В Україні зафіксували вже 59 випадків АЧС

Африканська чума свиней в Польщі спричиняє значну шкоду промисловості, але експорт м’яса до США продовжує рости завдяки створенню зон контролю розповсюдження хвороби.

У 2018 році Польща експортувала до США майже 61 тис. тонн свинини на суму майже 150 мільйонів євро. Африканську чуму свиней вперше виявили у Польщі в 2014 році і поширилася вона на кілька регіонів, включаючи Люблін і Мазовію.

Свинарство має вирішальне значення для економіки Польщі, враховуючи експорт у розмірі близько 1,5 млрд євро, а також внутрішні продажі, адже населення країни споживає понад 40 кг свинини на душу на рік.

Прагнучи підтримати експортерів свинини, польський уряд створив спеціалізовані зони охорони здоров’я тварин в межах країни, які призначені для забезпечення споживачів свининою з зони, вільної від АЧС.

Ця програма зонування регулюється Генеральною ветеринарною інспекцією Польщі. В зоні охорони та спостереження виробникам забороняють перевозити свиней з господарства, і всі власники свиней зобов’язані негайно повідомити районного ветеринарного лікаря про випадки загибелі або хвороби свиней в господарстві.

Коли в Польщі виявили АЧС, органи влади, у співпраці з Європейською Комісією, створили 3 різні зони, кожна з яких регулюється різними правилами, залежно від ризику зараження. Зона 1 є буферною зоною, де вірус фактично не поширюється, у зоні 2 є випадки захворювання в популяції диких кабанів, а зона 3 містить АЧС як у популяції комерційних свиней, так і в популяції дикого кабана.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Міжнародна фінансова корпорація виділила кошти на консультативну програму, спрямовану на розвиток молочної галузі в Україні.

Про це повідомляється на сайті IFC.

Проект запущений 29 січня 2018 року і завершиться 31 грудня 2019 р. Проект спрямований на збільшення обсягів молочної промисловості України за рахунок підвищення операційної ефективності і продуктивності молочних виробників, поліпшення доступу фермерів до ресурсів, послуг і фінансування, а також шляхом підтримки модернізації молочних заводів.

В описі проекту сказано: «Під час пілотної фази проекту IFC розробить, протестує і перевірить інструменти, підходи і партнерства, які дозволять на етапі розширення проекту підтримати розвиток більше 600 молочних кооперативів в Україні, які об'єднують або обслуговують більше 40 тис. дрібних виробників молока і охоплюють більше 30 тис. молочних фермерів».

Після завершення пілотної фази в 2019 р. вже з 2020 року проект розширять на загальнодержавний рівень. Партнером проекту стане уряд Австрії.

У IFC прогнозують, що інвестиції в модернізацію і підвищення ефективності дадуть Україні можливість подвоїти обсяги виробництва молока до 2030 року.

milkua.info

Війна порушила ланцюг постачання і збуту на ринку птахівничої продукції. Абсолютно всі підприємства певною мірою від цього постраждали.

Про це заявив співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач в колонці на AgroTimes.

«Особливо відчутною для нас виявилася втрата експортних ринків. Через блокування портів ми не можемо експортувати той обсяг м’яса бройлерів, який постачали раніше. Сьогодні втрата звичних логістичних шляхів змушує шукати інші транзитні лінії. Нині ми розглядаємо варіанти доставлення м’яса бройлерів через Румунію, Польщу, Німеччину — тобто через Балтійське і Чорне море. Від Волині до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного», — поділився він. 

Експерт пояснив, що пошук нових шляхів потребує часу, а поки місце українського виробника курятини на світовому ринку хтось займе. 

«Для українських виробників м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Вітчизняні виробники м’яса птиці вже скоротили обсяги виробництва щонайменше на 30%, та попри це пропозиція на ринку все ще перевищує попит», — уточнив він. 

Сергій Горлач пояснив, що нині важливим для українських виробників тваринницької продукції є скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції. 

«Я розумію логіку дій Кабінету Міністрів: у березні це важливо було для того, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити до України. Забезпечували продовольчу безпеку країни, тому і спростили процедуру ввезення. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Оскільки тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, адже ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ», — додав експерт. 

Він вважає, що українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, навіть із надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для наших виробників птахівничої продукції стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо.

«Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють», — підсумував Горлач. 

Кабінет міністрів України розширив перелік товарів критичного імпорту низкою соціально важливих позицій. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України.

«Перелік товарів критичного імпорту, згідно з Законами України „Про правовий режим воєнного стану“, „Про валюту і валютні операції“, був запроваджений відповідною постановою Кабінет міністрів України №153 від 24 лютого 2022 року та оновлюється постійно, що дає можливість Національному банку забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів», — йдеться в повідомленні.

Так, під час останнього оновлення, ухваленого під час засідання уряду, до переліку критичних товарних категорій додано води (мінеральні та газовані), ферментовані або сквашені молочні продукти, сіль, тютюнову сировину, сировину для виробництва товарів легкої промисловості, медицини.

«Також до списку увійшли товари, необхідні для промисловості та будівництва, як то полімери, засоби для паяння та зварювання металів, скло, металоконструкції тощо», — підкреслили у Кабміні.

agravery.com