Зовнішня торгівля молочними продуктами у січні-лютому 2019 року

Рамковий законопроект «Про ветеринарну медицину», на який бізнес чекав більше року, і який опубліковано для обговорення, має ряд ключових оновлень, важливих для розвитку тваринництва. Про це заявляють експерти «Європейської Бізнес Асоціації».

У законопроекті, по-перше, йдеться про створення системи, котра міститиме інформацію щодо ветеринарних препаратів — компанію-виробника, офіційного представника в Україні, можливі побічні реакцій, показники ефективності тощо. До цього збір інформації про фальсифіковану та не зареєстровану продукцію в Україні вівся кількома профільними установами за власною ініціативою та носив скоріше інформаційний характер ніж був підставою для притягнення до відповідальності.

Відтепер, до прикладу, якщо буде встановлено, що кількість побічних реакцій після застосування препарату є значною — його буде заборонено до використання. Варто відмітити, що такі системи на державному рівні вже давно функціонують в розвинутих країнах (США, Британія, Німеччина тощо). Вони допомагають посилити контроль та мінімізувати фальсифіковані препарати в лікуванні тварин, — ідеться в повідомленні.

По-друге, буде вдосконалено рецептурність для всіх препаратів ветеринарної медицини. Це надасть можливість простежити, хто саме та де вколов препарат, який вид препарату тощо, щоб мінімізувати ризики для тварини. А в подальшому і для людини, яка є споживачем харчової продукції.

По-третє, створено основу для мінімізації використання антибіотиків у тваринництві. Важливим, серед іншого, має стати обмеження їх використання в профілактичних цілях.

В минулому році ЄС оновив своє ветеринарне законодавство і ми маємо час до 2021, щоб гармонізувати його основні принципи з українським. В протилежному випадку, реалізація нашої продукції, того ж м’яса, може суттєво ускладнитись. Адже її відповідність встановленим міжнародним вимогам буде під питанням. Разом з тим, ринок споживання Європи є одним з найбільших. Тож присутність на ньому є надважливою для бізнесу. І перший крок, який налаштовує на позитив, зроблено. Це публікація проекту оновленої редакції закону про ветмедицину. Він є рамковим. Тобто потребує розробки відповідних підзаконних актів для прописання практичних механізмів його реалізації. Наприклад, як контролювати виписування рецептів, як використовувати автогенні вакцини тощо, — наголосив Дмитро Кирилюк, координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації.

Тож бізнес-спільнота вітає публікацію вище зазначено законопроекту. В той же час, дуже важливо розробити якісну нормативного-правову базу. Адже вже зараз перед сферою ветеринарії в Україні стоять великі виклики в частині забезпечення населення якісними та безпечними харчовими продуктами тваринного походження, впровадження світових стандартів контролю виробництва та обігу ветеринарних лікарських засобів тощо.

Зі свого боку бізнес готовий долучатись до розробки та обговорень підзаконних актів, щоб створити систему ветеринарної медицини дійсно європейського рівня.

milkua.info

«На жаль, мусимо визнати ситуацію, яка склалася у молочній галузі вже доконаним фактом. Причому виглядає це вже не як тенденція, а стійкий тренд падіння», — йдеться на сайті Асоціації виробників молока (АВМ).

Про кризу в галузі і необхідність впровадження мір підтримки Асоціація виробників молока повідомляє ще з минулого року, аж так, що навіть деяким учасникам ринку видається це як перебільшення чи паніка, проте, як бачимо, це реалії.

«В умовах скорочення поголів'я та виробництва молока страждають всі — починаючи від виробників та переробників і закінчуючи суміжними галузями та державою. Наразі Україна, яка донедавна входила в двадцятку світових експортерів молочної продукції, блискавичними темпами перетворюється на нетто-імпортера молочної продукції. Через незрівнянно вищі дотації європейського аграрного сектору та програми стимулювання європейського експорту дешева імпортна продукція заполоняє наш споживчий ринок. Відсутність дієвих та довготривалих механізмів протекціонізму вітчизняних виробників робить українську молочну галузь незахищеною та неконкурентоспроможною перед європейською», — йдеться у повідомленні.

У зв’язку з цим Асоціація виробників молока вкотре наголошує про кризу в галузі та необхідність термінового запровадження комплексних мір захисту національних виробників, які запропоновані самими учасниками Асоціації.

Аналітичний відділ АВМ

 Упродовж двох останніх десятиліть, через зростання доходів та зміни смаків, обсяги споживання продовольства зростали швидшими темпами, ніж населення світу. Ці зміни призвели до збільшення споживання продуктів, які мають більшу цінність (наприклад, м’яса та молочних продуктів) у країнах, що розвиваються. У той же час, турбота про довкілля, тварин та здоров’я в розвинених країнах вплинули на поведінку споживачів, що призвело, наприклад, до зниження споживання червоного м’яса. Це одні з основних висновків звіту “Світова пропозиція та попит на продовольство, споживчі тенденції та торговельні виклики”, опублікованого Єврокомісією 24 вересня.

На сьогодні ЄС є найбільшим споживачем свинячого м’яса. Рівень споживання тут перевищує 40 кг на душу населення. Далі за обсягами – Північна Америка (30 кг на душу населення). У Азії річне споживання свинини до 2020 року має досягнути 15 кг на особу. В Африці – ще менше.

Понад 80% світового експорту свинини надходить з Північної Америки та ЄС. В обох регіонах спостерігалося незначне зменшення споживання, разом із збільшенням виробництва, що призвело до збільшення запасів. У США це спровокувало зниження цін, а європейським експортерам вдалося уникнути подешевшання завдяки високому попиту з боку Китаю.

Meat-Inform

Земельна реформа — надскладне завдання для нашого політикуму. Однак успішні європейські країни мають вільний ринок землі.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», — констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, які зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», — зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», — пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президент не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

milkua.info