Імплементація Європейського зеленого курсу призведе до зростання тарифів на експорт агропродукції в ЄС

16-бер-2021

Тарифи на різні види аграрної продукції при експорті в ЄС можуть зрости на 3% і більше. Це один з викликів для українського бізнесу в зв'язку з імплементацією ЄС Європейського зеленого курсу.

Про це розповів Дмитро Лось, голова правління «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (UBTA), передає Latifundist.com.

«Позиція українського бізнесу з приводу Європейського зеленого курсу повинна формулюватися не на рівні одного-двох агрохолдингів, а на рівні всієї галузі», — наголошує Дмитро Лось.

Звернемо увагу, що аграрний бізнес менше інших проінформований з приводу змін, які несе Європейський зелений курс.

«Багато компаній вважають, що їх це не торкнеться. Перечекати зміни, пов'язані з „зеленим курсом“, не вийде. Бізнесу необхідно об'єднувати зусилля, щоб, в тому числі, не втратити позиції на традиційних експортних ринках», — розповів Юрій Мельник, перший заступник голови правління, операційний директор МХП.

Так, зі свого боку компанія МХП не перший рік активно працює, використовуючи європейські екологічні стандарти в бізнесі. З 2013 року компанія розвиває проекти з переробки органічних відходів — виробництва біогазу.

Завдяки цим проектам компанія утилізує відходи, виробляє органічні добрива і розвиває альтернативну енергетику.

«Ми підписали 5-річну угоду з компанією Syngenta, на підставі якої домовилися про проведення досліджень в рослинництві по оцінці викидів парникових газів. Також в птахівництві МХП взяв курс на повну відмову від використання антибіотиків. Таким чином, наша компанія вже реалізувала багато цікавих проектів, пов'язаних із захистом навколишнього середовища. Але успіхів однієї компанії недостатньо, щоб зберегти рівні партнерські відносини з ЄС», — підсумував Мельник.

Більше новин
За вісім місяців в Україні недовироблено 45 тисяч тон молочної продукції
08-жовт-2020

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Обсяги імпорту свинини в Україну потроїлися
05-квіт-2021

Упродовж трьох перших місяців поточного року на ринок України надійшло 7,4 тис. тонн свинини з-за кордону. Таким чином, обсяги імпорту цього виду м’яса зросли більш ніж в три рази, порівняно з показниками січня-березня 2020 року, повідомляє AgroTimes з посиланням на дані Державної митної служби.

Варто зазначити, що ціна на імпортовану свинину дещо знизилась. Так, загальна сума закупівель склала 13,1 млн доларів, а це у 2,6 раза більше, ніж було протягом трьох перших місяців минулого року.

Лідерами за обсягами експорту свинини в Україну цього року стали Данія (5,6 млн доларів), Польща (3,4 млн) та Нідерланди (майже 2 млн).

Експорт свинини у січні-березні також зріс. За розглянутий період Україна продала за кордон 1,1 тис. тонн цього м’яса (+72,2%) на суму 2,1 млн доларів США (+14%).

Meat-Inform

Детальніше
Іноземцям відкриють ринок землі, коли аграрії матимуть доступ до дешевого кредитування — Зеленський
05-черв-2020

Україна зніме обмеження на купівлю земель сільськогосподарського призначення, але тільки після того, як забезпечить вітчизняним фермерам доступ до дешевих кредитів. Про це заявив Володимир Зеленський, президент України.

За його словами, відкриття ринку землі відбудеться лише після прийняття певних рішень.

«Ми не могли відкрити купівлю землі для всіх, включаючи іноземні компанії, тому що іноземні компанії мають кредитні умови зовсім інші. Наша стратегія дуже проста — ми зробимо спочатку прийнятні та правильні кредитні умови, щоб наші люди, фермери могли брати кредити під 2%, тоді ми зможемо відкрити ринок для всіх», — заявив пан Зеленський.

Також, він додав, що влада захищатиме договори довгострокової оренди землі іноземними компаніями, які давно на українському ринку.

 agravery.com

 

Детальніше
Зеленський підписав закон про спільний транзит з ЄС
25-вер-2019

України Володимир Зеленський підписав законопроект №1082 «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи».

Верховна Рада прийняла відповідний законопроект за основу та в цілому 12 вересня 2019 року.

Законопроект розроблений на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Законопроект запроваджує в українському законодавстві положення Конвенції про процедуру спільного транзиту.

На сьогодні, Конвенція про процедуру спільного транзиту — це 35 країн європейського регіону (члени ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх Договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ продукту (New Computerised Transit System (NCTS)).

NCTS — це ІТ продукт, який дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків.

Приєднання до Конвенції дозволить Україні запровадити обмін митною інформацією з 35 країнами в режимі реального часу, отримувати інформацію для переміщення товарів транзитом, запровадити спеціальні транзитні спрощення, використовувати єдину митну декларацію для переміщення товарів від країни-відправлення до країни-призначення через треті країни в межах Договірних сторін Конвенції за єдиними правилами.

Проте на ухваленні закону робота над приєднанням до Конвенції про процедуру спільного транзиту не завершується. Адже процедура приєднання до Конвенції є нестандартною для країн-претендентів. Для цього спочатку необхідно запровадити та використовувати протягом щонайменше одного року положення цієї Конвенції та відповідний ІТ продукт в межах території України. Лише після цього Україна зможе отримати офіційне запрошення для приєднання до Конвенції.

Міністерство фінансів України

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок