Безпечність та якість продуктів харчування – це спільна робота держави і бізнесу, - Ольга Трофімцева

20-бер-2017

Ефективна система управління якістю та безпечністю продуктів харчування на всьому ланцюгу, від поля до столу, має бути результатом спільної роботи на рівні держави та кожного виробника. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева в рамках VI Форуму IFC з харчової безпечності, який відбувся 15 березня 2017 року в Києві.

«Держава має створювати законодавчі рамки, також регулювати та контролювати ці питання через відповідні інструменти. Але основна відповідальність в області забезпечення безпечності та якості продукції лежить на кожному окремому виробнику. І я рада бачити, що наші компанії, при чому не лише великі, але й малі та середні, починають все більше розуміти це. Вони орієнтуються в своїй діяльності на високі стандарти якості з самого початку, а саме з виробництва сировини», - заявила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, напрямок адаптації української системи управління безпечністю та якістю аграрної та харчової продукції до стандартів ЄС є одним з пріоритетів роботи Міністерства.

«Прийняття відповідних законодавчих та підзаконних актів, які впроваджують відповідні регламенти та директиви ЄС в цій галузі – є для нашої команди дуже важливим напрямком. Ми дуже сподіваємось, наприклад, що системний законопроект №0906, який наразі чекає другого читання у Верховній Раді України, буде прийнятий депутатами, тому що він стане серйозною базою для введення системи державного контролю в цій галузі за європейськими принципами», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Окрім того, заступник Міністра зазначила, що в сфері безпечності продуктів харчування має застосовуватись принцип «розумного регулювання», а не повної дерегуляції.

«Дотримання міжнародних стандартів вітчизняними аграрними виробниками та переробниками, а також відповідність української системи управління якістю та безпечністю продуктів харчування європейській, допоможуть нашим компаніям бути глобально конкурентоспроможними», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Протягом 2016 року імплементовано в національне законодавство ряд законодавчих актів ЄС, зокрема, це: вимоги до продуктів з какао та шоколаду, детальні правила до виробництва органічної продукції тваринного та рослинного походження, вимоги до організації торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин. Наступний крок – імплементація законодавства ЄС щодо вимог до виробництва та ринку традиційних харчових продуктів, також, відстеження та маркування продукції з ГМО, захист географічних зазначень і позначень походження сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та вина. Зараз підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді ряд законопроектів, які наблизять наше законодавство до європейського, зокрема, це:

  • проект Закону України «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами» (реєстраційний № 4611 від 06.05.2016), 20.09.2016 - вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстраційний № 2845 від 14.05.2015), вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний № 4126-1 від 04.03.2016), 14.03.2017 – вручено подання Комітету про доопрацювання;
  • проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстраційний № 5448 від 24.11.2016), 14.03.2017 - вручено подання Комітету про розгляд;

- проект Закону України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (реєстраційний № 0906 від 27.11.2014), 21.02.2017 - передано на повторне друге читання.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Виробництво курятини в Україні скоротилось
30-бер-2020

Протягом січня та лютого в Україні спостерігалось скорочення виробництва м’яса. Загальні обсяги його продукування упродовж перших двох місяців цього року склали 237,4 тис. тонн, що на 7,7% менше, ніж у січні та лютому 2019 року.

Найбільш помітно скоротились обсяги виробництва м’яса птиці, а от виробництво свинини,навпаки, зросло на 1%, повідомляє Асоціація «Свинарі України» (АСУ) з посиланням на дані Державної служби статистики України.

«Головним «винуватцем» просідання виробництва стало менше виробництво м’яса птиці. Зокрема, мова йде про менше виробництва курячих морожених тушок та охолоджених їх частин у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: мінус 35,5% та 25,5%, відповідно, що сумарно зменшило обсяги виробництва м’яса птиці майже на 24 тонни. Обсяг виробництва морожених курячих частин у цей же час збільшився на 12% чи 6.1 тис. тонн (до 56,94 тис. т), в тому числі і завдяки приросту об’ємів виробництва за лютий більш ніж на 1/5. Проте це не змогло компенсувати втрат. Свинина — єдиний вид м’яса, виробництво якого не скоротилося за перші місяці року. Навпаки, сукупний випуск охолодженого, мороженого та соленого м’яса свиней у січні-лютому додав майже 1% та склав 44,3 тис. Тонн», — зазначили в АСУ.

Meat-Inform

Детальніше
Адаптація сільського господарства до змін клімату гарантуватиме глобальну продовольчу безпеку
16-бер-2018

Наукове дослідження кліматичних змін та оперативне пристосування до нових умов у сільському, лісовому та рибному господарстві дозволить Україні зберегти позицію глобального гаранта продовольчої безпеки. Про це йшлося під час Міжнародної науково—практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

Участь у заході взяли представники ФАО, Мінагрополітики, Міносвіти, Мінекології, НААН України, НУБіП, Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби, іноземних посольств, аграрних Вишів.

«Зміна клімату має величезний вплив на сільське господарство. Змінюється структура виробництва, технології, навіть структура споживання продуктів харчування. Світова спільнота приділяє значну увагу адаптації сільського господарства до кліматичних змін як в контексті забезпечення продовольчої безпеки, боротьби із бідністю, так і з спроможністю малих виробників здійснювати свою діяльність ефективно», — зауважила Олена Ковальова.

