Польщу звинувачують у відсутності планів щодо боротьби з АЧС

В Україні продовжують фіксуватися випадки африканської чуми свиней (АЧС), але структура та динаміка поширення цього захворювання суттєво змінилася у порівнянні з попередніми роками. Про це повідомив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає УНН з посиланням на пресслужбу відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах, уточнили у Держпродспоживслужбі.

Водночас, Андрій Жук, порівнюючи ситуацію з АЧС в Україні з іншими країнами, зазначив, що у них справи ще гірші.

"Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929", - уточнив він.

У Держпродспоживслужбі заявили, що самостійно держава впоратися з АЧС не в змозі, адже велике значення у цьому питанні має біобезпека, дотримання якої на фермерських підприємствах - завдання власників-бізнесменів.

"Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому", - наголосили контролери.

Джерело: УНН

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.

З початку війни низка країн скасували торговельні обмеження на український експорт. Насамперед для України було важливим рішення Європейського Союзу про скасування тарифних обмежень, адже втрата морських портів зробила ЄС єдиним шляхом для вітчизняної продукції. І без тарифів, квот, антидемпінгових мит Україна зможе простіше налагодити нові маршрути поставок.

Про це розповів заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка під час експертної дискусії «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу».

«З погляду експорту в нас є ключове рішення від Європейського Союзу, яке діє від 4 червня 2022 року до 5 червня 2023 року. В нас немає жодних тарифних обмежень, відповідно, це відміняє необхідність оформлення імпортних ліцензій. Про це ще не було технічного повідомлення, але на цей період вони зникають. Також на сьогоднішній день є домовленість з низкою країн-партнерів щодо скасування тарифів на українську продукцію»

За його словами, спрощення умов полегшить організацію та планування торгівлі для експортерів. Також рішення ЄС про відкриття ринку значно спростить транзитний експорт і знизить витрати, пов’язані зі сплатою мит.

У 2021 році експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС в грошовому вимірі склав $8,3 млрд.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових.

Яка українська агропродукція виграє найбільше

Тарифи та квоти скасовують як на сировинну аграрну продукцію — пшеницю, кукурудзу, ячмінь, так і на товари з доданою вартістю — мʼясо, яйця, молоко, мед, соки, крохмаль. Скасовуються мита на екпорт фруктів і овочів.

Торговий представник України зазначив, що є повне скасування директив з боку Великої Британії — всі мита на товари, що імпортуються з України, будуть знижені до нуля, а всі квоти — скасовані відповідно до Угоди про вільну торгівлю. Ця двостороння угода запрацює наступного тижня і триватиме рік. 

В 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією склав $2,2 млрд. Обсяг експорту — понад $1 млрд.

«Канада прийняла рішення про повне скасування мита на товари з України. В них усе проходить через систему централізованого менеджменту щодо м'ясо-молочної продукції. 9 червня було оприлюднено рішення, в якому йдеться, що у випадку вичерпання загальної квоти на молочну продукцію стосовно української молочної продукції далі буде застосовуватися нульове мито», — зазначає Тарас Качка.

В 2021 році товарообіг між Україною та Канадою склали $420,7 млн. При цьому експорт товарів з України до Канади зріс в 11 разів. 

Він додає, що така ініціатива поширюється і з іншими партнерами, зокрема Ісландією, з якою Україна теж має Угоду про вільну торгівлю. 

Паралельно відбувається оновлення угод з усіма західними партнерами та ведуться перемовини з Балканськими країнами. Є готова до підписання угода з Північною Македонією, Чорногорією, теоретично Україна вже вийшла на ратифікацію угоди з Туреччиною.

«На наш погляд, це лише стартовий пункт, оскільки далі працюємо над тим, щоб ці рішення мали стійкий вплив системного відновлення, і очевидно, що для цього 12 місяців замало. Поки діють преференції, у нас є час закріпитися і оновити угоди, щоб і надалі зберегти безмитний режим», — вважає Тарас Качка.

AgroPortal.ua

Дефіцит живця забійних кондицій продовжує стимулювати зростання закупівельних цін. Так, протягом четвертого тижня травня свинину живою вагою реалізували в середньому по 41,3 грн/кг. Проте на завершення місяця закупівля б’є нові цінові рекорди: середня цінова позначка додала 2,4%, порівняно з попереднім тижнем. Тож на рубежі сезонів свиней І-ї категорії закуповують по 42-43 грн/кг.

М’ясопереробники одностайні у песимістичних оцінках реакції споживачів на нові ціни. Одні фіксують 30%-ве падіння обсягів збуту, інші зазначають про трикратне скорочення обсягів як закупівлі, так і реалізації.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Рітейл

Хоча середня роздрібна ціна свинячих частин у кінці позаминулого тижня трохи послабилася, порівняно зпочатком другої декади травня, кінець місяця відзначився подальшим здороженням. Так, лопатка за тиждень додала 3 грн/кг, тазостегнова частина та стейк — понад 5 грн/кг, ошийок — 8 грн/кг.

У зв’язку з негативним впливом таких стрибків ціни на попит, сектор повниться чутками та побоюваннями щодо надходжень імпортної сировини як з країн ЄС, так і з-за океану. Тим не менш, представники м’ясопереробки відзначають, що завезення якісної свинини з-за кордону поки невигідне і має вагомі ризики для операторів. Водночас значна нестача товарних свиней та загальна невизначеність змушують переробників втриматись від прогнозів подальшого розвитку, хоча абсолютна їх більшість сподівається на стабілізацію цін.

Зміна середніх роздрібних цін на окремі свинячі частини станом на окремі дати 2017-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними роздрібних мереж

*-тазостегнова частина

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

PigUA.info