Різкий спад інвестицій негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції

01-вер-2020

Агропродовольчі сектори переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України. Це випливає з даних щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року, оприлюднених Державною службою статистики.

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки  України ще відчутніші. Індекси капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року до аналогічного періоду минулого року у сільському господарстві — 55,5%, рибному господарстві — 44,9%.

Різкий спад інвестицій у січні-червні цього року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував Микола Кисіль. Враховуючи недобір врожаю у 2020 році та необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Глибшу інвестиційну кризу в агропродовольчих секторах зумовили такі чинники, як зміни в секторальному управлінні; посилення інвестризиків; відмова агроінвесторів від реалізації проєктів через очікування на купівлю земельних ділянок сільсгосппризначення; уповільнення інвестдіяльності у цих секторах тощо.

Заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід із формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку; зменшення інвестиційних ризиків агровиробників; протидії агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення; створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Та фундаментом має стати формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.

Більше новин
Україна суттєво наростила експорт вітчизняної курятини - аналітики UFEB
08-лип-2019

За рік Україна наростила експорт м'яса птиці (переважно курятини) на 42,5%. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, у травні 2019 року Україна поставила на зовнішні ринки 177,7 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року цей показник становив 124,6 тис. тонн.

При цьому, імпорт м'яса птиці Україною у річному вимірі не змінився. У травні цього року Україна завезла 51,58 тис. тонн продукту, у травні 2018 року - 51,59 тис. тонн.

Також повідомляється, що Україна наростила відповідно й виробництво м'яса птиці. У травні 2019 року було вироблено 545,9 тис. тонн продукту, тоді як у травні 2018 року - 509,2 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
Мінагро затвердили графік консультацій щодо держпідтримки
27-жовт-2021

Впродовж останніх п'яти днів до кінцевого терміну подання заявок для отримання держпідтримки, суб’єкти господарювання зможуть ОСОБИСТО подати документи у приміщенні міністерства та отримати консультацію відповідного фахівця.

Так, за напрямком відшкодування варстості тваринницьких об'єктів, графік розписано на 09-15 листопада.

Детальніше: https://bit.ly/3nBY7dT

Пресслужба Асоціації виробників молока

Детальніше
Підстилка впливає на кількість соматичних клітин
15-жовт-2019

Обираючи підстилку, слід брати до уваги кількість молока та продуктивність, можливості обладнання та економіку господарства. Неорганічна підстилка (пісок) вважається золотим стандартом високої продуктивності та низької кількості соматичних клітин в загальному молоці.

З іншої сторони, пісок важкий для обладнання. Але не зважаючи на це, все більше фермерів, особливо великих підприємств, переходять на використання неорганічної підстилки.

Вчені університету Вісконсін-Медісон провели дослідження на 325 молочних фермах, що виробляли більше 11 тис. кг молока на рік. Серед цих ферм, 60% використовували неорганічну підстилку (пісок чи вапно), 19% — органічну, а 9% — з відновленого гною. Усі інші ферми використовували поєднання органічної та неорганічної підстилки.

Результати досліджень свідчать, що на фермах, де використовували неорганічну підстилку, був найнижчий показник кількості соматичних клітин в загальному молоці та найвищий показник продуктивності. Річні надої на таких господарствах були на 770 кг та 1150 кг вище порівняно з господарствами, що використовували органічну підстилку та підстилку з гною відповідно. Також вчені помітили, що на фермах з підстилкою з відновленого гною, кількість низькопродуктивних та корів з діючими лише трьома чвертями була вищою.

На фермах, де підстилку в стійлах постійно підміняли та додавали нову, КСК була низькою. На господарствах, що замінювали підстилку двічі на тиждень, КСК була вищою. Найвища кількість патогенів у підстилці з піску накопичується через два дні після того, як її стелять у стійло.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Детальніше
Мінагрополітики встановило механізм мінімальної експортної ціни на агропродукцію
22-груд-2022

Радник Міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов провів робочу нараду, ініційовану представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні».

Обговорили деякі положення законопроекту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», які викликають стурбованість у представників бізнесу.

Дискусійними стали питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

За результатами обговорення Михайло Соколов запропонував представникам бізнесу сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроекту.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, якій буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив радник Міністра.

Також була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Законопроект № 8166-д називають компромісним документом, в якому враховані ключові пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок