ВАР за підтримки USAID АГРО запускає інтерактивну мапу руйнувань агросектору України

Чому змінилися торгові потоки поросят, забійних свиней та свиноматок усередині ЄС?

На торгівлю живими свинями між країнами Європейського Союзу вплинули санітарна ситуація, логістичні труднощі після COVID-19, а також те, що виробництво зазнає жорсткості правил та підвищується конкурентоспроможність.

У 2021 році між країнами ЄС було продано понад 31 мky свиней, що різко знизилося порівняно з 2017 роком (-10%). Поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Бельгії у 2018 році, а потім у Німеччині у 2020 році, а також логістичні проблеми, пов'язані з COVID-19, ускладнили міжнародну торгівлю живцем. Історично ця торгівля відбувалася у Північній Європі, особливо між країнами, що межують. Нідерланди, Данія та Німеччина генерують 82% європейських потоків. Перевезення на більш далекі відстані все ще можливе, хоча європейські правила ускладнюють її. Забійні свині експортуються за високу винагороду, щоб регулювати внутрішню пропозицію відповідно до попиту. Експорт поросят, пов'язаний зі спеціалізованим виробництвом, відповідає екологічним обмеженням, які дозволяють проводити дорощування дома.

Два основних експортери живих свиней, Нідерланди та Данія, щорічно експортують понад 23 млн свиней до інших країн-членів ЄС.

У Нідерландах експорт скоротився на 17,4% у період з 2020 до 2021 року через різке падіння виробництва в країні. Експорт до Німеччини, основний напрямок Нідерландів, впав як по поросятах, так і по забійних свинях, що скоротився вдвічі і склав менше 650 тис. голів, що ледве сягає чверті експорту 2017 року. Це також пояснюється зниженням цін на свинину в Німеччині після спалаху АЧС.

Для Данії основними пунктами призначення є Німеччина та Польща. Експорт данських поросят до Польщі падає з 2018 року, і ця тенденція посилюється у 2021 році (-12% у 21/20). Це зниження пояснюється поширенням АЧС у Польщі та низькою рентабельністю фінішної обробки. Потоки датських поросят до Німеччини залишаються стабільними, але перевага вітчизняного походження в Німеччині може призвести до їхнього зниження.

У 2021 році Іспанія імпортувала 2,5 млн поросят, у тому числі 1,9 млн з Нідерландів, що підтримало недавнє внутрішнє зростання і компенсувало втрату поросят на фермах, які постраждали від вірусу РРСС. Для задоволення зрослих внутрішніх потужностей із забою Іспанія імпортує понад 600 тис. свиней забійних кондицій на рік.

Щодо Франції, то ця країна в основному експортує забійних свиней до Бельгії (259 тис. голів у 2021 році) і іноді торгує з Іспанією (131 тис. свиней у 2021 році).

Очікується, що найближчими роками торгівля живими тваринами всередині ЄС продовжуватиме скорочуватися, що частково зумовлено зниженням виробництва в Голландії та Данії та зменшенням попиту в Німеччині.

pig333.com

Свіжа капуста за місяць подорожчала більш, ніж наполовину. Ціна свинини збільшилася майже на 10%. І тільки яйця і курятина скинули в ціні пару відсотків.

Протягом останнього місяця в Україні спостерігалося зниження ціни на яйця, курятину і гречку. Разом з тим, деякі продукти, зокрема, овочі і свинина, значно подорожчали. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані інфляційного барометра.

Відзначається, що яйця і курятина подешевшали на 2,3% і 1,8% відповідно.

У трійку рекордсменів за ціновим спаду також увійшла гречана крупа (-1,3%).

Однак деякі продукти харчування подорожчали, але не суттєво. Йдеться про картоплю і ковбасі - на 0,2% і 0,5% відповідно.

Інші соціальні продукти харчування значно подорожчали. Наприклад, капуста додала в ціні 50,3%, буряк - 49,3%, свинина - 9,6%, макарони - 7,7%.

Раніше в Антимонопольному комітеті заявляли, що на зростанні цін позначилося збільшення виробничих витрат. Зокрема, витрати на оплату праці, і стрімке відновлення споживчого попиту.

ptichki.net

Україна утримує позиції в ТОП-3 постачальників курятини в країнах Євросоюзу. Про це свідчить статистична звітність Європейської комісії, передає УНН.

Так, за сім місяців поточного року Україна експортувала 51 тис. тонн курятини в ЄС, і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м’яса птиці в Євросоюз третє місце.

За рік експорт української курятини в ЄС “просів” на 12,8%.

Трохи більше України поставив країнам ЄС Таїланд — 85,1 тис. тонн, посівши 2-е місце в рейтингу. За рік експорт таїландської курятини в ЄС впав на 7,1%.

Перше місце в рейтингу зайняла Бразилія. За сім місяців поточного року країна експортувала 131,9 тис. тонн м’яса птиці. Падіння експорту бразильської курятини в ЄС склало 3%.

Джерело: УНН

Сьогоднішній аграрний день у Верховній Раді України на жаль приніс тільки одне результативне голосування за законопроект№ 2845 «Про безпечність та гігієну кормів». Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook народний депутат України Микола Кучер.

Прийнято за основу 234 голосами.

Законопроект визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів, зокрема:
— повноваження органів державної влади та їхніх посадових осіб;
— основні засади здійснення державного контролю кормів;
— права та обов’язки операторів ринку;
— порядок реєстрації, припинення, поновлення, скасування дії державної реєстрації потужностей;
— вимоги до виробництва та обігу кормів, потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України;
— відповідальність за порушення законодавства про корми та ін.

Однак, на превеликий жаль, не знайшли підтримки в залі парламенту законопроект № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" та законопроекти № 6041 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення» та № 6041−1 (альтернативний) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", — наголошує він.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин в ВР Олександр Бакуменко на своїй сторінці Facebook розповів, які питання було розглянуто сьогодні відповідно до порядку денного.

Заслухано інформацію про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках», — говорить Бакуменко.

За результатами обговорення Комітет вирішив:
1. Інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках, взяти до відома.
2. Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України і Державному агентству рибного господарства України:
— посилити контроль до ефективного використання коштів за бюджетними програмами Державного агентства рибного господарства України;
— вжити належних заходів щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій роботі;
— забезпечити прискорення розробки та прийняття необхідних проектів законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток рибного господарства.
3. Дане рішення направити до Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державного агентства рибного господарства України

За його словами, наступним питанням на розгляді був законопроект реєстр. № 6486 від 23.05.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу», поданий народним депутатом України Довгим О. С. За результати обговорення Комітет прийняв рішення відхилити даний документ.

Розгляд запланованих законопроектів реєстр. № 6355 від 12.04.2017р. «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» та реєстр. № 6355−1 від 26.04.2017р. «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» перенесено. І останнім розглянули законопроект реєстр. № 6735 від 17.07.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України». Даним законопроектом пропонується звільнити власників річкового транспорту від сплати акцизного податку на нафтопродукти, а також скасувати рентну плату за спеціальне використання води без її вилучення (для потреб водного транспорту); при цьому пропонується суттєво збільшити адміністративне навантаження на контролюючі органи. Питання було обговорено, але прийняття рішення перенесено на наступне засідання Комітету», — розповідає він.

milkua.info