У світі зростає попит на українську курятину – аналітики

Головне в раціоні великої рогатої худоби — дотримання норми, стверджують провідні тваринники. Найкращим варіантом уважається одночасна годівля грубим кормом і комбікормом.

Сучасні правила передбачають, що телятам після 4−6 днів із моменту народження потрібно давати престартову суміш. А вже через два тижні до раціону молодняку вводять повноцінний стартерний комбікорм, який складається з 24 інгредієнтів.

При цьому телятам корисно задавати концкорми у вигляді гранул. Гаряча обробка гранул знищує до 99% колоній цвілевих грибів, що виробляють токсини.

Молочним коровам потрібно змішувати мелену кукурудзу (15%) із меленим ячменем (20%). Далі додається шрот соняшнику (25%), пшеничні висівки (15%) і трав’яне борошно (25%). Сіль і крейду додають в кількості 0,5%.

Шрот соняшника можна замінити на макуху. Для корови вагою 200−300 кг на день потрібно 4−5 кг суміші. Великим коровам, від 600 кг, дають близько 10 кг.

Для м’ясної худоби спочатку роблять бовтанку з пивної дробини, пшеничних висівок і селену. Після бродіння вона висушується й може зберігатися близько року. Проте бугаям-плідникам її давати не можна.

Для биків змішується цілісна кукурудза (16%), ячмінно-вівсяний мікс (17%), висівки, зернові (15%), шрот (20%), борошно тваринного походження (5%), сіль (1%). Також можна додати спеціальні премікси, але їх підбирають окремо.

agrotimes

Станом на 1 жовтня в Україні налічується 3 млн 861,7 тис. голів ВРХ, що на 4,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на дані Держстату.

Зокрема в сільськогосподарських підприємствах скорочення поголів'я склало 3,2% — 1 млн 164,7 тис., а в господарствах населення — 4,5%, 2 млн 697 тис.

Зростання національного стада відмічається в чотирьох областях: Луганській (59,3 тис.; +14,5%), Житомирській (204,4 тис.; +6,1%), Закарпатській (143,2 тис.; +1,2%) та Київській (132,6 тис.; +0,4%).

Приріст промислового поголів'я відзначився лише в трьох областях: Івано-Франківській (12,2 тис.; +7%), Тернопільській (30,5 тис.; +6,3%) та Херсонській (15,7 тис.; +2,6%).

Виробництво молока за дев’ять місяців цього року скоротилося на 2% та склало 7 млн 908,3 тис. т. Приріст обсягів був незначним, за винятком Хмельниччини, де загальне виробництво зросло на 3,8% — до 491,1 тис. т. Найбільше молока було вироблено у Вінницькій (643,7 тис. т.), Полтавській (594 тис. т.) та Хмельницькій (491,1 тис. т.) областях.

Виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах залишилося на рівні минулого року та склало 2 млн 125,7 тис. т. Найбільший приріст промислового молока був у Миколаївській області — +10,3% — 35,2 тис. т. Також зросло виробництво у Тернопільській (59,7 тис. т; +9,1%), Кіровоградській (47 тис. т.; +7,1%) та Херсонській (34,1 тис. т; +6,9%) областях.

В той же час, виробництво в господарствах населення скоротилося на 2,9% — до 5 млн 782,6 тис. т. Найбільший приріст був у Хмельницькій (365,1 тис. т; +4,3%), Луганській (75,9 тис. т.; +3,3%) та Донецькій (88,5 тис. т; +2,1%) областях.

milkua.info

Постійні відключення електроенергії дестабілізують роботу птахопідприємств, призводять до збільшення собівартості виробництва, втрати продуктивності та порушення технологічних процесів.

Про це розповів виконавчий директор асоціації «Спілка птахівників України» Сергій Карпенко в коментарі UBR.ua.

«Це змушує виробників переглядати свої виробничі плани у бік зменшення для зниження можливих втрат», — каже Карпенко.

За його словами, підприємства змушені забезпечувати пташники електроживленням за допомогою генераторів.

«Безперебійна робота електрообладнання є критично важливою, оскільки вона забезпечує життєдіяльність птиці в приміщеннях. Інкубатори також переважно забезпечуються генераторами, оскільки відключення електроенергії призводить до значних виробничих втрат, закладених на інкубацію яєць та неотримання молодняка», — пояснює Карпенко.

Водночас він наголошує, що підприємства потребують додаткових генераторів, оскільки ними не забезпечені інші технологічні процеси, такі як виготовлення кормів, сортування та забій птиці, упаковка продукції, а також складські та холодильні приміщення.

agroportal.ua

Завершення святкового ажіотажу на ринку свинини наразі не мало значного впливу на цінову ситуацію. Так, за даними моніторингу аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», другий тиждень травня відзначається відносною стійкістю котирувань.

Не зважаючи на послаблення торгівельної активності після завершення Великодніх свят, на яке нарікають заготівельники живця, цього тижня котирування на ринку свинини продемонстрували відносну стійкість. Так, хоча у процесі торгів минулого тижня окремі оператори скорегували ціни на 0,5-1 грн/кг у бік пониження, більшість товарних партій реалізували за цінами в межах минулотижневих діапазонів. При цьому, за свідченнями виробників свинини, такої корекції переважно зазнали максимальні цінові позначки.

Як і тижнем раніше, у Східних регіонах товарних свиней забійних кондицій переважно закуповували по 48-50 грн/кг, в Центрі ― по 49-50 грн/кг. Лише на Заході країни зміна цін дещо «посунула» їх коридор у бік пониження ― до49-51 грн/кг, відповідно. Тож за результатами торгів минулого тижня міжрегіональна розбіжності цін стала менш помітною, а середньоринкова позначка практично зрівнялася з середньозваженою ціною на ринку на позначці 49,3 грн/кг. Підтримкою закупівельних цін наразі залишається обмежена після свят пропозиція свинини (нижча середня забійна маса тварин, менші партії до реалізації щонайменше у п’ятої частини виробників) та стабільно висока заготівельна активність, зокрема у регіонах з вищою концентрацією населення.

Асоціація «Свинарі України»