Україна може поставити рекорд з експорту м'яса птиці

В Україні весною 2019 року запустять першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами з використанням технології блокчейн.

Про це під час прес-конференції повідомив трейдер Ігор Тиньков.

«Розуміючи той факт, що блокчейн-технологія це майбутнє і за нею майбутнє електронної комерції, ми вирішили створити першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами. На цій біржі будуть зібрані всі учасники ринку, на ній зможуть торгувати не тільки торгові компанії, але і агрохолдинги, фермерські господарства. На цій біржі можна буде торгувати не тільки контрактами з фізичною поставкою товарів, але також управляти ризиками шляхом хеджування на нашій деривативних біржі», — сказав він.

За словами Тинькова, унікальність біржі полягає в тому, що трейдери зможуть як купити товар, так і застрахувати ризики. Відмінною особливістю проекту, додав він, є високий захист даних, висока швидкість транзакцій, а також робота в режимі «24/7».

Термін окупності проекту становить 5 років, а спочатку запустити його хочуть на території України, Європи та Африки. Імовірно комерційна версія біржі буде запущена навесні наступного року.

Як додав генеральний директор представництва Digital Pulse of the Land (Україна) Роман Назаров, метою проекту є об'єднання всіх учасників агропромислового комплексу в єдину еко-систему.

«Кожен, хто буде на нашій платформі, отримає можливість ділитися своїми технологіями, впроваджувати інноваційні технології та таким чином вести свою діяльність набагато ефективніше», — сказав він.

За словами Назарова, пілотний проект біржі спочатку буде запущений в декількох регіонах України. Також в реалізації ідеї створення біржі беруть участь компанії Suntri (Лондон) і Hola firm (Мадагаскар).

unian

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

 Ринок кормових компонентів в Болгарії скоро почне отримувати перші комерційні партії борошна (шроту) з чорного солдата. Проект з заявленим обсягом виробництва, що варіюється в межах 10-50 тис. тонн, буде реалізований місцевою компанією Nasekomo. Настільки великий діапазон пояснюється відсутністю ясних перспектив попиту на національному ринку. Практично весь обсяг виробництва буде призначатися для комбікормової галузі, причому, як заявляють автори проекту, частина продукції буде експортуватися. Найбільший потенціал споживання борошна з комах інвестори бачать в індустрії аквакультури, яка в даний час переживає бурхливий розвиток в цій частині Європейського союзу.

Компанія планує експортувати частину продукції на ринок Греції, де місцеві підприємці вже висловили зацікавити у придбанні інноваційного кормового компонента. За умови своєчасного залучення фінансів, компанія розраховує запустити промислове виробництво в середині 2019 року, ставши, таким чином, першою компанією з фермою по виробництву комах в Болгарії.

За матеріалами Feed Navigator

За офіційними даними Держмитслужби зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (товарні групи 1−24 УКТЗЕД) за підсумками 11 місяців поточного року збільшився на 22% порівняно з відповідним періодом 2020 року та досяг близько 31,3 млрд дол. США, що склало 24,7% всього зовнішньоторговельного обігу товарами України.

При цьому, експортовано продукції аграрного сектору на суму 24,4 млрд дол. США (або 39,8% від загального експорту товарів з України), що на 22% більше ніж за 11 місяців 2020 року.

Найвагомішими складовими експорту продовольчих товарів та с/г продукції у січні-листопаді 2021 року залишились зернові культури, олії, насіння олійних культур та макухи, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій.

Основними країнами, до яких постачалась українська агропродовольча продукція, були: Китай, питома вага якого склала 15,4% у структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів; Індія — 6,5%; Нідерланди — 6,4%; Єгипет — 5,9%; Туреччина — 4,8%.

Імпорт сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів за вказаний період зріс на 20% до відповідного періоду 2020 року і склав 6,9 млрд дол. США (або 10,5% від загального імпорту товарів в Україну). Найбільшу частку у структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів склали: плоди, горіхи та цедра; риба, ракоподібні та молюски; тютюн та вироби з нього; какао-боби, продукти з нього, шоколад; олії.

У структурі імпорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів найбільшу питому вагу зайняли: Польща — 10,5%; Німеччина — 6,9%; Італія — 6,9%; Туреччина — 6,1%; Індонезія — 4,3%.

Зовнішньоторговельне сальдо сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів позитивне і склало 17,5 млрд дол. США.

minagro.gov.ua