В Україні з липня діють нові правила поновлення договору оренди землі

ПП «Агроекологія» (Полтавська область) на трьох молочнотоварних фермах практикує холодне утримання великої рогатої худоби.

Велика рогата худоба не боїться холоду, якщо на майданчиках для зимівлі створені певні умови. У загонах для захисту тварин від вітрів використовують скирти соломи, також її вдосталь кладуть на землю. Організоване напування тварин підігрітою водою, вчасна годівля. На холоді корови «вдягаються» у щільний і довгий шерстяний покрив, який їх надійно захищає.

До того ж спрощується догляд за худобою, є можливість розвантажити тваринницькі приміщення.

Худоба, яка перезимувала на свіжому повітрі, міцніша, стійкіша до хвороб, краще розвивається, ніж та, що провела зиму в приміщеннях. У ясні дні корови перебувають на сонці, щоденні прогулки допомагають розвитку м’язів.

Систему зимового утримання використовують зазвичай для м’ясної худоби та молодняку всіх порід. В «Агроекології», яка давно практикує холодне утримання, на загонах також перебувають абердин-ангуські корови з молодняком віком від чотирьох місяців, телиці парувального віку й нетелі, в тому числі молочних порід.

Ці групи тварин вибрані не випадково, зауважили у компанії. Адже протягом кількох місяців вони не потребують постійного контакту з людиною: нетелям після підтвердження тільності близько півроку не проводять якихось особливих процедур, те саме стосується й м’ясних корів, які вигодовують телят старшого віку.

Зараз постійно в загонах перебувають 137 голів худоби молочних порід і 220 абердин-ангусів. Ще 120 тварин м’ясної породи утримуються в сараї, але мають можливість вільного виходу на вигульні майданчики.

За хорошої погоди на фермах «Агроекології» також випускають на прогулянки 259 голів молочної худоби — телят різних вікових груп і сухостійних корів.

Вільно гуляючи на огороджених майданчиках, тварини почувають себе спокійніше, менше піддаються стресам. У приміщення з цих груп «Агроекологія» забирає тільки тих корів, які незабаром мають отелитися.

agroday

Український агропромисловий комплекс демонструє стабільну тенденцію до зростання як економічних, так і фізичних показників, тому є перспективним напрямком для інвестицій з боку американського бізнесу.

Про це заявив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, передає прес-служба відомства.

«Українські сільгосптоваровиробники є одними з найбільших в світі споживачів ресурсів та техніки, а також зацікавлені в залученні прогресивних агротехнологій, які дозволять ще більше підвищити ефективність сільського господарства», ― сказав Мартинюк.

Він додав, що провідне місце України на глобальному ринку продовольства, а також високий коефіцієнт ROI в українському АПК роблять привабливою реалізацію наймасштабніших інвестпроектів в Україні.

Заступник міністра запевнив, що Мінагрополітики налаштоване на максимальне сприяння залученню іноземних інвестицій у галузь та готове надавати всебічну допомогу представникам бізнесу.

Джерело: minagro.gov.ua

«Польща кілька місяців не надає плани щодо заходів захисту від АЧС, тому Європейська комісія не може прийняти рішення про виділення допомоги на ці цілі», — повідомив комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган.

Польща просить допомоги в ЄС, щоб боротися з вірусом АЧС з осені минулого року. Заява з цього питання, яку підготувало Міністерство сільського господарства, описувала три види заходів, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 90 млн євро. Йшлося про три види допомоги: вирівнювання втрат фермерів від низьких збутових цін, підтримка переробних підприємств і боєнь, а також компенсації для малих господарств за відмову від свинарства. Однак до сих пір Комісія прийняла позитивне рішення тільки за заявкою про вирівнювання втрат, але це — менше мільйона євро.

На думку комісара Хогана, у поляків немає плану боротьби з АЧС. За його даними, протягом останнього півріччя відбулося шість технічних зустрічей представників польської влади з чиновниками з Брюсселя, на яких Комісія вказувала на необхідність надання плану. Однак вони не принесли результатів.

Він зазначив також, що в уряду Польщі є інші можливості підтримати фермерів, які постраждали від АЧС. Серед них — зміна «Програми розвитку сільських районів», із засобів якої можуть бути профінансовані підтримуючі заходи. У цій програмі є 300 млн євро, з яких 190 млн євро — це кошти ЄС.

При цьому він додав, що Польща разом з країнами Балтії отримала значні кошти від Генеральної дирекції здоров’я і безпеки продуктів харчування Європейської комісії на знищення хвороби. «Я не чув, щоб хтось із польського уряду про це згадував», — сказав комісар.

Хоган запевнив, що боротьба з африканською чумою свиней є дуже важливим питанням для Комісії. «Ми дуже стурбовані поширенням вірусу, тому що наслідки для торгівлі свининою впливають не тільки на Польщу та прибалтійські країни, а й на весь ЄС. Після відкриття китайського ринку ми не бажаємо труднощів у торгових відносинах Європи з рештою світу через свинину», — зазначив Хоган.

Pigua.info за матеріалами  GreenFront

Розвиток ринку органічної сільгосппродукції є в даний час одним з основних перспективних напрямків вітчизняного АПК.

Про це заявила співзасновник компанії «BIO ORGANIC FARM» Світлана Віязловська.

При цьому вона зазначила, що Україна, маючи в своєму розпорядженні достатньо сприятливі умови для розвитку органічного сільського господарства, вже досягла певних позитивних результатів в даній сфері.

«Так, в даний час Україна займає 20 місце в світі і 11 в Європі по загальній площі сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. При цьому, за останні 5 років вони збільшилися на 54% і в даний час складають 421,5 тис. га, з яких 48,1% зайняті під вирощуванням зернових (7 місце серед країн-виробників органічних зернових). Понад 16% займають олійні (5 місце в світі), 4,6% — бобові (7 місце). Під овочами зайнято 2% угідь (10 місце), а під фруктами — 0,6%», — уточнила Віязловська.

apk-inform