Люцерновий і кукурудзяний силос в раціонах молочних корів

Минулий рік став роком випробувань для низки українських виробників - аномальне зростання цін на енергоносії і корми стали причиною скорочення промислового виробництва м'яса птиці на 2% і яєць на 22%. Але остаточно добити вітчизняних промисловців, що ще утримуються на плаву, можуть податкові ініціативи влади, що набрали чинності з 1 січня 2022 року, повідомляє УНН.

Одразу кілька асоціацій звернулися до керівництва Офісу Президента, прем'єр-міністра та представників Верховної Ради з проханням терміново внести зміни до законодавства, а саме до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Автори листа вказують, що парламент в одному тексті закону узвалив суперечливі і взаємовиключні норми, які набули чинності з початку року і які будуть мати вкрай негативні наслідки.

Так, зокрема, у законі зазначено, що птахівники відтепер не можуть використовувати четверту групу оподаткування, і водночас сказано, що для них підвищується ставка податку на цій же четвертій групі.

«Враховуючи, що державна підтримка птахівництва обмежена, а податкове навантаження може зрости і для без того збиткової галузі, Україна ризикує взагалі втратити птахівництво як галузь. Це однозначно позначиться на продовольчій безпеці держави, адже основу споживчого кошика становлять соціально значущі продукти — м'ясо птиці та харчові яйця. Перші дзвіночки ми отримали вже за підсумками минулого року - імпорт м'яса птиці збільшився на 13% і вперше за роки незалежності Україна імпортувала харчові яйця.

У результаті збитковості виробництва, за два останні роки зупинили свою діяльність більше ніж 30 промислових птахопідприємств. Збільшення податкового навантаження на галузь призведе до подальшої консервації виробничих потужностей і скорочення робочих місць у сільській місцевості, що є вкрай чутливим на сьогодні.

З виключенням підприємств галузі птахівництва з платників єдиного податку четвертої групи відбудеться зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Саме єдиний податок IV групи бюджетоутворюючий для багатьох територіальних громад і, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів сільгоспвиробника, а від кількості землі в обробітку. Не секрет, що бізнес сьогодні, окрім сплати податків, ще й додатково підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру в селі, а зі збільшенням оподаткування така підтримка буде зменшена.

Іншим негативним аспектом введення змін в оподаткуванні галузі є істотне ускладнення адміністрування податків, оскільки 90% птахопідприємств має змішане виробництво — рослинництво і птахівництво, а іноді в структурі скотарство і свинарство. Тобто для збереження спрощеної системи оподаткування таким сільгоспвиробникам доведеться або виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва, або взагалі вирізати поголів'я птиці і зупиняти і без того постійно дотаційне виробництво. Перш за все це зашкодить малим і середнім підприємствам, оскільки вони не настільки ефективні в адмініструванні податків, як великі», — заявили асоціації.

Підсумовуючи, асоціації "Союз птахівників", "Український аграрний бізнес" і "Українська аграрна конфедерація" закликали владу переглянути в терміновому порядку свої податкові нововведення і відновити права птахівників на четверту групу оподаткування для уникнення негативних наслідків.

Джерело: УНН

Перший тиждень року для вітчизняних свиногосподарств минув вдало. Так, ціна реалізації живця у більшості залишилася на рівні останнього тижня грудня, тож не змінилася і середньоринкова позначка ― 49,75 грн/кг. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу цін на вітчизняному ринку свинини.

Останні торги 2021-го для абсолютної більшості вітчизняних свиногосподарств завершилися укріпленням цін закупівлі на досягнутому рівні. Так, початок святкових вихідних та активний попит з боку переробників дозволили не тільки оперативніше завершити торги на перший тиждень року, а й не переглядати ціну реалізації. Епізодичні корегування цін обмежилися збільшенням цін на 0,25-0,5 грн/кг для окремих операторів. Тож переважна частка товарних партій на початок січня розписали по 49,5-50 грн/кг, вищі ціни подекуди зустрічалися у дефіцитних по свинині регіонах країни.

