У світі зросли ціни на яловичину

Цього року на державну програму «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» було виділено 800 млн. грн., із яких станом на 18 жовтня перераховано отримувачам лише 19%, або трохи більше 152 тис. грн. за вісьмома напрямами.

За даними Мінекономіки, за напрямом часткової компенсації вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію фермерам перераховано 11,9 млн. грн. із виділених 80 млн.. Торік за цим напрямом було перераховано 6,4 млн. грн..

На часткову компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва перераховано 71,4 млн. грн. із 250 млн. грн. (торік — 108 млн. грн.), на часткову компенсацію витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами — 177,5 тис. грн. із 5 млн. грн. (торік — 203,5 тис. грн.).

Крім того, на бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам спрямовано 7,5 млн. грн. з виділених 89,9 млн. грн., а фермерським господарствам, крім новостворених, — 30 млн. грн. із 239,9 млн. грн., на здешевлення кредитів — 31,1 млн. грн. із 85 млн. грн..

Єдиний напрям держпідтримки, виконаний на 100% — погашення кредиторської заборгованості — 217,9 тис. грн. (торік — 0).

Взагалі не використано коштів, що були виділені на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, — 50 млн. грн., тоді як торік за цим напрямом було спрямовано 8,6 млн. грн..

proagro.com.ua

Скасування молока другого сорту в Україні допоможе місцевим переробникам, які відчувають дефіцит молока сорту екстра. 

Про це повідомила заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, пише Аgriculture.by.

«З 2018 року у нас не буде молока "другого ґатунку" як це називається по-українськи. Я вважаю це рішення правильним, тому що на сьогодні у нас дуже мало молока сорту екстра. Майже всі молокопереробні компанії в Україні скаржаться на брак якісної сировини для виробництва сирів, масла. Моя особиста думка, що це радянський артефакт ― коли бабусі тримали по одній корові в підсобних господарствах. Майбутнього це не має і вже зараз йде в минуле, а рішення про скасування молока другого сорту цей процес тільки прискорить», ― сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що вважає перспективною співпрацю з Білоруссю в молочному секторі.

«За останні роки у нас зменшилося поголів'я великої рогатої худоби і, відповідно, менше стало вироблятися молока. Зараз у нас трохи дефіцитна ситуація на ринку. І уряд, і бізнес зацікавлені в тому, щоб знову виходити на великі обсяги виробництва. Тому ми можемо тільки привітати білоруських партнерів, якщо вони будуть працювати в Україні в цьому напрямку» ― сказала Трофімцева.

agravery

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

Українська зернова асоціація спростовує інформацію щодо планів обмеження експорту з України продовольчої пшениці, яка з'явилася в ряді ЗМІ. Це випливає із повідомлення, розміщеного 23 грудня на сайті УЗА.

«Українська зернова асоціація разом із Міністерством аграрної політики та продовольства України тримають руку на пульсі експорту зерна та щомісяця аналізує темпи торгівлі. УЗА вкотре одержала підтвердження Мінагрополітики України, що жодних ризиків продовольчої безпеки України немає, а обмеження на експорт зерна не плануються», - йдеться у повідомленні.

Як нагадали в УЗА, у ц.р. Україна отримала рекордний урожай пшениці – 32,7 млн ​​тонн. При цьому відомо, що країна споживає не більше 6-7 млн ​​тонн зернової на рік, а решту обсягу змушена експортувати.

Також зазначається, що згідно з додатком до меморандуму, підписаного Мінагрополітики та учасниками зернового ринку, у 2021/2022 МР планується експорт пшениці з України на рівні 25,3 млн тонн. Станом на 1 грудня п.р. було відвантажено 14,5 млн тонн зернової, а учасники ринку й надалі «планують дотримуватися узгоджених дій, забезпечуючи продовольчу безпеку України».

Крім того, в УЗА нагадали, що в ц.р. урожай української пшениці більший за торішній на 7-8 млн тонн. Враховуючи фізичні обмеження інфраструктури логістики та рекордний урожай кукурудзи, що досяг 40 млн тонн, вітчизняним аграріям буде вкрай важко виконати узгоджений граничний обсяг експорту пшениці - 25,3 млн тонн. Таким чином, рекордний урожай пшениці забезпечує продовольчу безпеку країни, оскільки Україна споживає не більше 20% вирощеної цього року пшениці.

«Жодних підстав для можливого обмеження експорту пшениці немає, а такі інформаційні повідомлення, на нашу думку, є черговим витком інформаційної війни проти України. Будь-які обмеження експорту призведуть до того, що сільгоспвиробники не зможуть реалізувати вирощений урожай, не отримають доходи та зменшать посівні площі під відповідними культурами. Україна у результаті отримає зменшення врожаїв. Також це призведе до зниження інвестицій у зернову галузь», – додали в асоціації.

АПК-Інформ