У господарствах населення перестануть купувати молоко з 1 липня 2018 року: Чи готові фермери?

Стратегічна мета агропромислового комплексу України на найближчі роки — стабілізувати та наростити виробництво продукції тваринництва. Таку думку висловив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало під час наради з інноваційного розвитку тваринництва в ринкових умовах, яка відбулася у Вінницькій області.

Він навів приклад: за майже 30 років поголів'я корів скоротилося у 4 рази, свиней — у 2,9 рази, овець і кіз — у понад 6 разів. Левова частка виробництва продукції тваринництва наразі припадає на господарства населення. Саме тут виробляють 70% від загального обсягу молока, утримують 49% поголів'я свиней і 74% поголів'я овець. «Такий стан галузі зумовлює недостатній рівень виробництва продукції на душу населення, а також надто високу частку м’яса птиці у його загальній структурі», — додав Президент НААН.

Проблему повинна вирішити Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року. Вона передбачає підвищення продуктивності тварин, зокрема середнього надою на корову близько 6 тис. кг, а у сільськогосподарських підприємствах — до 7—7,5 тис. кг молока. Поголів'я молочних корів за цей термін потрібно довести до 2,76 млн голів. Досягти цих показників планується за рахунок власного відтворення, закупівлі телиць у населення та імпорту високопродуктивних нетелей.

«Ми працюємо над тим, щоби налагодити співпрацю дослідних господарств академії з усіма учасниками ланцюгу виробник—переробник—споживач. Науково—дослідні установи зі своїми експериментальними базами можуть стати осередками сучасного менеджменту у тваринництві, надавати технологічні послуги і селекційний матеріал, проводити навчання з відтворення, годівлі, утримання худоби та оцінки якості продукції. Це забезпечить переробні підприємства необхідним обсягом якісної продукції, за яку виробники отримуватимуть справедливі кошти», — наголосив Ярослав Гадзало.

milkua.info

У 2021 році загальний обсяг продажів ліків для тварин у Європі досяг 7,4 млрд. євро.

Так, за даними останнього річного звіту Animal Health Europe, у 2021 році загальний обсяг продажів ліків для тварин у Європі досяг 7,4 млрд євро (+8,82% порівняно з 2020 роком, на рівні 6,8 млрд євро).

За категоріями продуктів 32,6% продажів припадало на вакцини, 28,7% на паразитициди, 11,9% протимікробні препарати та 26,8% «інше». Продажі вакцин трохи знизилися, але випереджають продажі паразитицидів, продажі яких трохи зросли. Аналогічним чином продажі протимікробних препаратів продовжували знижуватися.

Що стосується продажів за видами, на домашніх тварин припадало 42,4%, а на свійських тварин і (ВРХ, свині та дрібні жуйні тварини) — 29,7%. За ними йдуть птах (10,9%), коні (2,8%), аквакультура (1,8%) та інше (12,1%).

Організація представляє 12 найбільших європейських виробників ліків для тварин та 16 національних асоціацій у 19 країнах. У його звіті міститься близько 100 млн в голів ВРХ, 100 млн свиней, 400 млн курей-несучок, 100 млн овець, 100 млн домашніх котів та 85 млн собак. Кількість ветеринарних фахівців у Європі оцінюється у більш ніж 309 000 осіб.

pig333.com

Станом на початок липня програмне забезпечення «Молочний модуль» працює у Вінницький, Полтавській, Харківській, Миколаївській, Донецькій, Волинській, Сумській, Київській, Дніпропетровській, Рівненській, Херсонській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Користувачами «Молочного модуля» стали вже понад 170 операторів ринку молока (господарства з виробництва молока та пункти його закупівлі). Про це повідомляє Держпродспоживслужба. 

Планується, що пілотний проєкт на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» буде реалізовано у кожній області.

«Лише спільними зусиллями держави та бізнесу ми можемо зробити українське молоко таким, що відповідатиме найвищим стандартам якості та безпеки. Програма контролю сирого молока має стати надійним інструментом спільної роботи», — підкреслила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

«Молочний модуль» — це ІТ-платформа для програми контролю сирого молока. Через генерацію та подальший аналіз й обробку результатів лабораторних досліджень вона допомагає ефективній співпраці операторів ринку з лабораторіями та компетентним органом.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк на зустрічі з учасниками робочої групи наголосив: «Ми в першу чергу маємо отримати зворотній зв’язок від користувачів «Молочного модуля». Ми повинні почути, які в них є  побажання стосовно цього додатку. Безперечно, ми і самостійно можемо розробити певний функціонал, який на нашу думку був би доступним для користувачів, але ми із задоволенням вислухаємо і включимо до роботи їхні побажання. У нас дуже амбіційні плани: запустити Молочний модуль до кінця року не в якості чисто аналітичної програми, а як повноцінний інструмент».

У рамках першої фази Пілотного проєкту, що стартував ще у квітні 2019 році в чотирьох областях, було протестовано різні моделі відбору та транспортування зразків сирого молока. Відтепер кожна область зможе долучитися до «Молочного модуля» Держпродспоживслужби у тестовому режимі.

Вдосконалення функціоналу за результатами Пілотного проєкту та подальша інтеграція «Молочного модуля» до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби відбувається за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Більше інформації про Пілотний проєкт із запровадження програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» за посиланням: https://qftp.org/wp-content/uploads/2021/05/two-pages-for-web.pdf

Україна і Єгипет мають намір розширити співпрацю в торговельно-економічній, інвестиційній, туристичній та гуманітарній сферах.

Про це йшлося під час телефонної розмови міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з міністер закордонних справ Єгипту Самеха Шукрі, повідомляє прес-служба МЗС.

«Ми націлені на істотне збільшення обсягів двостороннього товарообігу, який за підсумками минулого року склав більше $ 2,6 млрд. Для цього ми запропонували єгипетській стороні новий формат економічного співробітництва, а саме розглянути можливість укладення двосторонньої преференційної торговельної угоди», — зазначив Кулеба.

Керівники МЗС окремо зупинилися на поточному стані двосторонньої договірно-правової бази та домовилися сприяти її розширенню.

Кулеба наголосив на важливості забезпечення висхідної динаміки двосторонніх відносин і запросив єгипетського колегу відвідати з офіційним візитом Україну після покращення епідеміологічної ситуації.