Враховуючи відносно сталий попит з боку переробників та дещо менші обсяги пропозиції свинини ніж тижнем раніше (зокрема, і через позапланову реалізацію на запит про додаткові об’єми), виробники свинини налаштовані зберегти ціну на рівні 49,5-50 грн/кг. Окремі м’ясопереробники висловлюють очікування щодо пониження цін закупівлі через надходження дешевшої імпортної свинини. Хоча відповідні інфоприводи підтверджують дані Державної митної служби, наявний потік імпорту на тлі менших об'ємів внутрішньої пропозиції навряд спричинить дисбаланс на ринку, а більшість м'ясопереробників надалі працюватимуть на вітчизняній м'ясній сировині.

Асоціація «Свинарі України» 

У період з 2 по 9 червня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 107 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалах віспи овець і кіз в Республіці Калмикії.

На території раніше благополучних країн виявили:

лихоманка долини Ріфт в Кенії (1);

лихоманка Західного Нілу в Бразилії (1).

Африканську чуму свиней зареєстрували в Угорщині (6), Латвії (4), Польщі (82) і Румунії (1). Спалах ящура виявили в Малаві (1). Ветеринарні служби Китаю (1), Непалу (1), Тайваню (2), Швеції (1), Саудівської Аравії (3) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

За минулий період в МЕБ також повідомлено про випадок захворювання собаки на сказ в Малайзії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Україна на порозі ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 10 років в країні.

Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомляє Урядовий портал.

Мова про скасування мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення, законів щодо дерегуляції, сільськогосподарської кооперації, інвестиційних «нянь», запуск порталу геопросторових даних. Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Країна взяла на себе відповідальність провести структурні реформи, які пов’язані в першу чергу з правом власності на землю. Нарешті на 30-му році незалежності Україна прийняла рішення фіналізувати проект земельної реформи — основу, яка дасть поступальний розвиток для України», — підкреслив Роман Лещенко.

За словами Міністра, Україна впроваджує консервативний ринок землі, подібний до польського досвіду земельної реформи. Реалізація реформи відбуватиметься поетапно із конкурентними правилами на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій. З 2021 до 2024 року право на купівлю землі буде тільки у громадян України. Юридичним особам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати її лише з 2024 року.

Важливою і знаковою подією, зокрема і для міжнародних партнерів, є відновлення Мінагрополітики як інституційної основи формування політик в агросекторі, що сприятиме в тому числі виходу України на нові експортні ринки.

Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є прийнята Стратегія-2030. «Основний акцент в ній робиться на малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальну цифровізацію процесів, залучення максимальної кількості agro-teh рішень, які дадуть можливість мінімізувати вплив чиновників на будь-які процеси в агросекторі», — зазначив Роман Лещенко.

Серед пріоритетів на 2021 рік — старт проекту зі зрошення та меліорації, що сприятиме відновленню продуктивності півдня України. Вже сформована дорожня карта та є повна підтримка виконавчої і законодавчої гілок влади. «Вже цього року Україна прийме відповідне законодавство щодо об'єднання водокористувачів, інфраструктуру, проведе аудит. Після земельної реформи моя відповідальність як Міністра — у векторі найближчих трьох років реалізувати національний проект зрошення на півдні, а далі масштабувати на всю країну», — розповів він.

Роман Лещенко підкреслив, що на фоні реалізації ключових реформ, в Україні сьогодні створені унікальні можливості для формування нових галузей, створення додаткової вартості, реалізації масштабних проектів, з якими можна стати лідерами не тільки в Європі, а й у всьому світі. «Безмежний потенціал України вже знаходить практичну площину. Ми сьогодні є країною нових можливостей. Тож я запрошую німецький бізнес інвестувати в Україну. Німеччина завжди була надійним бізнес-партнером України. І в свою чергу ми — не розчаруємо. Ми готові і налаштовані до серйозної спільної роботи», — наголосив Міністр.