В 2020 році взаємна торгівля агропродукцією між Україною та ЄС сформувала другий в історії результат за обсягами

Глобальна зміна клімату позначиться не тільки на виробництві сільськогосподарської продукції, а й на схемах міжнародної торгівлі, говориться в оприлюдненій в понеділок доповіді продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Стан ринків сільськогосподарської сировини».

«Нинішнє видання фокусується на складному і не до кінця дослідженому взаємозв'язку між торгівлею сільгосппродукцією, кліматичними змінами і продовольчою безпекою. Ясно, що ми не зможемо боротися з голодом без адаптації і пом'якшення наслідків зміни клімату в аграрних і продовольчих системах. Також ясно, що його нерівномірний ефект буде впливати на торговельні маршрути і міжнародні торговельні моделі», — заявив гендиректор ФАО Граціано да Сілва.

У той же час, міжнародне торговельне співробітництво являє собою «потужний засіб реагування» на негативні наслідки глобального потепління на продовольчу безпеку, зазначається в доповіді. Різні опції, передбачені Паризькою угодою відносно клімату і домовленостями в рамках Світової організації торгівлі, можуть зміцнити заходи взаємної підтримки і взаємозв'язку цих угод для боротьби з голодом і кліматичними змінами.

«До середини нинішнього століття вищі середні температури, зміни в опадах, підвищення рівнів морів, збільшення частоти та інтенсивності важких погодних явищ, а також можливість збільшення збитку від шкідників і хвороб, як очікується, відіб'ється на виробництві зернових і вирощуванні худоби, рибному господарству та аквакультурі», — йдеться в доповіді.

Великий документ також містить глибокий аналіз розвитку сільгоспторгівлі в період з 2000 по 2016 роки, також демонструє моделі, які дозволять міжнародній торгівлі сільгосппродукції пристосуватися і відповісти на виклики, пов'язані з кліматом.

«Обговорення та впровадження політики щодо адаптації до кліматичних змін і пом'якшення його наслідків дозволяють перейти до поступового переходу, який необхідний сільському господарству для того, щоб відповідати на виклики нашого часу», — наголошується в дослідженні.

dairynews

Наразі у всьому світі триває боротьба з антибіотикорезистентністю. І хоча в Україні ще немає ефективної системи моніторингу та контролю застосування антибіотиків, відповідальні виробники можуть вже починати слідкувати за використанням ПМП на фермі.

Антибіотики — важливий інструмент для лікування хвороб у тварин. Для контролю застосування протимікробних препаратів у господарстві необхідно моніторити наступні «критичні» точки:

призначати ПМП з профілактичною або терапевтичною метою має тільки ветеринарний лікар після проведення досліджень на визначення чутливості;

застосування протимікробних препаратів з профілактичною метою на кожному етапі виробництва;

дотримання періоду каренції, утилізація тварин, яких вибракували до закінчення цього періоду.

З метою оцінки реальної ситуації щодо використання антибіотиків у тваринництві та дослідження рівня обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотикорезистентністю, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Асоціацією «Свинарі України» реалізовують в Україні Проєкт «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

У ході реалізації Проєкту відбудеться наймасштабніше дослідження використання антибіотиків у тваринництві. До участі залучать більше 600 респондентів – представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство) та присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва. Дослідження охопить підприємства по усій території України.

pigua.info

Підсумки першого півріччя по експорту молочних продуктів досить позитивні. Нічого дивного зважаючи на світові тенденції.  

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ).

За шість місяців цього року на зовнішні ринку було поставлено 63,2 тис. т молочних продуктів, що на 22,8% більше, ніж за перше півріччя 2016-го. Ситуацію витягує масло та суха сироватка. Показники по молоку та вершках, як згущених так і незгущених, а також кисломолочній продукції від’ємні.

Зокрема, у червні було продано 14,5 тис. т молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж у травні 2017, та на 14%, ніж у травні 2016.

Експорт молока та вершків незгущених  у січні-червні склав 4 тис. т. (-10,1%) на загальну вартість 2,6 млн дол. (+10,1%).

Основними ринками збуту були Молдова (1,2 млн дол.; 46,3% від всього експорту) та Грузія (693 млн дол.; 26,4%).

