Як контролювати використання антибіотиків у господарстві?

25-вер-2020

Наразі у всьому світі триває боротьба з антибіотикорезистентністю. І хоча в Україні ще немає ефективної системи моніторингу та контролю застосування антибіотиків, відповідальні виробники можуть вже починати слідкувати за використанням ПМП на фермі.

Антибіотики — важливий інструмент для лікування хвороб у тварин. Для контролю застосування протимікробних препаратів у господарстві необхідно моніторити наступні «критичні» точки:

призначати ПМП з профілактичною або терапевтичною метою має тільки ветеринарний лікар після проведення досліджень на визначення чутливості;

застосування протимікробних препаратів з профілактичною метою на кожному етапі виробництва;

дотримання періоду каренції, утилізація тварин, яких вибракували до закінчення цього періоду.

З метою оцінки реальної ситуації щодо використання антибіотиків у тваринництві та дослідження рівня обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотикорезистентністю, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Асоціацією «Свинарі України» реалізовують в Україні Проєкт «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

У ході реалізації Проєкту відбудеться наймасштабніше дослідження використання антибіотиків у тваринництві. До участі залучать більше 600 респондентів – представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство) та присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва. Дослідження охопить підприємства по усій території України.

pigua.info

Більше новин
В Україні зареєстрували нові породи кіз
28-бер-2019

Класифікатор порід кіз в цьому році поповнився трьома українськими породами: білою, строкатою і коротковухою.

Цього року до класифікатору порід кіз додали три українські породи: білу, строкату і коротковуху.

Селекціонери отримали можливість їх удосконалювати або схрещувати з іншими породами.

«Добиваюся 12 років, щоб українських кіз оцінили по достоїнству. Нарешті це сталося, і їх вписали в класифікатор. Тепер кожен козівник може офіційно реєструвати цю порідну групу. Вони вже не безпородні. Американці схрестили їх з англо-нубійськими козами і отримали породу Ламанча. У нас до цього не додумалися. І коротковухих кіз вважали дворовими», — розповідає власниця домашньої козячої ферми з Донецької області Лариса Гурова.

Вона підкреслила, що її господарство першим отримало паспорта на десять українських коротковухих кіз. Видали їх в Агентстві реєстрації та ідентифікації тварин.

Уточнюється, що у кіз коротковухих порід або зовсім немає хряща у вушній раковині, або тільки 5-сантиметрова складка. Шерсть у них густа і міцна. Трохи довша, ніж у інших порід. Кози за 310 днів дають 1,2 тис. л молока жирністю 4%. У запуску коза повинна бути 2 місяці. Виростають тварини до 60 кг. Вперше кіз цих порід покривають з однорічного віку, коли важать 35−40 кг.

«Це ідеальні кози для України. Вони пристосовані до нашої природи і погоди. Легкі в утриманні, оскільки мають сильний імунітет. Коли дивишся на них вперше, то здається, що вуха обгризені. На них не росте шерсть», — вважає Гурова.

facebook

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі: підсумки листопада
03-груд-2019

У період з 1 по 29 листопада 2019 року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) країни повідомили про 804 осередки особливо небезпечних хвороб.

На території раніше благополучних країн виявили наступні захворювання:

блютанг (КЛО) в Алжирі (4 вогнища),

заразний вузликовий дерматит в Індії (3);

ящур у М'янмі (13).

Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (2), Болгарії (33), Угорщині (134), в Китаї (3), Латвії (58), Молдові (3), Польщі (102), Румунії (160), Словаччині ( 1), Україні (3), а також на Філіппінах (24), в Південній Кореї (10), в Зімбабве (6) і в ПАР (2),

Зареєстрували нові осередки класичної чуми свиней в Японії (125 вогнищ) і Бразилії (1).

Вогнища ящура зареєстрували в Зімбабве (23), Намібії (3) і ПАР (10). Блютанг (КЛО) виявили в Бельгії (2), Німеччині (2), на Кіпрі (2) і в Швейцарії (39 осередків). Заразний вузликовий дерматит зареєстрований в Ізраїлі (1). У Судані виявили нове вогнище лихоманки долини Ріфт (1).

Про випадки хвороби Ньюкасла повідомили ветеринарні служби США (2 вогнища). Нові вогнища високопатогенного грипу птахів відзначили в Мексиці (3) і на території Тайваню (4 вогнища). Спалах низькопатогенного грипу птахів виявили на території Нігерії (1).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомлено про вогнища лихоманки Західного Нілу на території Німеччини (9), Греції (1) і у Франції (2 вогнища). Про нові осередки сказу повідомили ветеринарні служби Малайзії (11). У Норвегії виявли один осередок міді-вісна (1).

PigUA.info за матеріалами www.arriah.ru

Детальніше
Українське зерно врожаю 2022 р. залишиться дорогим через зростання витрат на виробництво
08-груд-2021

Ціни на зерно нового врожаю 2022 року в Україні можуть залишитися на високих рівнях на тлі суттєвого збільшення собівартості виробництва через стрімке зростання цін на добрива і, зокрема, на карбамід.

Про це пише Refinitiv Agriculture.

Зазначається, що у поєднанні із тривалим дефіцитом опадів, який спостерігається в Україні протягом цієї осені, це викликає побоювання щодо скорочення врожаю зерна у 2022 р.

Згідно з повідомленням, ціна на карбамід досягла $750-800 за т на базисі FOB Балтика у листопаді 2021 р., що майже на 80% більше, ніж у червні. В Україні ціна на карбамід досягла майже $1100 за тонну на базисі FCA-завод, що на 120% перевищує рівень цін у березні поточного року.

«Світовий індекс азоту Profercy World Nitrogen Index досяг нового максимуму 407,5 пункту, що на 226% перевищує значення на аналогічний період минулого року. Saudi Basic Industries Corporation продала партію гранульованого карбаміду з відвантаженням у листопаді 2021 р. за ціною $850 за т на базисі FOB, це стало найвищою ціною за понад 13 років», — пишуть аналітики.

Безпрецедентне зростання цін на карбамід, за словами експертів, сприяло низці факторів, включаючи скорочення обсягів виробництва аміаку, рекордно високі ціни на природний газ, сезонна активізація попиту і різке скорочення пропозиції через введення мит на експорт карбаміду з Китаю, одного з найбільших світових експортерів.

«Значне зростання цін на азотні добрива може призвести до збільшення собівартості виробництва українського зерна наступного сезону. За попередньою оцінкою опитаних операторів ринку Refinitiv, собівартість виробництва зерна в Україні в 2022 році може зрости на 40%», — йдеться в повідомленні.

Refinitiv Agriculture зазначає, що рекордно високі ціни на карбамід та інші добрива змушують замислитися і про інші можливі ризики для якості українського врожаю у 2022 р. Нестача азотних добрив, особливо карбаміду, може призвести до зниження вмісту білка в зерні, оскільки азот – основний елемент живлення, необхідний формування зерна з високим вмістом білка.

latifundist

Детальніше
Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський
20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок