В ЄС тривають обговорення на тему заборони використання формальдегіду в кормах

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.

Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи на 20%, та експортувати понад 5 000 тварин щороку без втрат для українського ринку.

Про це повідомив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Нині в Україні статус племінних мають близько 20 000 голів голштинської породи. З них щороку експортується, переважно в азійські країни, близько 1 500 голів. Тобто ми експортуємо близько 8%. Проте ми маємо значно більший експортний потенціал і можемо наростити поставки ще на 20%. Для цього потрібно прийняти сучасний закон „Про племінні ресурси“. Україна, одна з небагатьох країн пострадянського простору, де племінний статус надається господарствам. Це при тому що увесь цивілізований світ надає племінний статус окремій тварині».

Адже, за словами експерта, насправді 80% ВРХ голштинської породи в Україні є чистокровними. Проте через те, що статус «племінних» отримують господарства, а не конкретні тварини, деякі власники маленьких ферм не можуть отримати статус племінних, а отже і втрачають експортні можливості.

«Галузі необхідні зміни в законодавстві. Зараз отримати статус племінних можуть лише господарства, які мають мінімум 100 голів чистокровних голштинів. Плюс, через бюрократичну тяганину, дуже важко отримати та підтримувати цей статус. Тому потрібен новий закон «Про племінну справу у тваринництві», який дозволить отримати статус «племінної» індивідуально на тварину. А маючи можливість отримати статус індивідуально кожній тварині невеличкі господарства теж зможуть експортувати. Варто підкреслити, що цінова різниця між племінними і не племінними тваринами + 40% вартості.

avm

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт 4397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин».

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

«Даний законопроєкт дасть змогу реалізувати основні стратегічні завдання у сфері охорони здоров'я населення, контролю епізоотичної ситуації в державі, забезпечення населення країни безпечними для здоров'я продуктами харчування тваринного походження, а також забезпечення конкурентоспроможності тваринницької продукції на європейських та світових ринках», — зауважив він.

Допитливість поросят до всього нового, чутливість до запахів та любов до солодкого не знає меж. Додаючи до основного корму ароматизовані добавки, можна стимулювати в них покращення апетиту. Таким фруктовим наповнювачем може стати солоденька малина. 

Період відлучення − критична фаза для поросят. Перехід з рідкого на твердий корм часто супроводжується стресом. У тварини зникає апетит, а це може вплинути на роботу кишечника та загальний стан здоров’я. Щоб заохотити поросят до твердих кормів, бажано їх стимулювати новими смаками та ароматами. Свині — надзвичайно чутливі тварини, в них набагато більше нюхових рецепторів, ніж у людей, тому правильно підібрані ароматизатори можуть бути хорошим способом покращити апетит.

Щоб переконатися у достовірності цієї теорії в Китаї було проведено кілька дослідів на 40 відлученцях. Тварин відлучили на 21-23 день життя за ваги 6-7 кг, після чого забезпечили вільний доступ до даванки двох видів: зі смаком малини та до звичайного корму зі смаком молока. У результаті було помічено, що поросята більше контактували з кормом з додаванням аромату малини, ніж зі звичайною даванкою.

Такий ефект можна пояснити наявністю у фруктовому наповнювачі більш летких молекул, на відміну від тих, що містяться в молочних ароматизаторах. Тому запах із малиновим ароматом легше поширюється в повітрі, першим привертаючи увагу тварин.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net