Ринку фітогенічних кормових матеріалів пророкують бурхливий ріст

21-серп-2017

Світовий ринок фітогенічних кормових інгредієнтів, який включає в себе ефірні масла, трави, спеції, рослинний клей, а також деякі інші продукти буде досить швидко рости протягом найближчих п'яти років, відзначається в дослідженні міжнародної аналітичної компанії MarketsandMarkets. Так, згідно з прогнозами до 2021 року він досягне позначки в 769.5 млн доларів в грошовому вираженні після того, як в проміжку з 2016 року буде збільшуватися в об'ємі в середньому на 7.1% в рік.

Цікаво, що в даний час фітогенічние кормові інгредієнти найбільш популярні в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де в багатьох країнах різні ефірні масла і місцеві трави додавалися в комбікорми протягом століть. Разом з тим, на думку аналітиків, в найближчі п'ять років саме на частку Європи доведеться основне зростання споживання зазначених компонентів, головним чином, через прагнення виробників комбікормів в Європейському Союзі переймати найкращі доступні світові практики.

За підрахунками вчених, в 2015 році велика частина фітогенічних кормових інгредієнтів була спожита в птахівництві, оскільки саме тут вони довели найбільшу ефективність свого застосування. На найближчі кілька років ця ситуація на світовому ринку збережеться, незважаючи на те, що попит з боку сегмента свинарства і ВРХ також буде на підйомі, укладають фахівці.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Безпечність та якість продуктів харчування – це спільна робота держави і бізнесу, - Ольга Трофімцева
20-бер-2017

Ефективна система управління якістю та безпечністю продуктів харчування на всьому ланцюгу, від поля до столу, має бути результатом спільної роботи на рівні держави та кожного виробника. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева в рамках VI Форуму IFC з харчової безпечності, який відбувся 15 березня 2017 року в Києві.

«Держава має створювати законодавчі рамки, також регулювати та контролювати ці питання через відповідні інструменти. Але основна відповідальність в області забезпечення безпечності та якості продукції лежить на кожному окремому виробнику. І я рада бачити, що наші компанії, при чому не лише великі, але й малі та середні, починають все більше розуміти це. Вони орієнтуються в своїй діяльності на високі стандарти якості з самого початку, а саме з виробництва сировини», - заявила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, напрямок адаптації української системи управління безпечністю та якістю аграрної та харчової продукції до стандартів ЄС є одним з пріоритетів роботи Міністерства.

«Прийняття відповідних законодавчих та підзаконних актів, які впроваджують відповідні регламенти та директиви ЄС в цій галузі – є для нашої команди дуже важливим напрямком. Ми дуже сподіваємось, наприклад, що системний законопроект №0906, який наразі чекає другого читання у Верховній Раді України, буде прийнятий депутатами, тому що він стане серйозною базою для введення системи державного контролю в цій галузі за європейськими принципами», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Окрім того, заступник Міністра зазначила, що в сфері безпечності продуктів харчування має застосовуватись принцип «розумного регулювання», а не повної дерегуляції.

«Дотримання міжнародних стандартів вітчизняними аграрними виробниками та переробниками, а також відповідність української системи управління якістю та безпечністю продуктів харчування європейській, допоможуть нашим компаніям бути глобально конкурентоспроможними», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Протягом 2016 року імплементовано в національне законодавство ряд законодавчих актів ЄС, зокрема, це: вимоги до продуктів з какао та шоколаду, детальні правила до виробництва органічної продукції тваринного та рослинного походження, вимоги до організації торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин. Наступний крок – імплементація законодавства ЄС щодо вимог до виробництва та ринку традиційних харчових продуктів, також, відстеження та маркування продукції з ГМО, захист географічних зазначень і позначень походження сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та вина. Зараз підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді ряд законопроектів, які наблизять наше законодавство до європейського, зокрема, це:

  • проект Закону України «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами» (реєстраційний № 4611 від 06.05.2016), 20.09.2016 - вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстраційний № 2845 від 14.05.2015), вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний № 4126-1 від 04.03.2016), 14.03.2017 – вручено подання Комітету про доопрацювання;
  • проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстраційний № 5448 від 24.11.2016), 14.03.2017 - вручено подання Комітету про розгляд;

- проект Закону України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (реєстраційний № 0906 від 27.11.2014), 21.02.2017 - передано на повторне друге читання.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Найбільші країни-імпортери європейської свинини
28-трав-2020

Після виходу з ЄС у лютому минулого року Великобританія увійшла до переліку найбільших імпортерів свинини з країн ЄС. За підсумками першого кварталу цього року, Сполучене Королівство зайняло друге (після Китаю) місце за обсягами імпорту з ЄС. За перші три місяці 2020-го країна закупила 170,7 тис. Тонн свинини, що становить 12,2% в загальній структурі експорту Євросоюзу.

