IFC інвестує $2,6 млн на розвиток молочної галузі в Україні

Війна в Україні вплинула на всі галузі сільського господарства, у тому числі на свинарство: очікується, що зупиниться виробництво української свинини, що вплине також на європейський ринок.

Про це повідомляє pigprogress.

«Війна в Україні є джерелом великої напруженості на ринках сировини для кормів, при цьому дуже ймовірні наслідки для тваринництва. Щодо ринку свинини, то основний вплив буде насамперед непрямим. Торгівля продуктами зі свинини ЄС з Україною обмежена, тоді як торгівля з росією припинилася у 2014 році внаслідок африканської чуми свиней, а також першого економічного ембарго», — йдеться в повідомленні.

Відзначається, що головний наслідок цієї війни пов'язаний з її впливом на сировину, зокрема ціни на пшеницю та кукурудзу, основними експортерами яких є росія та Україна. Припускається, що війна принесе на ринки волатильність та невизначеність; імпортери російської пшениці та української кукурудзи знайдуть інші джерела постачання (Аргентина, США).

Виробництво свинини в Україні було стабільним: останніми роками щороку вироблялося близько 750 тис. т. Внутрішній попит невеликий через обмежену купівельну спроможність, споживання становить менше 20 кг на душу населення на рік. Імпорт обмежується додатковими поставками м'яса, субпродуктів та жиру для національних переробників і становить близько 5% внутрішніх поставок. Останніми роками національне виробництво було обмежене через поширення АЧС. 

Повідомляється, що ЄС експортує до України близько 93 тис. т свинини та субпродуктів на рік. Відзначаються регулярні потоки переважно з Польщі. Крім того, Україна є запасним ринком для європейської свинини, коли пропозиція в Європі надто велика, а попит в Азії слабшає. 2021 року продажі в Україну зросли майже на 16% за рік. Таким чином, війна в Україні може стати справжньою проблемою для польських експортерів (55,3 тис. т на рік).

Ще один вплив на українське виробництво: очікуване скорочення імпорту живих тварин, зокрема племінного поголів'я. У 2021 році Україна імпортувала 6200 племінних тварин на суму 4,9 млн євро. Данські (58% поставок) та французькі (37%, або 2260 голів на 1,3 млн євро) генетичні компанії, швидше за все, постраждають від цієї дії найближчими місяцями.

agroportal.ua

У звіті Rabobank за другий квартал прогнозується, що незважаючи на погодні проблеми і низькі ціни на молоко, виробництво молока в регіонах експортерах молочної продукції продовжить зростати — на 1% в річному численні в 2 півріччі 2020 року і на 0,9% в 1 півріччі 2 021 року.

У звіті стверджується, що в північній півкулі спостерігається відновлення, але більша частина цінової підтримки обумовлена ​​урядовою допомогою, яка в найближчі місяці скоротиться.

Згідно з даними звіту, багато молочних ринків відчувають дисбаланс, причиною якого є порушення попиту через логістичні блокування. Роздрібні продажі, що зросли, і продажі в сфері громадського харчування, що скоротилися, почнуть повертатися до докризових рівнів, але на це потрібен час, оскільки існують обмеження, які не дозволять повністю повернутися до колишніх норм, особливо в сфері громадського харчування.

У звіті говориться, що в найближчі місяці нарощування товарно-матеріальних запасів буде причиною зниження цін на молочні продукти через поєднання підвищеного рівня запасів і конкуренції в боротьбі за попит в сфері імпорту, що знизився.

Ще один фактор впливу полягає в тому, що імпорт молочних продуктів в Китай, згідно з прогнозами, скоротиться на 15% в річному численні в 2020 році, а більш слабкі валюти будуть перешкоджати імпорту на інших ринках.

В Європі прогнозується зниження ВВП на 9,1% в 2020 році і відновлення на 6,1% в 2021 році.

За даними Рабобанка, хоча відновлення цін вітається, краще почекати, поки ситуація стабілізується, щоб оцінити справжні поточні можливості ринку.

