Агресія рф загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі

08-бер-2022

Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі. Про це повідомляється у зверненні народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з проханням закрити небо над Україною, розміщеного на сайті ВРУ.

Повідомляється, що згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки — російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:

  • На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
  • Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.

Як наслідок експерти відзначають:

  • Україна не зможе здійснювати експортні операції в найближчі 2-3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться.
  • Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на $85 за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
  • Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.

«Саме тому, народні депутати України  члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі »,  йдеться у зверненні.

agroportal.ua

 

Більше новин
ФАО: виробництво м'яса в світі до 2026 року зросте на 13%
04-серп-2017

Світове виробництво м'яса в живій вазі в найближчі дев'ять років збільшиться на 13 відсотків або 39 млн. тонн до 353 млн., повідомляється в огляді ринку, підготовленому ФАО ООН і Організацією економічного співробітництва і розвитку.

В основному, зростання забезпечать країни, що розвиваються за рахунок збільшення ефективності використання та виробництва кормів. Це США, Китай, Бразилія і 28 країн ЄС, які, згідно з доповіддю, забезпечать 75 відсотків приросту. При цьому аналітики відзначили, що в абсолютному вираженні загальний ріст виробництва в них займе не більше 20 відсотків від того ж показника в країнах, що розвиваються. З підгалузей найбільше зростання очікується по виробництву м'яса птиці, яке складе близько 45 відсотків від усього приросту. До 2026 року його випуск зросте на 16 відсотків від середнього за три минулих роки - до 131,6 млн. тонн (раніше 113,9 млн. тонн). На частку розвинених країн доведеться 52,8 млн. (+ 11 відсотків), що розвиваються - 78,8 (+19 відсотків). При цьому зростання попиту буде спостерігатися як у виробників, так і у споживачів. Причинами в огляді називають невисокі ціни і низькі витрати на виробництво. Також наголошується, що найбільш активне зростання очікується в Росії, Бразилії, Мексиці, на Україні і в інших країнах з надлишком зернофуражу.

Також аналітики очікують зростання виробництва яловичини - до 76,3 млн. тонн або на 11 відсотків При цьому в країнах, що розвиваються воно виросте на 16 відсотків. 75 відсотків успіху забезпечать Бразилія, Мексика, Пакистан і Індія.

У свою чергу, виробництво свинини за найближче десятиліття буде сповільнюватися: до дев'яти відсотків зростання від середнього в 2014-2016 році. За даними експертів, Китай «подолає зниження, зафіксоване в 2016 році» та вийде на 4,6 млн. тонн або 44 відсотка світового приросту. Також лідерами аналітики називають Росію, США, В'єтнам, Бразилію, Мексику і Філіппіни.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Відбулося засідання робочої групи з питань розвитку молочної галузі
11-жовт-2021

07 жовтня 2021 року проведено перше засідання Робочої групи під час якого обговорено найактуальніші питання  молочної галузі.

Про це повідомляє Мінагрополітики.

«Вітчизняна молочна галузь є стратегічною складовою економіки України, що визначає продовольчу безпеку держави, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків. На сьогодні молочна галузь потребує здійснення комплексу заходів, направлених на збільшення чисельності молочної худоби і обсягів виробництва молока, підвищення якості вітчизняної молочної сировини та продукції, покращення конкурентоспроможності і розкриття експортного потенціалу галузі», — йдеться в повідомленні.

З метою розгляду питань, пов’язаних із розвитком молочної галузі, обговорення проблемних питань та задля напрацювання шляхів їх вирішення при Міністерстві аграрної політики та продовольства України створено робочу групу з питань розвитку молочної галузі, персональний склад та положення якої затверджено наказом Мінагрополітики від 06 жовтня 2021 року № 249.

07 жовтня 2021 року проведено перше засідання Робочої групи, під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, під час якого обговорено найактуальніші питання галузі.

За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо підготовки переліку проблемних питань, формування плану завдань направлених на їх вирішення.

Засідання Робочої групи будуть проводитись щомісяця.

Детальніше
Українці недоїдають м’яса, молока і риби
05-черв-2018

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty

Детальніше
Кабмін вводить заборону на експорт добрив з України
13-бер-2022

Кабінет Міністрів України запроваджує нульову квоту для експорту мінеральних добрив — тобто фактичну заборону на вивіз добрив із України.

Про це повідомив Мністр агрополітики Роман Лещенко.

«У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку значущих мінеральних добрив Уряд запроваджує нульову квоту для їх експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив із України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив», — пояснив міністр.

У відповідній постанові уряду йдеться про:

  • добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТ ЗЕД 3102);
  • добрива мінеральні або хімічні, фосфорні (код УКТ ЗЕД 3103);
  • добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТ ЗЕД 3104);
  • добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках, упаковках масою брутто не більш як 10 кг (код УКТ ЗЕД 3105).

Ця заборона має вимушений та тимчасовий характер і застосовується до відновлення рівноваги певних товарів на внутрішньому ринку та забезпечення посівної кампанії.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок