Впровадження принципів НАССР та підвищення безпечності харчових продуктів відкриє перспективи виходу вітчизняних товаровиробників на нові ринки

Світовий ринок фітогенічних кормових інгредієнтів, який включає в себе ефірні масла, трави, спеції, рослинний клей, а також деякі інші продукти буде досить швидко рости протягом найближчих п'яти років, відзначається в дослідженні міжнародної аналітичної компанії MarketsandMarkets. Так, згідно з прогнозами до 2021 року він досягне позначки в 769.5 млн доларів в грошовому вираженні після того, як в проміжку з 2016 року буде збільшуватися в об'ємі в середньому на 7.1% в рік.

Цікаво, що в даний час фітогенічние кормові інгредієнти найбільш популярні в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де в багатьох країнах різні ефірні масла і місцеві трави додавалися в комбікорми протягом століть. Разом з тим, на думку аналітиків, в найближчі п'ять років саме на частку Європи доведеться основне зростання споживання зазначених компонентів, головним чином, через прагнення виробників комбікормів в Європейському Союзі переймати найкращі доступні світові практики.

За підрахунками вчених, в 2015 році велика частина фітогенічних кормових інгредієнтів була спожита в птахівництві, оскільки саме тут вони довели найбільшу ефективність свого застосування. На найближчі кілька років ця ситуація на світовому ринку збережеться, незважаючи на те, що попит з боку сегмента свинарства і ВРХ також буде на підйомі, укладають фахівці.

За матеріалами All About Feed

Україні потрібно вибудувати молочну галузь таким чином, щоб вона ефективно функціонувала згідно зі світовими стандартами.

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в межах IV Британсько-українського агробізнес форуму.

Зокрема, вона зауважила, що у Великій Британії є досвід розвитку невеликих молочних ферм, й Україні, на думку чиновниці, необхідно вивчати, як вони функціонують.
«Оскільки в Україні припинення існування домогосподарств з утриманням 1−2 корів — лише питання часу, нам уже зараз потрібно працювати над їх заміною», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, необхідно приділити увагу аграрним технологіям, які включають в себе не лише виробництво с.-г. продукції, а й логістику, інфраструктуру, реалізацію виготовленої продукції. Також треба визначитися з питанням, як малі та середні виробники можуть стати частиною «ланцюга збуту» на внутрішньому та зовнішньому ринках.

agroportal

В Україні проходять навчання, мета яких – зміцнення харчової безпеки та відпрацювання механізмів реагування на зоонози (інфекційні хвороби тварин). Навчання організовані ВООЗ та проходять за участю представників МОЗ, Центру громадського здоров’я, ФАО, МЕБ, INFOSAN і Держпродспоживслужби.

Навчання надають можливість оцінити стан координації між секторами охорони громадського здоров’я, здоров’я тварин та безпечності харчових продуктів і зробити її ефективнішою.

«Зоонози становлять загрозу для здоров’я тварин, а також для здоров’я людини. Крім того, вони негативно впливають на економічну діяльність як великого бізнесу, так і малих підприємств. Сучасні виклики, такі як профілактика нових захворювань і викорінення добре відомих хвороб, вимагають ефективних і сучасних рішень. Я дуже вдячна колегам з ВООЗ за підтримку наших зусиль у боротьбі з такими інфекційними хворобами в Україні», - розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Навчання включають в себе координацію дій з управління інформаційними потоками у випадку виявлення інфекційних хвороб, ризиккомунікацію, відпрацювання процесу подання нотифікацій та проходження імпортно/експортних процедур.

Очікується, що навчання допоможуть покращити міжсекторальну координацію та співпрацю між сектором громадського здоров’я та сектором охорони здоров’я тварин. Загальною метою є підвищення готовності та реагування на надзвичайні ситуації зоонозного характеру у сфері громадського здоров’я, а також посилення налагодженої та своєчасної комунікації з ВООЗ та INFOSAN.

gov.ua

Новий спалах африканської чуми свиней виявили у Кіровоградській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Хворобу виявили 28 серпня 2019-го року у присадибному господарстві у с. Миколаївка Добровеличківського району. Діагноз підтвердили за результатами звіту про дослідження Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 3 704 п.м./19 від 28.08.2019.

При Добровеличківській районній державній адміністрації провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, затвердили план з ліквідації АЧС, визначили межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживають заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

Нагадаємо, минулого разу хворобу зафіксували у Добровеличківському районі 20 липня 2019-го року на території СФГ «Центр».