Проте, позитивом є те, що глобальні перспективи не такі страшні, як це здавалося в розпал коронавірусної кризи. Державне втручання в поєднанні з відновленням роботи допомогло прискорити зростання попиту, але це не означає, що очікування на майбутнє такі ж, як і в період, що передує пандемії covid-19.

Що стосується громадського харчування, то в звіті наголошується, що в його роботі будуть встановлені певні обмеження, тобто і в ресторанах будуть введені обмеження на розміщення, і споживачі, ймовірно, будуть обережні.

У звіті також стверджується, що хоча роздрібні продажі відновляться, обмеження можуть призвести до появи нових звичок, наприклад, може збільшитися кількість споживачів, які продовжать готувати їжу вдома.

У звіті наголошується, що в значній частині світу відбудеться економічний спад, і це може стати причиною високого рівня запасів у другій половині 2020 року; виростуть запаси масла, сиру і сухого молока.

Є і позитивні новини, наприклад, уряд Китаю рекомендував споживати 300 г молочних продуктів у день, що більш ніж в три рази перевищує поточний середній показник. Очікується також, що галузь посилить кампанію щодо харчової цінності молочних продуктів.

На молочний ринок можуть вплинути також вибори в США. Рабобанк заявляє, що Програма продовольчої допомоги USDA для виробників молока в зв’язку з пандемією коронавірусу може приглушити цінові сигнали ринку, що вказують на меншу потребу в кількості молока.

У доповіді детально розглядається поточна ситуація в кожному з основних регіонів-виробників молочної продукції, а також в Китаї.

ИНФАГРО по материалу dairyreporter.com

Вже 40 українських підприємств переміщено із зони активних бойових дій за програмою з релокації виробничих об’єктів, ініційованою Міністерством економіки України. З них 18 компаній відновили свою роботу на новому місці. Найближчим часом потужності ще 299 компаній буде доправлено до нового місця роботи. 

Програма з переміщення українських виробництв стартувала тиждень тому. Наразі Мінекономіки опрацювало вже 86% заявок, поданих постраждалими підприємствами (всього таких заявок — 898). В подальшому держава забезпечить перевезення обладнання та розселення працівників цих компаній.

Частина підприємств переміщується Укрзалізницею. Логістику автотранспортної частини програми забезпечує АТ «Укрпошта», долучаючи також на субпідряд всіх, хто має можливості транспортувати вантажі. Сьогодні Кабінет Міністрів України підтримав постанову, якою зобов’язав підприємство безоплатно перевозити майно українських компаній. Щоб забезпечити безперешкодне переміщення підприємств, автотранспорту АТ «Укрпошта» його субпідрядників надаватиметься право позачергового проїзду через блокпости та можливість безлімітної заправки пальним на АЗС.

me.gov.ua

На кінець торгового тижня на світовій американській біржі СВОТ котирування ф’ючерсів зернових культур завершилось в позитивній точці. Внаслідок високих темпів експорту американської пшениці та росту котирувань соєвих бобів, ф’ючерси на пшеницю зросли до 230,4 дол./т (+6,9 дол./т).

Котирування ф’ючерсів зернових культур на європейській торгівельній біржі розвивалось вслід за американським ринком. Ціна на пшеницю виросла до 211,75 євро/т (+3,25 євро/т) через страйки робітників в портах Аргентини, що безпосередньо впливає на експорт зерна.

На експортному ринку України, ціни FOB на зерно мали тенденцію росту. Котирування пшениці 11,5% і пшениці фураж зросло до 261 дол./т (+4 дол./т) та 257 дол./т (+4 дол./т), відповідно. Головними факторами ціноутворення виступив підвищений попит від країн-імпортерів та ріст котирувань на світових ринках.

Внутрішні ціни пропозицій EXW развивались в позитивному напрямку. Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю виросли до 7900 грн/т (+100 грн/т) та 7800 грн/т (+100 грн/т), відповідно. Котирування кукурудзи зросло до 7000 грн/т (+150 грн/т). Головним фактором виступило зростання ціни на експортному ринку.

Ячмінь зріс в ціні до 7350 грн/т (+150 грн/т), через підвищений попит від трейдерів та переробних підприємств. Додатковий вплив на ціну надав валютний фактор, коливання курсу української гривні до американського долара.

agravery.com