Ключовими напрямами співпраці Мінагрополітики, Мінекології, ФАО, наукових та освітніх закладів є питання впливу змін клімату і адаптації у рослинництві (вирішення питання зрошення і забезпечення водного балансу, пошук нових ефективних сортів і технологій), у тваринництві (попередження виникнення і поширення захворювань тварин, збільшення продуктивності тварин, доступність і якість кормової бази), у рибному господарстві (стан водних ресурсів України, запаси і розподіл основних видів риб), у лісовому господарстві.

«Наше завдання на сьогодні - віднайти правильні рішення і підтримати ті ключові галузі, які дадуть змогу Україні зберегти лідируючі позиції у забезпеченні продовольчої безпеки як на глобальному ринку, так і для вітчизняних споживачів. Рекомендації, міжнародний досвід, конкретні пропозиції є важливими для формування ефективних рішень і їх імплементації в чіткі нормативні акти. Це дозволить модернізувати традиційну модель аграрного виробництва з урахуванням глобальних кліматичних змін. Спільними зусиллями наукових установ, ФАО, Мінагрополітики напрацьовано перший варіант пріоритетних напрямів адаптації сільського, рибного та лісового господарства України до змін клімату до 2030 року», — зазначила заступник Міністра.

minagro

Детальніше
Уряд удосконалив державну програму підтримки аграріїв щодо здешевлення кредитів на 2021 рік
11-бер-2021

За ініціативи Мінагрополітики та Мінекономіки, Уряд удосконалив державну програму підтримки аграріїв щодо здешевлення кредитів на яку передбачено 1,2 млрд грн у 2021 році.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Відповідну постанову прийнято на засіданні КМУ.

Зокрема:

спрощено порядок відбору претендентів на підтримку, її зможуть отримати всі, хто залучив кредит за цільовим призначенням та подав заявку до банку на отримання компенсації;

с/г виробники, які постраждали від погодних умов та яким банки реструктурували кредити, зможуть отримати часткову компенсацію відсотків за кредитами;

розширено напрями використання кредитних коштів. Зокрема надається можливість отримувати компенсацію за короткостроковими (виробництво с/г товарів та послуг) та середньостроковими кредитами на поповнення обігових коштів; середньо- та довгостроковими кредитами на придбання основних засобів виробництва, у тому числі землі, витрати на будівництво і реконструкцію виробничих об'єктів с/г призначення, а також переробку сільськогосподарської продукції;

Кінцевий термін подачі заявок уповноваженими банками до Мінекономіки — щороку до 1 листопада.

Детальніше
Крокуючи по канату в 2023 рік — звіт Rabobank
12-груд-2022

Рабобанк публікує свіжий квартальний звіт Global Dairy Quarterly Q4 2022, який красномовно називається Крокуючи по канату в 2023 рік, пише телеграм-канал ТвійМолочнийЗануда.

Завдяки рекордним або майже рекордним закупівельним цінам на сировину в 2022 році в багатьох експортних регіонах спостерігається зростання пропозиції молока (головним чином у Північній півкулі). Проте, враховучи тенденції світових товарних ринків, вартість сирого молока буде знижатися в 2023 році. Тим часом дорогі витрати на виробництво залишаються очевидною проблемою для всього світу та, у поєднанні зі ймовірним зниженням цін на молоко, призвиде до тиску на маржу виробників. Однак, ми чекаємо, що сьогоднішні темпи зростання пропозиції молока зберіжуться в першій половині 2023 року.

Поки китайський ринок продовжує перетравлювати запаси, накопичені за останній рік, для інших покупців існує можливість працювати в комфортних умовах з більш-менш низькими цінами. Очікується, що імпорт молочної продукції Китаєм у 1-му кварталі 2023 року не досягне рівня 1-го кварталу 2022 року, інтерес до купівлі ключового імпортера відновиться вже у 2-му кварталі 2023 року.

Споживчі ціни на молочну продукцію на полицях супермаркетів і у фудсервісі зросли по всьому світу. Незважаючи на те, що попит на молочну продукцію є складною, багатогранною системою, стійкість, продемонстрована досі, ще буде перевірятися зниженням рівня довіри через зменшення наявного доходу у населення. Ринки, що розвиваються, піддаються найбільшому ризику через прогнозований вплив інфляції на споживчі бюджети в першому півріччі 2023 року.

Фундаментальний глобальний ринок залишається під впливом тренду на зниження. Багато залежить від внутрішньої політики Китаю та глобальної стійкості попиту на молочні продукти. Кволе зростання пропозиції поки утримує ціни на молочну продукцію на відносно високому рівні, але збільшення виробництва молока вже на горизонті. Попит на молочну продукцію, ймовірно, знизиться в короткостроковій перспективі, оскільки багато економік зазнають широкомасштабної харчової інфляції. Будь-яке потенційне зростання залежить від динаміки пропозиції в Північній півкулі або відчутної активізації Китаю після фактичного подолання проблеми Covid.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок