пропонують наступні ініціативи для зменшення викидів парникових газів у агросекторі:

Базовий сценарій. Ключовими ініціативами є завершення реформи відкриття ринку землі, модернізація меліоративних систем на 1,2 млн га та збільшення до 2030 року обсягів державної підтримки с.-г. виробників.

Консервативний сценарій. Консервативний сценарій передбачає інвестиції у впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту на 50% придатних земель, що скоротить емісію від обробки ґрунтів та використання форм добрив із повільним або контрольованим вивільненням або інгібіторів нітрифікації, а також покращення раціону кормів галузі тваринництва для зменшення викидів парникових газів у СО2-еквіваленті від кишкового бродіння.

Оптимістичний сценарій. Сценарій передбачає впровадженння ініціатив у Консервативному, проте на більшому масштабі у рослинництві та кращому (+10% до вартості) раціоні у тваринництві.

agropolit.com

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

За словами Тараса Качки, Україні необхідно переглянути умови Угоди щодо асоціації для посилення інтенсивності співпраці.

Найбільше падіння товарообігу у 2020 році відбулося між Україною та ЄС.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка в ході конференції, організованої Реанімаційним пакетом реформ.

За словами Качки, «витягнула» цього року наш експорт Азія.

«В Україні за п’ять років істотно збільшився обсяг торгівлі між Україною та ЄС. Разом з тим найбільше падіння товарообігу у 2020 році у нас відбувається саме з Європейським Союзом. І все, що витягує наш експорт цього року — це скоріше Азія, ніж ЄС», — сказав він.

За словами Качки, Україні необхідно переглянути умови в Угоді про асоціацію для посилення інтенсивності співпраці з ЄС.

«Перегляд умов в Угоді про асоціацію — це не просто бажання додати деяких „хотілок“ з нашого боку. Це насправді бажання більшої інтенсивності у співпраці з ЄС. Тому прагнення до оновлення угоди — це прагнення до більш чіткого розуміння взаємних прав і обов’язків», — сказав він, додавши, що Україна чудово впоралася зі своєю домашньою роботою в більшості сфер.

Хронологія подій

За даними Державної митної служби, імпорт товарів в Україну за 10 місяців 2020 року склав 43,03 млрд дол., що на 12%, або 6,01 млрд дол., менше, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, експорт українських товарів склав 39,64 млрд дол., що на 5%, або 2 млрд дол., менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Україна 44% товарів імпортувала з країн ЄС, 16% — з країн СНД, 40% — з усіх інших, а експортувала 38% товарів — в ЄС, 12% — в країни СНД, 50% — в інші.

unian.ua