Відновлення МінАПК відбудеться до 1 лютого — постанова Кабміну

Споживання кормових фосфатів в світі буде рости на 3,7% в рік в період з 2018 по 2024 роки, в результаті досягнувши позначки в 2,8 млрд доларів, зазначається в дослідженні, проведеному аналітичною компанією MarketsandMarkets. Як і раніше, в структурі попиту будуть переважати дикальційфосфат і монокальційфосфат, на частку яких припадатиме більша частина продажів.

Разом з тим зростання споживання фосфатів в комбікормовій галузі буде проходити помірними темпами. Причина цього криється у високій вартості цього виду кормових добавок. З цієї ж причини експерти в найближчі роки очікують швидкого зростання попиту на альтернативні добавки, а також речовини, які застосовуються в тих же цілях, що і фосфати. Одним з таких речовин є фітаза.

За матеріалами All About Feed

У вересні поточного року порівняно із аналогічним періодом 2016 зросло виробництво замороженої свинини, мороженого м’яса ВРХ та охолодженої курятини.

За даними відомства, замороженої свинини протягом вересня вироблено 1 тис. т, що на 18,3% більше показників вересня 2016, але на 19,1% менше від результатів серпня 2017.

До того ж, охолодженого м'яса свійської птиці у вересні вироблено 59 тис. тонн, а це на 3,1% більше, ніж у вересні 2016, та на 1,2% ― ніж у серпні 2017.

Крім того, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,4 тис. т, що на 1,8% більше, ніж у вересні 2016 року. Порівняно із серпнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 3,6%

Водночас, протягом вересня 2017 року в Україні вироблено 4,5 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 28,1% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з серпнем 2017 виробництво скоротилось на 2,9%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 14,4 тис. т — на 16,1% менше порівняно із вереснем 2016. Порівняно з серпнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 3,7%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із вереснем 2016 скоротилось на 15%, до 18,5 тис. т, порівняно із серпнем 2017 ― на 13,8%.

ukrstat

Ціни на пшеницю в Україні залишаються низькими, у той час як експортні котирування зростають.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade.

«В Україні ціни на пшеницю залишаються на низькому рівні — 7000-7500 грн/т (240-260 $/т) з доставкою на млин на тлі обмеженого державою експорту, для якого потрібна ліцензія, та логістичних проблем з доставкою до станцій переходів в ЄС і портів Румунії», — говориться в повідомленні. 

Водночас ціни експортних пропозицій продовольчої пшениці нового врожаю виросли до 350-380 $/т FOB на тлі зменшення врожаю та логістичних проблем із поставками, особливо з огляду на збільшення виробництва в Румунії та Болгарії, які спочатку відвантажать власне зерно, а потім дозволять Україні скористатися своїми портами.

Світові ціни на пшеницю у понеділок виросли:

на 1,8%, або 7,8 $/т до 437,3 $/т — липневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго;

на 1,9%, або 8,73 $/т до 469 $/т — липневі ф’ючерси на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті;

на 1,5%, або 7,17 $/т до 477,1 $/т — вересневі ф’ючерси на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі;

на 0,7%, або 3 $/т до 415 $/т — липневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго;

на 1,2%, або 5,25 €/т до 426 €/т або 454,4 $/т — вересневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

«Трейдери намагаються зрозуміти, як скорочення пропозицій пшениці, особливо з основних країн-експортерів, вплине на ціни з огляду на обмеження експорту Індією та блокування портів в Україні. Але вже зрозуміло, що не варто чекати низьких цін на пшеницю в новому сезоні», — пояснюють аналітики.

За попередніми розрахунками «Інституту аграрної економіки», доходи сільськогосподарських підприємств в 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, що на 47,7% перевищить показник 2019 р.

Про це повідомив директор «Національного наукового центру« Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба.

За його словами, такий результат досягнутий виключно за рахунок зростання доходів в рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому доходи в тваринництві зменшилися на 2,9 млрд грн.

Найбільші збитки, зазначив учений, підприємства галузі отримали на виробництві:

• яєць - 4,9 млрд грн;
• великої рогатої худоби - 1,4 млрд грн,
• свиней - 0,7 млрд грн,
• птиці - 0,35 млрд грн,
• цукрових буряків - 0,28 млрд грн,
• гороху - 0,25 млрд грн.

При цьому найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства отримали на виробництві соняшнику - близько 21,1 млрд грн, пшениці - 19 млрд грн, кукурудзи на зерно - 11,9 млрд грн, ріпаку - 6,6 млрд грн, а також молока - 3,8 млрд грн.

«Зростання доходів сільськогосподарських підприємств сталося виключно за рахунок цінового фактору, в результаті якого дохід збільшився проти 2019 року на 5,1%, а в рослинництві - на 5,9%. У той же час повна собівартість реалізованої продукції зросла на 0,3 млрд грн (0,1%), а в рослинництві - зменшилася на 3 млрд грн (-1,1%)», - пояснив Юрій Лупенко.

Відзначається, що зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах галузі на 14% дозволило відновити рівень доходів 2016-2018 років, коли вони становили 70,8-76,4 млрд грн. Крім того, зростання доходів проти 2019 році досягнуть в основному за рахунок сприятливої ​​цінової ситуації на світовому та внутрішньому ринках.

 latifundist.com