Імпорт молока та вершків незгущених склав 331 т, що на  55% більше, ніж торік. У вартісному виражені це 537 тис. дол. Найбільше завозили продукту з Німеччини (276 тис. дол.; 51,5%).

Експорт молока та вершків згущених склав 23,3 тис. т, що на 10,7% менше, ніж торік. При цьому експортна виручка склала 40,4 млн дол, що на 13,7% більше, ніж в минулому році. Продавали найбільше до Казахстану (7,9 млн дол.; 19,7%) та Бангладеш (4,3 млн дол.; 10,7%).

Продажі кисломолочної продукції за аналізований період скоротилися на 1,6% — до 1,5 тис. т. Дохід від їх продажу склав 1,5 млн дол. Поставляли продукцію найбільше до Молдови (890 тис. дол.; 60,3%) та Грузії (338 тис. дол.; 22,9%).

В той же час, імпорт був на 35,8% більшим, ніж торік та склав 1,7 тис. т. Купували її найбільше у Бельґії  (1,3 млн дол.; 53%) та Польщі (894 тис. дол.; 36,2%).

Експорт молочної сироватки у січні-червні цього року склав 17,9 тис. т, що на 50% менше, ніж минулоріч. Основними ринками збуту були Китай (6,8 млн дол.; 50,4%), Індія (862 тис. дол.; 6,35%) та Малайзія (711 тис. дол.; 5,24%). Завозили сироватку з Портуґалії (257 тис. дол.; 53%) та Німеччини (84 тис. дол.; 17,32%). Загальний обсяг імпорту за рік зріс на 58,9% та склав 518 т.

Експорт вершкового масла зріс на 205,8% — до 12,3 тис. т. Найбільше продавали його до  Марокко (8,3 млн дол.; 18,5%) та Казахстану (5,8 млн. дол.; 12,9%). Імпорт масла скоротився на 66,5% та склав 231 т.

Експорт сирів  показує приріст. За аналізований період було продано 4,1 тис. т, що на 21,3% більше, ніж у 2016-му. Поставляли його до Казахстану (7,1 млн дол.; 50%) та Молдови (3,5 млн. дол.; 24,25%). Імпорт сирів зріс на 33,3% — до 4,3 тис. т. Найбільше їх купували в Польщі (6,6 млн дол.; 34,3%) та Німеччині (4,6 млн дол.; 23,79%).

Динаміка експорту молочних продуктів у 2016-2017 рр, т

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Президент Володимир Зеленський під час Азійського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» заявив, що Україна готова буде вивозити морем зерно лише у разі створення морського коридору кораблями цивілізованих країн, а будь-яким пропозиціям росії не довіряє.

«Ми говорили з посередниками — з Турецькою Республікою, з ООН, з Великою Британією, Канадою, багатьма європейськими державами. Сьогодні обговорюється формат. Я вважаю, що незважаючи на те, що там росія пропонує, ми їм не віримо. Ми готові говорити з цивілізованим світом і тому підтримуємо формат, коли буде зроблений безпечний коридор транспорту, морський коридор з кораблів наших партнерів, по якому ми можемо експортувати зерно. Якщо цього не буде зроблено, якщо це не буде коридор під прапорами держав, яким можна довіряти через те, що вони в полі права діють і працюють, то тоді це неможливо», — зазначив Володимир Зеленський.

Також він повідомив, що паралельно розробляються інші плани щодо експорту зерна, зокрема, з Балтійськими державами та Польщею.

«Ми проговорюємо формати залізничного експорту, ми вже це робимо — уже експортуємо більше 2 млн тонн щомісяця, але для нас цього замало, бо морем ми можемо експортувати 10 млн тонн на місяць», — пояснив Президент.

Водночас глава держави наголосив, що з перших хвилин повномасштабної війни проти України росія заблокувала наші порти на Чорному морі за допомогою свого флоту, а за час війни російські військові атакували, зокрема, й мирні торговельні судна, також били ракетами по нашій портовій інфраструктурі.

«Чорне море на сьогодні — найнебезпечніше море світу. І це виключно провина росії. Хоча ще 23 лютого цього року, у переддень війни, в Чорному морі було можливе вільне й безпечне мореплавство», — підкреслив Президент.

minagro.gov.ua