Варто зазначити, що, якщо порівнювати дані щодо експорту свинини з країн ЄС до Великобританії за попередні роки, то обсяги продажів зменшилися. Так, у першому кварталі 2019-го року країна імпортувала 272,7 тис. тонн м’яса свиней та продуктів з нього.

Тим часом, експорт ЄС до основного пункту призначення, Китаю, продовжує зростати. У період з січня по березень країни Євросоюзу відправили до КНР загалом 756 тис. тонн свинини, що на 75,5% біьше за аналогічний період минулого року.

На третьому місці за обсягами закупівель європейської свинини — Японія. У першому кварталі країна
імпортувала 101,78 тис. тонн цієї продукції з ЄС, що становить 7,3% від загальної структури європейського експорту.

meat-inform.com

Детальніше
Вихід української молочки на ринок Китаю — довгий і трудомісткий процес
26-черв-2017

На сьогоднішній день 27 українських виробників молочних продуктів харчування мають можливість експортувати свої товари на Китайський ринок.

У свою чергу, експерти з організації експорту українських продуктів в Китай відзначають, що отримання дозволу на експорт молочних продуктів українськими виробниками ще не означає, що наші товари завтра опиняться на полицях китайських супермаркетів.

За словами директор офісу FIALAN в Китаї Романа Кривошеєва, українським підприємствам ще доведеться провести реєстрацію продуктів в Китаї разом з місцевим імпортером, а це досить трудомісткий і тривалий процес.

«Українським виробникам також доведеться зіткнутися з сильною конкуренцією, як з боку західних брендів, так і місцевих гравців. Також необхідно врахувати масу нюансів — від назви торгової марки (в першу чергу її інтелектуальний захист і милозвучність на китайській мові), особливостей культури споживання до оформлення упаковки і маркетингу», — зазначає експерт.

Українським виробникам молочної продукції варто детально вивчити досвід виходу західних молочних брендів на ринок КНР і розглядати в перспективі відкриття спільних з китайськими виробниками підприємств.

«В цілому ми оптимістично розглядаємо можливість виходу українських виробників на китайський ринок. Його постійне зростання відкриває нові перспективи для наших виробників. Безумовно, знадобиться серйозна підтримка держави. Нашим виробникам потрібно брати активну участь в різних виставках і знайомити китайських споживачів зі своєю продукцією», — резюмував Роман Кривошеєв.

milkua.info за матеріалами fialan.com.ua

Детальніше
На сьогоднішній день існує гострий дефіцит молочної сировини в Україні
05-бер-2020

Такої низької кількості виробництва, споживання і переробки молока в Україні не було останні 100 років.

Про це зауважив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, пише прес-служба організаторів.

«Згідно статистичних даних, виробництво молока в Україні складає близько 9 млн т, проте такого об'єму немає. Фактично ми маємо не більше 6 млн т», — пояснив експерт.

Серед основних стратегічних цілей розвитку молочної галузі до 2030 року Чагаровський відзначив:

Зміни до маркетингових стратегій через виробництво інноваційних конкурентоспроможних продуктів (органічні, функціональні, не на молочній основі, виробництво молочних продуктів для В2 В та HoReCa).

Необхідність модернізації переробних підприємств для збільшення енергоефективності та підвищення екологічних стандартів.

Створення центру підготовки фахівців для галузі.

Захист внутрішнього ринку, який передбачає об'єднання зусиль в боротьбі проти фальсифікатів, введення дзеркальних квот на імпорт молочних продуктів з ЄС, тарифне квотування на імпорт та паритетне відкриття ринку для Білорусії.

Створення проекту кооперації виробників та переробників.

На його думку, щоб зупинити зменшення виробництва молока і збільшення залежності від імпорту, необхідно докласти виробникам і переробникам спільних зусиль:

«Необхідно укладати річні контракти між виробником і переробником з прогнозованою ціною на сировину шляхом встановлення цінових кордонів та розробити механізми регулювання імпорту. Окрім того, потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм», — підсумував Чагаровський.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок