Європа: продаж ветеринарних препаратів зріс у 2021 році

Україна обіймає 63-е місце у рейтингу Глобального індексу продовольчої безпеки, передає УНН з посиланням на Global Food Security Index.

Сусідами України у рейтингу опинилися В'єтнам (62-е місце) і Марокко (64-е місце).

Найвищу позицію у рейтингу індексу обійняв Сінгапур, останню - Бурунді (113-е місце). Країнам ЄС, переважно, належать верхні позиції рейтингу.

При цьому наголошується, що загальний показник України піднявся на 1,8 бала. Водночас показник якості та безпеки продуктів харчування піднявся на 4 бали до 46-го місця. Показник доступності збільшився на 3,6 бала до 73-го місця.

Довідка: Індекс продовольчої безпеки (The Global Food Security Index) - це глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за рівнем продовольчої безпеки.

Дослідження проводиться з 2012 року і наразі є найбільш повним комплексом показників стану продовольчої безпеки по різних країнах світу.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів курятини цього року Україна обійняла 6-е місце, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна і зовсім опинилася у трійці основних постачальників.

Головними конкурентами України у ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Канада започатковує новий проект допомоги Україні на $30 млн, одним з пріоритетів якого є розвиток жіночого підприємництва.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ).

В повідомленні ідеться, що Канада започатковує новий проект допомоги Україні на загальну суму $ 30 млн, які будуть спрямовані на розвиток підприємців та підприємництва в Україні. Один з пріоритетів — розвиток жіночого підприємництва.

За даними міністерства, Канада наразі реалізовує 11 проектів міжнародної технічної допомоги Україні, загальний бюджет яких становить 137,5 млн канадських доларів (116,8 млн доларів).

gov

Виробництво яловичини піддається все більшому контролю щодо його впливу на навколишнє середовище. Також дедалі більше уваги звертають на благополуччя тварин. Виробники реагують на запит споживачів на більш сталі методи господарювання.

Згідно з останнім звітом Rabobank, за останні 12 місяців оцінка ланцюгів поставок яловичини з точки зору стійкості зросла. Старший аналітик ринку м’яса Ангус Гідлі-Бейрд вважає, що темпи змін у цьому секторі найближчим часом пришвидшаться.

Запити на ринку і надалі залишатимуться головним рушієм змін у більшості куточків світу, підтримуючи дії урядів, громадських організацій, груп впливу, а також інвесторів.

Основні зміни відбулися у виробництві яловичини в Новій Зеландії та Австралії, і, швидше за все, способи господарювання продовжуватимуть вдосконалюватися, оскільки пропозиція посилюється через збільшення попиту на азійських ринках. Тим часом, зниження цін на яловичину на американському ринку в поєднанні з постійною пропозицією буде спричиняти повільний темп змін у регіоні.

Бразилія також збільшує виробництво яловичини завдяки збільшенню обсягів експорту до Китаю та Близького Сходу, але пожежі в Амазонії можуть вплинути на угоду між ЄС та країнами Меркосур. Наразі Франція, Ірландія та Фінляндія висловили бажання відмовитися від цієї угоди.

Meat-Inform

Українські птахівники заробили за 2018 рік для країни 503 млн доларів США, експортувавши на зовнішні ринки 329,2 тисяч тонн м’яса птиці, передає УНН з посиланням на “Експортний агроатлас”, підготовлений AgroPolit.com.

Згідно з даними, структура цієї експортної валютної виручки виглядає так:

Бройлери — 499, 202 млн доларів;

Гуси — 2,138 млн доларів;

Несучки — 1,316 млн доларів;

Індики — 280,3 тис. доларів;

Качки — 80,149 тис. доларів.

Видання також проаналізувало, скільки заробила для України валюти кожна з компаній-експортерів.

Найбільше валюти в Україну за 2018 рік забезпечив ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” — 449,871 млн доларів.

На другому місці — ТОВ “ПК “Дніпровський” — 21,514 млн доларів.

На третьому — ТзОВ “АПГ “Пан Курчак” — 12,926 млн доларів.

Далі відповідно: ТОВ “Агро-Овен” — 7,02 млн доларів, ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” — 1,526 млн доларів, ТзОВ “Західний торгівельний ресурс” (УЛАР) — 165,2 тис. доларів, ТОВ “Комплекс “Агромарс” — 156,7 тис. доларів.

Джерело: УНН