Названо галузі, які виграють від скасування торгових обмежень до ЄС

У Мінагрополітики були обговорені ключові напрями німецько-українського співробітництва в рамках залучення міжнародної технічної допомоги в аграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік — підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», — зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем — сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання — перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати — безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три — сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», — відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідково:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Прес-служба Мінагрополітики

За результатами 2017-го експорт свинини у грошовому еквіваленті перевищив її імпорт на 0,56 млн дол. США, а живих тварин — лише на 0,15 млн дол. Такі дані митної статистики днями оприлюднила ДФСУ. У порівнянні з 2016-м сальдо зовнішньої торгівлі свіжою, охолодженою та мороженою свининою скоротилося майже на 40%, а по товарній позиції «живі свині» (код УКТ ЗЕД 0103) — майже у п’ять разів, коментують в аналітичному відділі АСУ.

Валютні надходження за рахунок зовнішніх поставок свинини зросли удвічі в порівнянні з попереднім роком, а їх обсяги в натуральному вираженні збільшились на 56%. Проте активізація імпорту свинини у другому півріччі 2017-го дозволило не тільки надолужити результати 2016-го, а й перевищити їх удвічі. Якщо протягом січня-грудня року, що минув, експортували 4,9 тис. т сукупною вартістю 10,5 млн дол. США, а імпорт 5,6 тис. т свинини «коштував» 9,96 млн дол. США. Тож звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально.

Хоча обсяги зовнішніх поставок живця зросли незначно (+8% до 2016-го), проте за рахунок вищої ціни реалізації дозволили заробити понад 4,5 млн дол. США. Водночас, майже стільки ж українські свиногосподарства витратили на закупівлю чистопорідних та гібридних свиней з-за кордону для посилення племінного потенціалу.

Зауважимо, що за аналізований період зріс імпорт жиру як кількісно, так і вартісно, а також субпродуктів. Проте рекордний обсяг експорту останніх (8,6 тис. т сукупною вартістю 9,98 млн дол. США) дозволив зменшити від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції (УКТ ЗЕД 0206). Згадані групи продуктів включають не тільки свинячі продукти, проте саме на них припадає левова частка зовнішньої торгівлі. Тож протягом 2017-го українські трейдери проявляли більшу активність у закупівлі як свинячого жиру, так і в реалізації морожених свинячих субпродуктів до Гонконгу та В’єтнаму.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Українські виробники молочної продукції у січні-липні 2017 року заробили на експорті на 69,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Обсяг валютних надходжень від продажу молочних продуктів склав $140,8 млн. 

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Зокрема, продажі масла зросли в 4 рази та склали $54,4 млн. Географія поставок досить розпорошена: трійка найбільших покупців імпортує трохи більше 40% масла, решта 59% припадає на групу «інші». До основних імпортерів належать Марокко (17,7%, або $9,6 млн), Казахстан (11,9%, або $6,5 млн) та Туреччина (11,4%, або $6,2 млн).  

Крім того, від початку року удвічі зріс експорт молочної сироватки. Він склав $15,5 млн. Майже 50% сироватки експортовано до Китаю — $7,4 млн за сім місяців. 6,2% припало на частку Малайзії ($967 тис.) та 5,6% — на Індію ($862 тис.).

Експорт сирів за аналізований період зріс на 45,7% та склав $17 млн. Левова їх частка продовжує йти на Казахстан (48% у структурі, або $8,2 млн). 23,5% сирів було експортовано до Молдови (майже $4 млн) та 11,6% — до Єгипту ($1,96 млн).

milkua.info

В Україні вся лікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на забійний пункт. Це — загальна практика в державі.

На цьому наголосив національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Говорячи про ВРХ, ми маємо розуміти, що це — ­передусім свідомість виробників. Коли ми зустрічаємося з іноземними місіями — з ЄС, Саудівської Аравії та інших, це питання постає дуже гостро. Наприклад, яким чином виробник яловичини або м’яса дрібної рогатої худоби контролює періоди каренції, — розповів він. — І виявляється, що період каренції по молоку в Україні дотримується не більше, як у 12% випадків, а період каренції по м’ясу хворих тварин, які невдало були ліковані, майже не дотримується. Всі ліковані тварини потрапляють на забійний пункт — 99%, а 1% — це ті, які не доїхали в машині».

Найбільше уваги приділяється тваринам із короткими циклами або відносно короткими циклами вирощування (птахівництво і частково свинарство), де використання антимікробних засобів із профілактичною метою найширше було і нині застосовується в світі.

«Та якщо 50 курей, які захворіли, можна вибракувати, знищивши їх, то 50 корів після того, як вони лікувалися п’ять днів, і лікування було неефективним, швидше за все, відправлять на забійний пункт, — пояснив Віталій Башинський. — І там залишки антибіотиків будуть у надзвичайно великих концентраціях».

За його словами, проконтролювати це точково по всій території України дуже складно, тому що план моніторингу не може відслідковувати навмисні дії. Він відслідковує загальні тенденції.

«Навіть за старим законодавством ми маємо попередити власника про неефективність лікування, але не зобов’язані вилучити таких тварин і знищити, — зауважив Віталій Башинський. — Тому це — також нове законодавство, яке потребує імплементації в Україні. А потім ще необхідно переконати людей: якщо в них є підозра, що лікування не буде ефективним, не треба починати його з антимікробних засобів. У такому разі власники тварин матимуть право здати їх на забій».

AgroTimes