Вперше в Україні Держстат проведе перепис сільськогосподарських домогосподарств

За рік промислове свинарство «наростило» 2% загального поголів’я. Відповідне збільшення чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах зауважили аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Так, станом на 1-ше січня 2019-го в промисловому секторі зафіксували 3,37 млн свиней проти 3,3 млн голів роком раніше. «Така зміна, хоча і невелика, все ж дає сподівання, що позитивна динаміка, перші ознаки якої з’явилися восени 2018-го, триватиме надалі», — коментують в АСУ.

Менше «стартове» промислове поголів’я у 2018-му «відгукнулося» на річних доробках галузі: минулорічні обсяги вирощування свиней у сільськогосподарських підприємства поступаються 2017-му на 1,2%, реаліазація свиней на забій — на 3,6%. За 2018-й з вирощених 522 тис. т живої ваги свиней на бійні направили 4,73 млн свиней сукупною вагою 492,6 тис. т.

«На жаль, приріст промислового поголів’я поступається темпам скорочення чисельності свиней у присадибному секторі, тож його не компенсує. Зокрема, на початку року кількість таких тварин у господарствах населення встановила новий антирекорд — 2,6 млн голів. Це на 194 тис. свиней менше ніж утримували на початку 2018-го. В наслідок цього, загальне свинопоголів’я в Україні знову опустилося нижче шетимільйонної позначки. З іншого боку, питома вага промислового свинарства продовжує зростати — 56,4% проти 54% рік тому», — додають в АСУ.

Розподіл свинопоголів’я за категоріями господарств станом на початок 2019-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

 Ситуація навколо діяльності Державного підприємства «Укрветсанзавод» та його філій є неприйнятною. Перед керівництвом поставлене завдання уже в найближчі місяці урегулювати це питання, - наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів Володимир Лапа під час прес-конференції 10 квітня 2017 року.

За його словами, за останній час «Укрветсанзавод» нажив недоброї слави як в частині утилізації та переробки відходів тваринного походження, так і в частині накопичення мільйонних боргів. Тому перед новим керівництвом стоїть складне завдання щодо фінансового, економічного та кадрового оздоровлення підприємства. «Усі ми бачили страхітливі ролики з філій «Укрветсанзаводу». Це свідчить про критичний стан підприємства, тому підходи до його роботи повинні бути радикально змінені», - наголосив Володимир Лапа

«Зараз новому менеджменту поставлене завдання суттєво покращити роботу в цій частині, зокрема, перейти від утилізації шляхом захоронення, що є нонсенсом і не відповідає чинному законодавству, до повноцінної утилізації. Ми розраховуємо, що впродовж уже найближчого кварталу ситуація в цій частині докорінно зміниться», - заявив Голова Держпродспоживслужби. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України оголошують про початок реєстрації для отримання засобів тимчасового зберігання зерна (рукавів) місткістю 200 тонн.

Про це говориться у повідомленні міністерства.

Загалом ФАО та Мінагрополітики розповсюдять 30 тис. поліетиленових зернових рукавів. Засоби зберігання зерна зможуть отримати агровиробники: юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОП), які обробляють землі на території України, окрім тимчасово окупованих.

«Подання заяв на участь у програмі здійснюється за допомогою Державного аграрного реєстру. Завдяки цьому аграрію не треба надсилати копії заяв або відвозити їх, а потім перевіряти правильність їх заповнення. Достатньо, не виходячи з дому, зайти в свій особистий електронний кабінет, обрати серед доступних програм підтримки «отримання гуманітарної допомоги від ФАО у вигляді тимчасових засобів зберігання сільськогосподарської продукції (рукавів)» та заповнити відповідну електронну форму», — пояснюють у міністерстві.

Основні вимоги до учасників програми:

• площа землі в офіційній обробці (у власності чи оренді) від 100 до 10 000 га;
• використання отриманих рукавів виключно для зберігання власно вирощеної продукції;
• розташування оброблювальних земель на підконтрольних уряду територіях України;
• самостійний вивіз рукавів зі складів у своїй області або у сусідній області (з Дніпропетровської — для сільгоспвиробників з Донецької, Луганської чи Запорізької області, з Миколаївської — для сільгоспвиробників з Херсонської області).

«Прийом заявок триватиме два тижні — до 9 жовтня. Після обробки та аналізу всіх отриманих заявок учасники програми отримають підтвердження про надання допомоги через ДАР, а також будуть повідомлені про адресу складу для самостійного транспортування рукавів на територію аграрного господарства», — додають у міністерстві.

Окрім цього, буде проведено ознайомчий вебінар щодо реєстрації та участі у програмі підтримки. Дата та час: 28 вересня 2022 року, 15:00. Посилання для участі у заході: https://fao.zoom.us/j/92374064545

З додатковими запитаннями можна звернутись до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО): +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org, з технічних питань щодо реєстрації через систему ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.ua.

agroportal.ua

Роторні доїльні зали (або «каруселі») набувають дедалі більшої популярності серед молочно-товарних ферм України.

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.

За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів — чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.

Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.

Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.

На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них — дві в Україні», — говорять в асоціації.

Перша — встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).

Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких — роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».

Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.

Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.