У Києві розпочав свою роботу тренінг з питань АЧС у рамках TAIEX

Сукупний індекс витрат на виробництво с.-г. продукції за січень-квітень 2018 року склав 113,4% в порівнянні з відповідним періодом 2017 року.

Підвищилися витрати на виробництво продукції аграрного сектору:

продукція рослинництва на 12,2%

продукція тваринництва на 16,5%

За даними Держстату, індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження склав 113,9% до січня-квітня минулого року.

В порівянні з березнем — у квітні 2018 року витрати на виробництво аграрної продукції зросли на 2,3%.

Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АРК, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей.

milkua.info

Згідно з результатами останнього Звіту про добробут сільськогосподарських тварин у світі (Business Benchmark on Farm Animal Welfare, BBFAW), який було оприлюднено цього тижня в Лондоні, кількість країн, що дбають про добробут сільськогосподарських тварин зростає. Частково це пов’язано з запитом з боку споживачів, турботою про клімат, бажанням компаній мінімізувати втрати і збільшити прибутки.

Цього року на предмет турботи про добробут тварин було оцінено компанії зі 150 країн світу. Це на 43 країни більше ніж минулого року. Утім, не дивлячись на те, що в Європі, Північній Америці показники добробуту зросли, загальносвітові показники зменшились. Так, якщо минулого року 37% компаній дбали про добробут тварин, то зараз – 32%. Це пов’язано з тим, що торік оцінювали дані 107 країн, а зараз до Business Benchmark on Farm Animal Welfare приєдналися нові країни, переважно з Далекого Сходу та Латинської Америки, де стандарти добробуту нижчі.

Найкраще про тварин турбуються у Великобританії. У цій країні 61% підприємств дотримується відповідних стандартів. При цьому, середній показник в ЄС складає 34%, а в Північній Америці – 28%.

Нікі Амос, виконавчий директор BBFAW, зазначає, що компанії мають докладати більше зусиль для покращення добробуту тварин: “Хоча більше 50% компаній утримують тварин не ізольовано (виділяють достатньо місця на кожну голову, застосовують вільний випас), тільки одна з чотирьох компаній, розглянутих BBFAW, надає інформацію про частку тварин, які були вбиті гуманним методом, і лише одна з п’яти компаній повідомляє про час транспортування живих тварин”.

Meat-Inform 

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.

Поєднання в раціоні кукурудзяного силосу та люцерни в помірних кількостях допомагає відвернути дефіцит або надлишок однієї з поживних речовин, що виникає в результаті годівлі одним з них у великій кількості чи взагалі як єдиного джерела грубих кормів.

Кукурудзяний силос та люцерна добре доповнюють одне одного в раціонах для молочних корів.

Поживний склад якісного кукурудзяного силосу та люцерни

Джерело: Balancing Use of Corn Silage and Alfalfa in Dairy Rations. R. Shaver, University of Wisconsin–Madison. 

Співробітники Науково-дослідного центру грубих кормів США (Dhiman та Satter, 1997) досліджували молочну продуктивність корів, яких годували раціонами з різними пропорціями кукурудзяного та люцернового силосу.

Вони дійшли висновків, що загалом молочна продуктивність була хорошою за різних раціонів, однак незначне підвищення спостерігалося під час годівлі раціоном на основі 1/3 кукурудзяного силосу порівняно з 2/3. Однак до уваги слід брати й такі фактори: запаси грубого корму, сівозміна, ризики менеджменту і вартість корму. Адже саме вони визначають уміст кукурудзяного силосу в раціоні. Максимальна його частка може становити від 2/3 до 3/4 СР грубого корму через високий рівень вологості, кислотності, крохмалю й енергії та низький вміст ефективної клітковини у цьому інгредієнті.

Слід зазначити, що американські молочарі включають у раціони більше кукурудзяного силосу порівняно з люцерновим. Вагома перевага на користь першого пояснюється кількома причинами:

• більший вихід сухої речовини (СР) та енергії з гектара;
• проблеми з вимерзанням люцерни взимку;
• швидке розкладання протеїну люцерни;
• виведення нових гібридів кукурудзи з поліпшеними якостями;
• стабільніша якість кукурудзяного силосу;
• швидке закладання в горизонтальні сховища;
• менеджмент поживних речовин у гноєві.

Труднощі, які можуть виникнути під час годівлі раціонами з високим умістом грубих кормів, пов’язані з різною якістю кукурудзяного силосу, а особливо сіна й сінажу. Важливо розуміти, що гібриди кукурудзи, родючість ґрунту, погодні умови та інші фактори змінюються з року в рік та неоднакові в різних регіонах і фермах. До цього слід додати відмінності у менеджменті та технічному оснащенні молочних господарств. Тому корови в різних стадах по-різному реагують на раціони з високим умістом грубих кормів.  

MilkUa.info за матеріалами ProgressiveDairy