росія підтасовує дані ФАО

24-черв-2022

Росія не полишає спроб паразитувати на глобальних проблемах. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.

Днями МЗС РФ зманіпулювало публікацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аби відбілити роль Росії в створенні глобальної продовольчої кризи.

«Мовляв, за даними ФАО, за підсумками 2021/2022 сільськогосподарського року обсяг виробництва зернових в світі очікується на рівні 2,8 млрд тонн, що перевищує аналогічний показник попереднього сезону. В блокуванні зерна або зростанні цін винна звісно не Росія. На переконання російських дипломатів, винні систематичні „помилки“ Заходу в плануванні сільськогосподарської політики та „нелегітимні“ санкції. Такий підхід яскраво ілюструє тактику підтасовування фактів. Російський диявол криється як раз в деталях», — коментує Олег Ніколенко.

По-перше, виробництво зерна в світі дійсно зростає, але зростає і споживання. Насправді споживання зростає в 1,3 рази швидше, ніж виробництво.

По-друге, обсяг торгівлі зерном падає, а не зростає. За даними ООН, в сезоні 2020/2021 року об'єм торгівлі склав 479,3 млн тонн, а 2021/2022 році — вже 475,4 млн тонн.

По-третє, і найголовніше, суттєва частина українського зерна врожаю 2021/2022 року зараз недоступна для споживачів через блокування російською армією українських портів. Ба більше, незважаючи на високі обсяги виробництва, деякі країни нині обмежують експорт зернових задля мінімізації руйнівних наслідків російської агресії та ґарантування своєї продовольчої безпеки.

Така негативна тенденція буде лише поглиблюватися. ФАО прогнозує подальше зменшення обсягів виробництва, споживання, запасів та торгівлі зерновими.

«Як вже зазначав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, нинішня продовольча криза в світі — приклад того, як в Москві використовують глобальну проблему, аби просувати свої агресивні політичні інтереси. Фактично Росія свідомо запустила гру на виживання в країнах з найвразливіших регіонів світу, щоб на високих ставках виторговувати геополітичні переваги. Не перестаємо повторювати нашим партнерам: зупинивши Росію в Україні, вони, насамперед, захистять добробут своїх громадян», — зазначає пан Ніколенко.

Більше новин
Мінагрополітики підписало меморандум з одним з найбільших міжнародних інвестиційних фондів світу
16-лют-2021

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко підписав Меморандум про взаєморозуміння з ключовим державним інвестиційним фондом Об'єднаних Арабських Еміратів компанією Mubadala, що керує портфелем активів та інвестицій в ОАЕ й за кордоном, у розмірі більш ніж $ 850 млрд.

Про це пише «Урядовий портал».

Підписання Меморандуму спрямоване на розвиток міжнародного партнерства у сфері безпечності харчових продуктів, розвитку торгових відносин та реалізації спільних інвестиційних проектів.

«Завдяки роботі усієї команди, на чолі з Президентом Україна Володимиром Зеленським, Україна вперше за 30 років підписала меморандум з інвестиційним фондом такого масштабу. Еміратські медіа висвітлювали кожен крок делегації і пильно стежили за нашими діями. Адже для них важлива продовольча безпека, а ми готові стати її гарантом. Водночас для нас ОАЕ — це інвестиції в чимало сфер. Серед іншого — і в аграрну галузь. Ми летимо назад із результатами! Такого не було раніше! Україно, тільки вперед!» — підкреслив Роман Лещенко.

За його словами, для української делегації цей візит був успішним маркером. Українська влада демонструє, що вона шукає інвестиції у різних точках світу і відкриває нові ринки і можливості для українських компаній.

Коментуючи підписання Меморандумів, керівник інвестиційної програми Mubadala в Співдружності Незалежних Держав (СНД) Фаріс Аль-Мазруї зазначив, що Україна має дуже перспективний потенціал для іноземних інвестицій, і підписання Меморандуму про взаєморозуміння з провідними структурами в Україні є зобов'язанням вивчити потенційні інвестиції та напрямки співпраці в кожному конкретному випадку.

Під час візиту були підписані меморандуми про взаєморозуміння з українськими міністерствами, державними і приватними компаніями, метою яких є вивчення взаємовигідних інвестиційних можливостей.

Детальніше
Бельгія відновлює статус благополучної щодо АЧС
05-лист-2020

Заяву про це вже подано у Європейську комісію і Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (ВООЗТ).

У разі позитивного рішення, буде скасовано більшість обмежень, які запроваджувалися в країні з кінця 2018-го року після реєстрації перших випадків АЧС.  

Разом із цим, щоб гарантувати статус благополучної щодо АЧС країни, заплановано низку заходів:

контроль цілісності та технічне обслуговування огорож, встановлених довкола територій, де реєстрували спалахи, до квітня 2021;

скорочення популяції диких кабанів та винагорода за знайдені трупи;

дослідження на АЧС трупів диких кабанів, знайдених у лісі, та туш впольованих  тварин. За негативного результату, дозвіл на продаж м’яса впольованих диких кабанів незалежно від зони, де їх впольовано.

Спрощене зонування: зокрема, зони, де реєстрували спалахи АЧС, змінять статус з інфікованих на зони спостереження.

www.pig333.com

Детальніше
Україна та КНР поглиблюватимуть співпрацю у галузі сільського господарства
24-черв-2021

23 червня відбулося Восьме засідання Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Захід відбувся під головуванням заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки та заступника Міністра сільського господарства і сільських справ КНР Ма Юсянь.

До складу української делегації увійшли перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, представники Мінекономіки, Міністерства закордонних справ України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

«Китай є найважливішим стратегічним партнером України в Азії, з яким ми системно розвиваємо співпрацю в аграрній сфері. Зокрема, 4 місяці 2021 року демонструють рекордні обсяги торгівлі продукцією АПК з Китаєм. Товарообіг аграрною продукцією за цей період збільшився на 33,4% до $ 5,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Ми зацікавлені у подальшому нарощенні торгівлі та диверсифікації продукції, яку Україна експортує до Китаю», — сказав Тарас Качка.

Також заступник Міністра зазначив, що крім торговельного, Україна має великий науковий потенціал, розвинуту інфраструктуру, вигідне географічне положення на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією, що робить Україну привабливою для інвестування та поглиблення співпраці в аграрній галузі.

Серед іншого, українська сторона поінформувала про заходи, які здійснюються Урядом України в рамках відкриття ринку землі, що є одним з пріоритетів держави, покликаного надати імпульс розвитку економіки, фермерства і аграрного комплексу країни.

Сторони обговорили питання співробітництва у сфері рибного господарства, інвестиційної і науково-технічної співпраці у сфері сільського господарства.

Сторони також обговорили розвиток інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі під егідою реалізації двосторонньої Програми співпраці з розвитку «Економічного поясу Шовкового шляху».

Детальніше
Бравурні релації про надлишок харчів в Україні — Андрій Ярмак
21-бер-2022

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

  1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
  2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
  3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
  4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
  5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
  6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
  7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
  8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
  9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
  10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
  11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
  12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок