США та Україна лідирують за темпами зростання агропромислового імпорту до ЄС

24-вер-2019

Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських імпортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.

Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)… За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, — відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», — йдеться у повідомленні.

За абсолютними показниками обсяг імпорту з України в країни ЄС з серпня 2017 по липень 2018 року складав 5,062 мільярди євро, за такий же період 2018−2019 років — вже 6,757 мільярда євро, що означає зростання на 33,8 відсотка.

При цьому за місячним показником зростання сільськогосподарського імпорту Україна є абсолютним лідером — у липні 2019 року у порівнянні із липнем 2018 року імпорт українських продуктів до ЄС зріс на 195 мільйонів євро — від 317 до 512 мільйонів євро, або на 61,6 відсотка.

За річними показниками ввезення сільськогосподарського експорту з країн ЄС Україна посідає 16-ту позицію. З серпня 2017 по липень 2018 року країна імпортувала європейської продукції на 1 мільярд 960 мільйонів євро, за цей же період 2018−19 років — вже на 2 мільярди 255 євро, з абсолютними приростом на 295 мільйонів євро (+15.0%).

В цілому в період з серпня 2018 року по липень 2019 року експорт з країн ЄС зафіксовано на рівні 144,430 мільярда євро (+5,0% у порівнянні з 2017−18 р.р.), імпорт склав 118,582 мільярда євро (+3,0%).

milkua.info

Більше новин
В Україні зміняться умови торгівлі молоковмісними продуктами
08-жовт-2019

У Верховній Раді України зареєстрували законопроект №2188 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підтримання реалізації натуральних молочних продуктів)».

Зазначається, що законопроект зобов'язує виробників ввести маркування «молоковмісні продукти» на продуктах, які містять сировину немолочного походження, а також добавки, та/або рослинні замінники, які частково або повністю замінюють складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу).

Підприємства торгівлі отримують зобов'язання ставити на полицях для продажу окремо товар з молока та окремо, відділено товар з молоковмісних продуктів.  

AgroPolit.com

Детальніше
ЄС фінансує малих агровиробників на 50 млн євро
06-вер-2022

Нова програма допомоги малим агровиробникам передбачає фінансування за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу на загальну суму понад 1,5 млрд грн (50 млн євро). У Державному аграрному реєстрі триває прийом заявок від сільгоспвиробників.

За умовами програми безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр.

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

  • 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення(але не більше 372 тис. грн);
  • 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача(але не більше 530 тис. грн).

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, зазначив, що малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу, щоб вже цієї осені розпочати посівну, закупити корми, відремонтувати техніку тощо. Зі свого боку Мінагрополітики створило всі умови для швидкої та безпечної виплати цієї допомоги. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі, тому закликаю всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями.

Керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне підкреслив, що за їхніми оцінками, внаслідок спровокованої росією загарбницької війни проти України наші аграрії втратили значну частину посівів озимих.

«Дрібні сільгоспвиробники, які є основним джерелом продовольчої безпеки країни та основними виробниками продукції для внутрішнього споживання, постраждали найбільше. Тому в межах останнього пакету бюджетної підтримки, виділеного ЄС Україні в липні цього року, малі фермери отримають екстренну підтримку в розмірі 50 млн євро», — зауважив він.

Для довідки: розроблена програма підтримки відповідає найкращим європейським практикам, зокрема поширеному у ЄС механізму виробничих грантів (Production Grant Scheme, PSG). Український державний фонд підтримки фермерських господарств є відповідальним за опрацювання заявок за програмою та прийняття рішень за ними. Дія програми поширюється на усю Україну, окрім територій, які включені до переліку громад, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні, затвердженого Мінреінтеграції.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник має пройти реєстрацію у Державному аграрному реєстрі на платформі dar.gov.ua, перевірити усі офіційні дані про себе і свою діяльність, які автоматично підвантажаться з державних ресурсів, додати інформацію про свою діяльність, заповнити форму заявки онлайн та підписати її електронним цифровим ключем.

agroportal.ua

Детальніше
Перспективи світової птахівничої галузі на друге півріччя 2022 року оптимістичні
14-лип-2022

Перспективи світової птахівничої галузі на друге півріччя 2022 року оптимістичні, незважаючи на суттєвий тиск із боку витрат та інші операційні проблеми.

Попит високий, і більшість країн відкрилися після ухвалення стратегій «жити з Covid». Це підштовхує попит на м'ясо птиці, у той час як глобальний тиск на купівельну спроможність та високі ціни на продукти харчування також підштовхують споживачів до м'ясного білка з найнижчою ціною – птиці.

Найбільша проблема галузі пов'язана з виробничими витратами. Ціни на корми та енергію вищі, ніж вони були протягом багатьох років, і очікується, що вони залишаться високими і у 2023 році. Крім тривалого впливу Covid-19, нині галузь переживає один із найважчих сезонів пташиного грипу (ПГ) в історії. Криза в Україні безпосередньо впливає на світові ціни на корми, енергію та добрива, що ще більше ускладнить роботу галузі у другому півріччі 2022 року.

Одним із наслідків цього складного контексту є те, що пропозиція буде обмеженою. Середні та дрібні виробники скорочують масштаби у відповідь більш високі вимоги до оборотного капіталу та ризики. Нові інвестиційні проекти були відкладені через зростання інвестиційних витрат, високих цін на сталь, зростаючих процентних ставок, високих логістичних витрат та нестачі робочої сили. Пропозиція генетики скоротилася після скорочення масштабів виробництва, пов'язаного з Covid-19. В Азії африканська чума свиней (АЧС) також дуже вплинула на місцеві поставки м'яса, при цьому Таїланд і Філіппіни особливо постраждали і зіткнулися з нестачею місцевого м'яса.

У цьому складному ринковому контексті відмінності між переможцями та програли будуть значними. Компанії з сильною ринковою стратегією, надійним біозахистом та ефективними виробництвами — з високою ефективністю та надійними закупівлями — швидше за все, очолять ринок. Очікується, що трейдери виграють, оскільки обсяги світової торгівлі зростуть, а також виграють провідні країни та компанії-виробники, які не стикаються з обмеженнями пташиного грипу.

ptichki.net

Детальніше
Як змінилися ТОП-5 найпотужніших виробників свинини?
04-квіт-2018

За результатами 2017-го, п’ятірка найбільших виробників свинини за складом залишилась незмінною, про це свідчить Рейтинг найпотужніших свиногосподарств, який оприлюднила Асоціація «Свинарі України». Проте деякі оператори змінили сходинки в ТОПі.

ТОП-50 найпотужніших операторів свинарської галузі

 Незмінний флагман галузі — ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» — завершив 2017-й із дещо більшим числом загального поголів’я, ніж на його початку (+4%). Так, компанія продовжує наближатися до межі 300 тис. свиней.

На щабель вище, ніж роком раніше, піднялися ТзОВ «Даноша»* та СП ТОВ «Нива Переяславщини». Тепер ці гравці посідають другу та третю сходинки відповідно. Так, за минулий рік найбільший оператор Заходу збільшив загальне поголів’я на 24% (34 тис. гол), а основний прайсмейкер центральної України наростив маточне поголів’я на тиcячу, а загальне — на 54 тисячі свиней.

Четверте місце з практично незмінною чисельністю поголів’я займає ТОВ «НВП Глобинський свинокомплекс», а замикає п’ятірку ПАП «Агропродсервіс».

ТОП-5 виробників свинини

 

 

Назва господарства

Область

Маточне поголів’я станом на 1.01.18 р., голів

Загальне поголів’я станом на 1.01.18 р., голів

Об’єм проданої/переданої на переробку свинини у живій вазі за 2017 р., тонн

1

 

ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»

Донецька

24709

295294

57406,7

2

 

ТзОВ «Даноша»*

Івано-Франківська

14000

174500 

53400,0 

3

 

СП ТОВ «Нива Переяславщини»

Київська

13400

194500

30735,0

4

 

ТОВ «НВП Глобинський свинокомплекс»

Полтавська

12500

154300

34000,0

5

 

ПАП «Агропродсервіс»

Тернопільська

10200

123800

26800,0


* ТзОВ «Даноша» з 16 березня 2018-го змінила назву на ТзОВ «Ґудвеллі Україна»

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок