В ООН заявили про стрімке подорожчання баранини і м'яса птиці

Агропродовольчі сектори переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України. Це випливає з даних щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року, оприлюднених Державною службою статистики.

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки  України ще відчутніші. Індекси капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року до аналогічного періоду минулого року у сільському господарстві — 55,5%, рибному господарстві — 44,9%.

Різкий спад інвестицій у січні-червні цього року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував Микола Кисіль. Враховуючи недобір врожаю у 2020 році та необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Глибшу інвестиційну кризу в агропродовольчих секторах зумовили такі чинники, як зміни в секторальному управлінні; посилення інвестризиків; відмова агроінвесторів від реалізації проєктів через очікування на купівлю земельних ділянок сільсгосппризначення; уповільнення інвестдіяльності у цих секторах тощо.

Заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід із формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку; зменшення інвестиційних ризиків агровиробників; протидії агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення; створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Та фундаментом має стати формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.

У Мінагрополітики були обговорені ключові напрями німецько-українського співробітництва в рамках залучення міжнародної технічної допомоги в аграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік — підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», — зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем — сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання — перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати — безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три — сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», — відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідково:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Прес-служба Мінагрополітики

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені організацій-членів: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до першого Віце-прем'єр-міністра — Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з проханням сприяти якнайскорішому початку реалізації програм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Як відомо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальна сума державної підтримки аграрної галузі за різними програмами становить 6 362,9 млн грн. Однак, на сьогодні не прийнято жодного Порядку використання коштів бюджетної підтримки, що, в свою чергу, викликає занепокоєння безпосередньо з боку сільськогосподарських товаровиробників.

Представники аграрного бізнесу зацікавлені в якнайскорішому початку реалізації згаданих програм державної підтримки та, водночас, наголошують на необхідності напрацювання конкретних пропозицій щодо прозорих напрямків і механізмів використання бюджетних коштів.

Враховуючи вище викладене, Всеукраїнський аграрний форум просить долучити експертів провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Прес-служба ВАР

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) розпочали реалізацію другого етапу програми з надання фермерам рукавів для зберігання зерна. Старт роздачі рукавів відбувся в селі Велика Димерка Київської області за участі Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун, Голови офісу ФАО в Україні П'єра Вотьє, представника Посольства Канади Сергія Курдицького та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Дениса Башлика.

«У межах першого етапу роздачі рукавів для тимчасового зберігання зерна 700 фермерів вже отримали близько 15 000 зернових рукавів. Загалом завдяки нашій співпраці з Мінагро та підтримці донорів буде надано 31 000 рукавів, що покриє потребу 6,2 млн тонн зберігання зерна» — зазначив П'єр Вотьє

Голова офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні П'єр Вотьє підкреслив, що прийом заявок на отримання засобів тимчасового зберігання (рукавів) відбувався у два етапи через Державний аграрний реєстр — до 9 жовтня та до 3 листопада. Загалом у межах двох етапів надійшло близько 2 000 заявок від малих та середніх агровиробників

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик зазначив, що ФАО та Мінагрополітики найближчим часом оголосять про прийом заявок через Державний аграрний реєстр на отримання 105 комплектів допоміжної техніки.

«В рамках програми окрім рукавів аграрії отримають комплект техніки для загрузки зерна. Один комплект техніки включає завантажувач, розвантажувач та 2 причепи бункери-перевантажувачі. Техніка буде надаватися з розрахунку один комплект на завантаження не менше 292 рукавів», — сказав він.

Під час візиту Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун висловила готовність повністю сприяти в подоланні кризових явищ в агросекторі, які виникли через повномасштабну війну в Україні, та запевнила в подальшій співпраці та підтримці українських аграріїв.

Нагадаємо, проект реалізується Мінагрополітики та ФАО за фінансової підтримки Канади, Японії та Minderoo Foundation на загальну суму 60,5 млн доларів США.

Загалом, завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation українські фермери отримають близько 31 000 зернових рукавів, місткістю 200 тон кожен, що забезпечить зберігання близько 30% від загальнонаціональної потреби. За попередніми оцінками потреба у зберіганні становить 16 млн тонн. Зберігати зерно у рукавах можна протягом 3−9 місяців.

minagro.gov.ua