Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у період воєнного стану (з квітня по серпень 2022 р.) провела 685 перевірок діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів і кормів.

Як говориться у повідомленні відомства, в 99% випадках підставами для проведення позапланових заходів державного нагляду є письмові заяви, які подавалися суб’єктами господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за їхнім бажанням.

За весь період виявлено 293 порушення у зв’язку з недотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин. З метою усунення порушень складено 96 приписів про усунення невідповідностей та один матеріал передано до суду, додали у Держпродспоживслужбі.

«Нагадуємо, що в умовах воєнного стану в Україні припинено заходи державного контролю та ринкового нагляду, окрім позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері», — підкреслили у відомстві.

agroportal.ua

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Про це AgroPortal.ua розповів власник ФГ «Господар» на Полтавщині Віктор Галич. 

За його словами, на сьогоднішній день кукурудзу з вологою більше ніж 18-19% молотити немає сенсу, а якщо ж все таки змолотити, то є питання, чи вдасться її здати та за які гроші. Ситуація нині складається так, що краще від цієї культури відмовитися на кілька років. У своєму господарстві замінити її планує соєю, адже у їхьому регіоні стабільні врожаї, соя набагато рентабельніша і має перспективу.

«А ще ж пшеницю потрібно підживити, от і питання, адже добрива не подешевшають. Тому перейдемо на такі культури як соя, соняшник, хоча маю надію більше на сою», — зазначає Віктор Галич.

Фермер має в обробітку 200 га, вирощує сою, соняшник, кукурудзу та овочі (30 га). Раніше сіяв 70-80 га кукурудзи, цьогоріч площу під нею зменшив до 20 га. 

Збирати кукурудзу почав 10 днів тому, раніше не давала погода, волога була 19-20%. 14 грудня випало 15 см снігу, тож збирання припинили, тепер чекатимуть весни. 

Проблемною на сьогодні залишається ціна. За словами фермера, минулого року він здавав кукурудзу за такої ж вологості по 5,5-6 тис. грн/т, а зараз — 2,7 тис. грн/т.            

У ФГ «Господар» цієї осені встигли зібрати соняшник з більш-менш нормальною врожайністю. З ним і логістика налаштована краще, олію вивезти легше, ніж вивезти зерно, і плюс ще соняшник невибагливий до добрив. 

«Наступний рік  буде специфічним. Є хороші запаси вологи. Як буде далі, ніхто не знає, але через рясні дощі вимокне вся пожива, а отже весною знову потрібно буде вносити добрива, а їх немає, і грошей на них теж немає. У нашому регіоні до 50% кукурудзи лишилось у полі, тепер поки її зберуть весною, оброблять землю, то посівний процес суттєво затягнеться, та й чи сіятимуться фермери — теж питання», — розмірковує аграрій.

AgroPortal.ua

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Здороження агрохімікатів може привести до скорочення посівів кукурудзи і пшениці в країнах Північної півкулі, які будуть проведені в наступному 2022/23 році, і вплинути на ціноутворення. Зернові будуть замінені іншими культурами з меншою потребою в азоті, такими як соєві боби. Такі прогнози роблять компанії Cargill, ED & F Man, а також видання Bloomberg.

Високі виробничі витрати через зростання цін на добрива для сільськогосподарських культур по всьому світу, викликані енергетичними кризами в Європі і Китаї, можуть привести до того, що фермери перейдуть з пшениці на менш інтенсивні культури.

Згідно з цими джерелами, вартість основних ресурсів, таких як добрива, знаходиться на найвищому рівні з 2008 р. і становить майже 900 дол./т.

Нагадаємо, через зростання цін на мінеральні добрива аграрії будуть змушені або зменшувати посівні площі, або вносити менше добрив. Така ситуація може призвести до скорочення обсягів виробництва і зростання цін на соціально значущі продукти.

kurkul.com