У Криму зафіксували спад епідемії АЧС

Якщо в 2017 році Україна експортувала 270 тис. тонн м'яса птиці, то в поточному році обсяг зовнішніх поставок може досягти рекордних 290 тис. тонн. Такими прогнозами поділився генеральний директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко - передає Інфоіндустрія.

У 2017 році спостерігається зростання промислового виробництва м'яса бройлерів на 3,3% або на 30 тис. тонн., А за 7 місяців 2018 виробництво в с / г підприємствах зросла на 5,6%.

Було експортовано рекордну кількість м'яса птиці в 2017 році: 270 тис. тонн. У 2018 році цей показник досягне позначки в 290 тис.тонн. Поряд зі збільшенням експорту спостерігається тенденція до збільшення імпорту в Україну м'яса птиці. У минулому році імпортовано 116 тис. тонн, а в поточному очікується на рівні 130 тис. тонн, - спрогнозував Карпенко.

Протягом 2017 року ЄС було експортовано 66,7 тис. тонн м'яса птиці і м'ясних продуктів. Україна посідає третє місце серед усіх країн, що експортують до країн Європейського Союзу.

Споживання яєць в 2017 році становило 247 штук на людину. У 2018 році прогнозується збільшення споживання яєць до 254 штук на людину».

Джерело - All Retail

Вже цієї осені ціна на свинину може повернутися на довоєнний рівень. Таку думку висловив керівник свинарського напрямку агрохолдингу KSG Agro Василь Старобор.

Оцінюючи динаміку ціни на свинину з початку воєнного періоду по червень 2022 р., директор ТОВ «Стронг-Інвест» (відповідає у холдингу за свинарський напрямок) Василь Старобор зазначив, що за зазначений період вона зросла в середньому на 25%. Якщо у лютому ціна складала 40-47 грн./кг свинини, то у червні 59-60 грн./кг. «Можемо говорити про три етапи у цінових змінах під час війни. Спочатку ціна була на довоєнному рівні, а зростання попиту було незначним. Потім спостерігався спад цін, пов‘язаний з виходом з ринку Слобожанського агрокомбінату, «АПК-Інвест» та інших гравців.

На ринку з‘явилось багато свиноматок й збільшена пропозиція просіла ціну. Але згодом ціни зросли. Свою роль зіграв вихід південно-східних виробників, відсутність імпорту та зростання ціни на паливо. Логістика суттєво не вплинула на зростання цін, оскільки стала проблемою лише для невеликих та середніх переробників, які взагалі не мали можливості придбати паливо», - розповідає аграрій. 

На думку Василя Старобора, вже восени цього року ціни на свинину можуть повернутися на довоєнний рівень. Це пов‘язане з тим, що аграрії внаслідок війни мають великі проблеми із збутом зернових.

«Багато хто з виробників в сфері рослинництва, починаючи від фермерів з обсягом врожаю у 2-3 т, і, закінчуючи великими агрокомпаніями, в цих умовах можуть вдатися до стратегії «прокачування зерна через м‘ясо».

Це означає, що в діапазоні 2-4 місяців вони спрямують врожаї на виробництво комбікормів і, відповідно, відгодівлю тих же свиней. Збільшення пропозиції свинарської продукції дозволить повернути ціни на свинину на попередні, довоєнні відмітки», - прогнозує директор ТОВ «Стронг-Інвест».

Джерело: Agravery.com

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики

У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Експерт зазначає:

УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;

Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.

Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.

milkua.info