Україна готова вивозити зерно лише під захистом держав, яким довіряє, – Володимир Зеленський

Порівняно з минулим роком собівартість зерна збільшилася уполовину, а продажна ціна рівно уполовину зменшилася.

Про це AgroPortal.ua розповів одноосібник з Київщини Руслан Сміленко.

За його словами, затрати на дизпаливо піднялися на 50%: раніше складали 25-28 грн/л, а зараз — 48-60 грн/л. Так само по міндобривам: якщо зараз за селітру пропонують 28 тис. грн, то раніше її можна було придбати за 14-15 тис. грн. Тобто аграрії зараз втрачають прибуток у кілька разів.

Руслан Сміленко, одноосібник

«На сьогоднішній день за 1 т пшениці дають готівкою 4 100 грн. За урожайності 5 т/га собівартість пшениці становить близько 5 грн, тобто на 1 га — затрати 25 тис. грн. Продавати по 5 грн/кг означає вийти в нуль. Якщо менше, як зараз — по 4 грн, то я вже буду в мінусі, тож поки тримаюсь до останнього. Аграрії увійшли в посівну цього року за рахунок умовної подушки минулого року — сприятливі погодні умови, хороший урожай. І ті, хто продав до війни на цій ейфорії, вдало провели весняну посівну. Та як буде починатись осіння, весняна посівна — це вже питання».

Він додає, що зі збиранням проблем не було. Обмолот тривав з 25 липня і до кінця місяця. Єдиною проблемою наразі є підняття цін на дизпаливо, ЗЗР, міндобрива. 

«Дефіциту дизпалива нині немає, як це було навесні. Перед жнивами купував по 62 грн/л, а сьогодні є пропозиції по 48 грн, на місцевих заправках — 50-52 грн/л», — говорить Руслан Сміленко.

AgroPortal.ua

Мінімальні поставки зернових та олійних культур з України змінили світову торгівлю. Заява рф щодо затяжного конфлікту ще більше налякала трейдерів.

Нижчі ніж зазвичай світові запаси та невизначеність в Україні продовжують підтримувати ціни на Чиказькій біржі. Про це пише Reuters. 

«Попит на імпорт сільгосппродукції з боку провідного покупця Китаю був дещо розчаровуючим на тлі карантину та низької маржі виробників, що значною мірою вплинуло на сою. Очікується, що цієї весни американські фермери засіють рекордні площі сої», — зазначається у матеріалі.

Міністерство сільського господарства України повідомило, що аграрії можуть висадити більше ярих культур, ніж вважалося раніше, але все одно на 17% менше, ніж торік. Побоювання щодо виробничого потенціалу та погодних умов у Північній та Південній Америці також додало тривоги. 

В матеріалі йдеться, що згідно з даними Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами США, протягом тижня, що закінчився 12 квітня, були збільшені довгі позиції на ф’ючерси та опціони на соєві боби на базисі CBOT до 171 873 контрактів із 163 655 тижнем раніше. Це пов’язано зі зростанням на 2,4% найбільш активних ф’ючерсів на сою, які торгувались лише за $17 за бушель минулого понеділка.

Ціна на сою 1 квітня ненадовго становила нижче $14 за бушель, що є найнижчим показником із початку лютого, але через 2 тижні вони досягли $15,2, а потім стали на рівні $15,01 — 1/2. 

«Ф'ючерси на соєву олію на CBOT минулої середи досягли історичного максимуму — 78,75 цента за фунт після зростання на 4,2% за тиждень, що закінчився 12 квітня. Також було збільшено кількість ф’ючерсів на 7 300 контрактів та склало 84 063 контрактів.

Соєвий шрот на базисі CBOT — єдина позиція, яка програла серед зернових та олійних культур станом на 12 квітня. Продавці втратили 1% ф’ючерсів, що призвело до скорочення до 7 тис. контрактів», — зазначають аналітики видання.

agroportal.ua

1 червня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Закону № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», над розробкою якого активно працювали фахівці Мінекономіки та Проекту міжнародної технічної допомоги «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

За дане рішення проголосували 316 народних депутатів.

Проект Закону визначає вимоги до упаковки харчових продуктів і будь-яких матеріалів, що контактують з ними, та спрямований на посилення захисту здоров’я та інтересів споживачів.

Мова йде про встановлення вимог до безпечності:

пакувальних матеріалів, таких як папір, картон, фольга, плівка, скло, деревина, текстиль, пластик тощо;

посуду і кухонного приладдя та матеріалів, з яких вони вироблені (кераміка, метал, скло тощо);

матеріалів, які містить упаковка (фарб, клеїв, лаків, силіконів, воску, смоли тощо).

«Прийняття проекту Закону сприятиме виробництву, обігу та використанню в Україні безпечних матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами. І цей проект є останній елемент, необхідний для побудови в Україні європейської системи безпечності харчової продукції», — сказав заступник Міністра Сергій Глущенко.

У депутатському законопроекті № 2195 про ринок землі передбачено механізм запобігання фінасновим спекуляціям на електронних аукціонах.

Про це розповів голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський під час брифінгу, присвяченому альтернативним законопроектам, які можна було вносити до 11 жовтня.

Громади зможуть продавати свою землю лише на електронних торгах. На думку розробників, це дозволить мінімізувати людський фактор при цьому процесі, що в свою чергу знімає питання про корупційну складову довкола продажу земель.

«У законопроекті ми збільшили розмір першої ставки на торгах. Якщо нормативна грошова оцінка буде 40−50 тис. грн за один га, заплатити 30% від цієї суми, а потім відмовитися від лоту — це вже буде „боляче“. Цей крок допоможе підвищити відповідальність гравців на земельних торгах і завадить збивати ціну, адже це буде досить дорого», — заявив Сольський.

Нагадаємо, що у Раді зареєстрували ще один альтернативний до урядового законопроект про ринок землі — № 2178−10. Його ключові позиції виглядають так:

зменшити обмеження по концентрації земель в межах області з 15% до 8%;

ввести обмеження по концентрації земель в межах ОТГ у розмірі 35%;

ввести перехідний період до 1 січня 2024 року, під час якого юридичні особи, бенефіціарні власники яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть набувати у власність землі с.-г. призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі, за винятком тих земель, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді, емфітевзисі таких юридичних осіб та за умови, що такі юридичні особи створені не менше, ніж 3 роки до набрання чинності законом.

agropolit.com