У "Союзі птахівників" оцінили запропоновані ЄС квоти на українську курятину

10-черв-2019

Європейська комісія планує збільшити імпортні квоти для української курятини з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн на рік. Пропозиція вдала і на часі, але цього замало. Таку думку у коментарі УНН висловив глава асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

"Цього обсягу замало. Однак, ми вважаємо це значним досягненням, зважаючи на те, як цей процес проходив погодження, які були настрої до початку переговорів", - сказав він.

У намірах ЄС збільшити “курячі” квоти Україні більше плюсів, аніж мінусів, продовжив Карпенко.

"Україна матиме набагато кращу стартову позицію в переговорному процесі під час наступного перегляду Угоди про ЗВТ", - підкреслив він.

Нагадаємо, за прогнозами німецьких експертів, у 2019-му Україна збільшить показники експорту курятини до 350 тис. тонн, випередивши при цьому Росію, Білорусь і Канаду.

Джерело: УНН

Більше новин
Євросоюз і ряд інших країн обмежили імпорт продукції українського птахівництва
18-груд-2020

Ряд торгових партнерів ввели обмеження на ввезення з України продукції птахівничої галузі.

Причина - спалах пташиного грипу в Миколаївській області.

Про це повідомили в Госпродпотребслужбе у відповідь на запит НВ.

У відомстві нагадали, що на початку грудня в особистому селянському господарстві в с. Кандибине Новоодеського району Миколаївської області була зареєстрована загибель птиці з підтвердженим діагнозом вірусу пташиного грипу.

Пізніше, 12 грудня, вірус був виявлений в с. Новоматвеевское того ж району.

За попередніми даними, джерелом збудника захворювання могли бути дикі перелітні птахи.

Відповідно до зобов'язань в рамках членства у Всесвітній організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), Україна повідомила про спалах хвороби всіх торгових партнерів.

Станом на 16 грудня Держпродспоживслужба отримала повідомлення про введених обмеженнях на експорт продукції птахівничої галузі, а саме:

- Гонконг і Білорусь обмежила експорт з Миколаївської області;

- ЄС, Сінгапур, Марокко, Туніс, Японія обмежили територію всієї країни;

- Саудівська Аравія, Молдова, Ізраїль визнали зонування, яке застосовується Держродспоживслужбою, це означає, що обмеження стосується лише 10-км зони навколо спалаху вірусу.

«На сьогоднішній день тривають переговори з основними торговими партнерами, а саме Сінгапуром та Японією з метою визнання зонування», - додали у відомстві.

nv.ua

Детальніше
Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський
20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Детальніше
Єврокомісія дозволила використання генетично модифікованої сої
01-жовт-2020

Європейська комісія дозволила використання генетично модифікованих організмів (ГМО) у харчових продуктах та кормах (соя MON 87708 x MON 89788 x A5547-127).

Генетично модифікована соя пройшла комплексну процедуру авторизації, включаючи позитивну наукову оцінку Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA). Однак, рішення про авторизацію не поширюється на вирощування.

Всі держави-члени ЄС мають право висловлювати свою думку в Постійному комітеті, а потім в Апеляційному комітеті. З огляду на результат процесу, Європейська комісія зобов'язана продовжити видачу дозволу. Дозвіл діятиме протягом 10 років, а будь-які продукти, вироблені з генетично модифікованої сої, будуть підпадати під строгі правила ЄС щодо маркування та відстеження.

pig333.com

Детальніше
Завод з виробництва штучного м’яса збудують в Житомирській області
20-січ-2021

Цього року у Баранівському районі Житомирської області почнеться будівництво підприємства, що спеціалізуватиметься на виробництві штучного м’яса рослинного походження. Інвестував у створення нового заводу бізнесмен з Нідерландів. Реєстрацію нового виробничого об’єкту планують здійснити вже навесні.

«Це свідчить про те, що інвестори зацікавлені у розміщенні своїх підприємств, представництв великих концернів на території Житомирщини. Можу твердо сказати, що як і у 2020-му у новому році ми будемо прагнути і надалі ефективно співпрацювати з бізнесом: супроводжувати та підтримувати вже діючих інвесторів та активно допомагати тим, хто бажає пов’язати свій бізнес з нашою областю, легально та відповідально працювати задля розвитку Житомирщини», — заявив очільник Житомирської облдержадміністрації Віталій Бунечко.

PigUA.info за матеріалами agri-gator.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок