У Німеччині готуються до можливої епідемії АЧС

Поголів’я птиці в Україні постійно зростало протягом останніх років. Утім, через світову кризу та низку негативних факторів, що вплинули на галузь, у 2020 році почався низхідний рух поголів’я птиці, як на промислових птахофабриках, так і у особистих селянських господарствах.

Станом на 1 червня 2020 року в усіх типах українських господарств утримувалось 231,118 млн голів птиці, повідомляє Державна служба статистики. Це на 1,5% менше, ніж нараховувалось у червні минулого року. Варто зазначити, що ситуація не була однорідною у всіх регіонах країни. Так, у дев’яти областях (Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернігівській) поголів’я свійської птиці зросло.

Якщо говорити про окремі типи господарств, то на промислових підприємствах на початку червня нараховувалось 119,729 млн птахів, що на 2,6% менше, ніж у такий же період 2019 року. У господарствах населення скорочення поголів’я було незначним. на 1 червня там утримували 111,389 млн птахів. Це на 0,2% менше, ніж у червні 2019 року.

Meat-Inform

Протягом 5 наступних років Європейська Комісія надасть 10 мільйонів євро в рамках нового науково-дослідного проєкту, спрямованого на поліпшення добробуту птиці та свиней, вирощених в органічних і малопотужних системах зовнішнього землеробства.

Проєкт PPILOW (Система добробуту для домашньої птиці та свиней та продуктів органічного виробництва) залучатиме учасників по харчовому ланцюгу – від фермерів до споживачів, громадян, науковців та політиків.

Він також забезпечить комбінацію практичних рішень для покращення добробуту, які можна застосувати на загальноєвропейській основі з урахуванням цільових ринків та сприйняття громадськістю. Проєкт, який очолює Міністерство сільського господарства та довкілля Франції, буде працювати з інструментами самооцінки добробуту з боку кінцевих споживачів, інноваційними стратегіями та методами розведення та вирощування для покращення добробуту тварин.

Серед питань добробуту, які буде охоплено проєктом, є: обрізка дзьоба у птиці, кастрація поросят, відгодівля свиней в органічних системах, відгодівля курей кормом з комах, дослідження порід курей, що повільно ростуть.

У проєкті беруть участь 23 партнери з 9 країн Європи (Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Румунія та Великобританія). Очікується, що перші результати проєкту будуть представлені на Всесвітньому конгресі птахівництва.

Meat-Inform

Збитки українських експортерів від закриття європейського ринку курятини становитимуть близько 14,5 млн євро на місяць. Про це у коментарі УНН заявив аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Андрій Мартиненко, коментуючи введену європейцями заборону на поставки української курятини у ЄС.

Розрахунки експерта підкріплені показниками експорту української курятини у ЄС. За 11 місяців 2019 року він склав 159,6 млн євро, що становить 33% від загального експорту курятини Україною, інформує Мартиненко.

“Виходячи з наявних цифр попереднього року може припустити, що тимчасова втрата ринку ЄС коштуватиме вітчизняним виробникам в середньому 14,5 млн євро за місяць”, — каже фахівець.

Сьогодні ЄС — надважливий торгівельний партнер для України, продовжив експерт.

Так, за 11 місяців 2019 року експорт вітчизняної продукції АПК до ЄС склав 7,2 млрд дол. США, що становить 36% від загального експорту української агропродовольчої продукції, додав він. Саме тому, Україна має вжити негайних заходів, аби відновити поставки української курятини у ЄС. Для цього потрібно вчинити ряд дій, вважає Мартиненко.

“Для початку Держпродспоживслужбі потрібно вжити заходів з метою недопущення поширення захворювання. Тобто, по факту локалізувати проблему для того, щоб отримати дозвіл на відновлення експорту з інших областей України, вільних від грипу птиці. Як це було в кінці 2016 року коли діяла аналогічна заборона, але завдяки виконанню профілактики грипу птиці та ефективній роботі Держпродспоживслужби, з лютого 2017 року в Україні не фіксувалися випадки грипу птиці і заборона була знята”, — пояснює експерт.

Натомість, українським виробникам варто подумати про диверсифікацію ринків збуту своєї продукції, радить Мартиненко. Окрім ЄС, Україна експортує значну частину м’яса птиці на ринки Азії та Африки, додав він.

Джерело: УНН

Тарифи на різні види аграрної продукції при експорті в ЄС можуть зрости на 3% і більше. Це один з викликів для українського бізнесу в зв'язку з імплементацією ЄС Європейського зеленого курсу.

Про це розповів Дмитро Лось, голова правління «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (UBTA), передає Latifundist.com.

«Позиція українського бізнесу з приводу Європейського зеленого курсу повинна формулюватися не на рівні одного-двох агрохолдингів, а на рівні всієї галузі», — наголошує Дмитро Лось.

Звернемо увагу, що аграрний бізнес менше інших проінформований з приводу змін, які несе Європейський зелений курс.

«Багато компаній вважають, що їх це не торкнеться. Перечекати зміни, пов'язані з „зеленим курсом“, не вийде. Бізнесу необхідно об'єднувати зусилля, щоб, в тому числі, не втратити позиції на традиційних експортних ринках», — розповів Юрій Мельник, перший заступник голови правління, операційний директор МХП.

Так, зі свого боку компанія МХП не перший рік активно працює, використовуючи європейські екологічні стандарти в бізнесі. З 2013 року компанія розвиває проекти з переробки органічних відходів — виробництва біогазу.

Завдяки цим проектам компанія утилізує відходи, виробляє органічні добрива і розвиває альтернативну енергетику.

«Ми підписали 5-річну угоду з компанією Syngenta, на підставі якої домовилися про проведення досліджень в рослинництві по оцінці викидів парникових газів. Також в птахівництві МХП взяв курс на повну відмову від використання антибіотиків. Таким чином, наша компанія вже реалізувала багато цікавих проектів, пов'язаних із захистом навколишнього середовища. Але успіхів однієї компанії недостатньо, щоб зберегти рівні партнерські відносини з ЄС», — підсумував Мельник.