В Україні зросло виробництво замороженої свинини та м'яса птиці

За період з 7 по 13 березня 2020-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 200 осередів особливо небезпечних хвороб.

Нові спалахи африканської чуми свиней відзначили ветеринарні служби Болгарії (3 вогнища), Угорщини (93), Молдови (6) Румунії (20), Словаччини (3), Філіппін (6 осередків), Китаю (2) і Південної Кореї (52 вогнища).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 зареєстрували в Болгарії (1) і Польщі (6). Підтипи H5N2 і H5N5 відзначили на території Тайваню (4).

Ветеринарні служби Японії (1) сповістили про новий спалах класичної чуми свиней. Крім того, на території ПАР відзначили спалах ящура.

На території Ісландії зареєстрували випадок захворювання скрепі. У США відзначили 1 вогнище геморагічної хвороби кроликів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

 Ринок кормових компонентів в Болгарії скоро почне отримувати перші комерційні партії борошна (шроту) з чорного солдата. Проект з заявленим обсягом виробництва, що варіюється в межах 10-50 тис. тонн, буде реалізований місцевою компанією Nasekomo. Настільки великий діапазон пояснюється відсутністю ясних перспектив попиту на національному ринку. Практично весь обсяг виробництва буде призначатися для комбікормової галузі, причому, як заявляють автори проекту, частина продукції буде експортуватися. Найбільший потенціал споживання борошна з комах інвестори бачать в індустрії аквакультури, яка в даний час переживає бурхливий розвиток в цій частині Європейського союзу.

Компанія планує експортувати частину продукції на ринок Греції, де місцеві підприємці вже висловили зацікавити у придбанні інноваційного кормового компонента. За умови своєчасного залучення фінансів, компанія розраховує запустити промислове виробництво в середині 2019 року, ставши, таким чином, першою компанією з фермою по виробництву комах в Болгарії.

За матеріалами Feed Navigator

В Україні не введено та не планується введення жодних обмежень на закупівлю молока у населення - домогосподарства реалізовують свою продукцію у звичному режимі. Водночас у 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів. 

Про це йшлося під час брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація» сьогодні, 29 січня.

«Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.

Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.

«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», - наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.

Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.

«Кінцева мета - поступове, а саме до 2022 року, приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі - споживатимуть здорову і корисну продукцію», - зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Довідково:

За 9 місяців 2017 року на переробні підприємства надійшло 3392,7 тис. тонн молока, що на 3,5% більше ніж у відповідному періоді 2016 року.

У тому числі:

- у сільгосппідприємств закуплено 2053,9 тис. тонн молока (на 5,9% більше ніж у відповідному періоді 2016 року);

- від господарств населення – 1004,5 тис. тонн (на 1,8% більше).

Прес-служба Мінагрополітики

Основним завданням для України і українського агробізнесу є не відкриття нових ринків збуту сільгосппродукції, а утримання вже наявних. Про це 26 травня під час виступу на конференції «Grain&Maritime Days in Odessa-2021» сказав незалежний експерт Владислав Седик.

«На жаль, Україна дуже яскраво женеться за валом і дуже яскраво «сиплеться» стосовно фітосанітарного стану сільгосппродукції, що експортується. На сьогоднішній день ті країни, які для нас, здавалося б, не були проблемними, - Африки, Азії - активно захищають свої ринки регуляторними нормами, щоб на них не надходила неякісна і непотрібна продукція. Якщо розглянути ту ж Туреччину, яка має чітку специфіку «що купити/що продати». Її влада зараз заговорила і про проблеми, пов'язані з мікотоксинами, і з ГМО та з фітосанітарними вимогами», - пояснив він.

В.Седик також зазначив, що, незважаючи на всі очікування відкриття китайського ринку для постачання ячменю з України через конфлікти КНР з Канадою та Австралією, українські компанії «повилітали» з реєстрів Китаю, що дозволяють здійснювати експорт.

«Ми не розуміємо зараз, контрактуючись, чи буде відвантажена продукція на той чи інший ринок. Навіть немає гарантій, що завтра не буде введена заборона на відвантаження продукції з якихось областей України. Адже сьогодні Україна повинна пояснити тому ж Китаю, чому в 2014-2015 рр. на посівах ячменю в Донецькій, Житомирській та Тернопільській областях було виявлено Tilletia controversa. І необхідно або порозумітися, або більше не відвантажувати зерно з даних регіонів взагалі», - розповів експерт.

За його словами, найбільш поширеними проблемами українського зерна в останні 10 років є фузаріоз, сажка, амброзія і до всього цього - підроблені фітосанітарні сертифікати.

apk-inform