Депутати запропонували виділити фермерам 700 млн грн на 2019 рік

Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі. За даними сайту відстеження суден MarineTraffic.com, обидва судна вийшли з порту: перше йде Егейським морем в Бейрут (Ліван), а друге все ще перебуває в Чорному морі.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя.

«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях — Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, міжнародні партнери України вже повідомили, що була спроба реалізувати це зерно в Єгипті та Лівані, але вони відмовився купувати крадене. Потім супутникові знімки зафіксували перебування кораблів окупанта з українським зерном у Сирії.

Агресор, на думку Тараса Висоцького, не погребує відбирати і вже новий врожай. Адже на нині тимчасово окупованих територіях є значна частина посівів в сівозміні озимої пшениці. Наші фермери її успішно посіяли в мирний час восени 2021 року, і вона зараз в хорошому вегетаційному стані.

«Ми надіємося, що до початку збору, який у південних регіонах розпочнеться буквально за декілька тижнів, все-таки вдасться перемогти і деокупувати ці території, бо за інших обставин поведінка окупантів вказує на високу ймовірність просто прямих крадіжок цього збіжжя», — переконаний перший заступник Міністра.

Він також прокоментував перемовини Уряду з міжнародними партнерами щодо вивозу українського зерна морем, адже наші порти досі заблоковані.

«Тема забезпечення міжнародної продовольчої безпеки, а її неможливо реалізувати без експорту сільгосппродукції з України, обговорюється щоденно. Ми це робимо з міжнародними організаціями, на кшталт ООН, а також безпосередньо з країнами ЄС, Великобританією, США, з країнами-імпортерами нашого зерна. Усі вже зрозуміли, що є буквально декілька тижнів для того, щоб розблокувати порти, в тому числі військовим шляхом, і відновити експорт. Бо хоча і є альтернативи, які дозволяють експортувати, але йдеться про незначні обсяги в порівнянні з портами», — зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, є декілька варіантів, як відновити експорт українського зерна через наші морські порти. Один із них — військові конвої, які нерідко застосовуються в міжнародній практиці. Наприклад, військові супроводжують грузи до берегів Сомалі, де є великий ризик піратських нападів, до Північної Кореї.

«Інший фактор — це забезпечення України достатньою кількістю протикорабельної зброї, яку можна у нас розмістити і гарантувати відсіч російського морського флоту», — резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька з робочим візитом знаходиться в Грузії в складі української делегації. Метою візиту є просування експорту української продукції. 

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Візит обіцяє бути дуже насиченим. Плануємо активно працювати над розширенням двосторонніх торговельних взаємовідносин та посиленням співпраці. Зокрема, в центрі моєї уваги в ході візиту — переговори щодо збільшення українського експорту м’яса та продуктів тваринництва до Грузії», — розповіла Владислава Магалецька.

Зазначимо, що Україна та Грузія мають сталі партнерські відносини. За даними Держстату України, у 2020 році обсяги торгівлі товарами та послугами між країнами становили 570,9 млн. дол. США. У січні-березні 2021 року обсяги торгівлі товарами та послугами становили 147,9 млн. дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 4,1%. Тобто, після падіння обсягів торгівлі, викликаного пандемією COVID-19, сьогодні знову спостерігається зростання.

Серед продуктів харчування в структурі експорту до Грузії у січні-квітні 2021 року домінували молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, готові продукти із зерна. Крім того, відбулося зростання експорту жирів та олії тваринного та рослинного походження, а також какао і продуктів з нього.

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua