Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський

20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Більше новин

Україна експортувала м'яса птиці на понад $500 млн

16-серп-2022

Україна у січні-липні поточного року експортувала 235,1 тис. т м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 8,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це говориться у повідомленні Союзу птахівників України.

Як зазначається, у грошовому еквіваленті експорт за 7 місяців поточного року склав $523,2 млн, що на 36,7% більше, ніж за аналогічний період торік.

«Такий ріст експортної виручки став можливим завдяки росту цін на традиційних експортних ринках для української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу», — пояснюють експерти.
Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у липні 2022 р. були Саудівська Аравія (32,2%), Нідерланди (19,1%) та Словаччина (7,3%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці за підсумками 7 місяців 2022 р.

agroportal.ua

Детальніше

Війна не вплинула на виробництво комбікормів

31-трав-2022

Переорієнтація з українського ринку на європейський забезпечила безперебійну роботу підприємства з нідерландськими інвестиціями «Коудайс Україна» та задовільнила потреби клієнтів у повному обсязі.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

За його словами, виробництво з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зупинялося, нестачі сировини також немає. Усе завдяки диверсифікації поставки компонентів, які входять до складу комбікорму. Йдеться не лише про зерно та білкову сировину, а й про інші мінерально-вітамінні добавки, ферменти.

За словами комерційного директора, у зв’язку з нинішньою ситуацією був дещо змінений ланцюг поставок сировини. До цього її завозили через Одесу, нині ж переорієнтувались через польські та нідерландські порти.

«Складнощі, можливо, є на територіях, близьких до бойових дій, або де безпосередньо тривають бої. Наше підприємство знаходиться на заході України. Свою продукцію ми відправляємо на Миколаївщину, Запоріжчину, Дніпропетровщину, Полтавщину. Якщо хтось має проблеми, нехай звертаються до нас, ми радо допоможемо», - Дмитро Бурбан, комерційний директор компанії «Коудайс Україна»

При цьому він додає, що в «Коудайс Україна» готові запустити завод на повну потужність, все залежить від попиту продукції на ринку.

«В цей час багато хто з наших клієнтів-фермерів зменшили поголів’я худоби, птиці, відповідно зменшилося споживання комбікорму. У травні спостерігаємо стабілізацію цін на м'ясо, тож чекаємо активності фермерів. Плануємо виходити на пік виробництва і в принципі будемо завантажені на 100%», — підсумував Дмитро Бурбан.

AgroPortal.ua

Детальніше

Демонстраційні ферми з’являться в Україні

31-бер-2021

Мережу демонстраційних ферм планує створити Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ). На думку представників асоціації, демоферми допоможуть представникам галузі тваринництва обмінюватися досвідом, а також переймати кращі практики господарювання.

Демонстраційні ферми будуть створені на базі середніх та малих підприємств. НАСДСУ сприятиме появі такої мережі в рамках проекту “Українська мережа демонстраційних ферм “Демоферми”. Проект втілюється завдяки підтримці Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.

На господарствах, які стануть демонстраційними, фермери зможуть ознайомитись з інноваціями у галузі, технічними та технологічними нововведеннями. Також Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України планує надавати власникам малих та середніх підприємств консультації щодо менеджменту та просування продукції на ринку.

Згодом українські демоферми можуть увійти до складу європейської мережі демонстраційних ферм.

Meat-Inform

Детальніше

Мінекономіки опублікувало урядовий прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки

17-серп-2020

14 серпня 2020 року, на веб сайті Мінекономіки був оприлюднений прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Цей трирічний Прогноз був схвалений Урядом 29 липня 2020 року.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується:

зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році;

збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників — на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% у 2022 році та 5,1% у 2023 році;

рівень безробіття у 2021 році — 9,2%, у 2022 році - 8,5%, у 2023 році — 8,0%;

зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році.

За словами Міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021−2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн., у 2022 році — 6700 грн, у 2023 році — 7176 грн.

Цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України.

«Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2021 рік», — додав Міністр.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням.

Довідково:

Прогноз розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Головна мета документу — формування бачення щодо найбільш вірогідного «рестарту» економіки після поширення COVID-19, траєкторії та характеру переходу до сталого позитивного розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених Урядом України.

Прогноз розроблений за основним, найбільш вірогідним сценарієм, який ґрунтується на аналізі розвитку економіки впродовж останніх років, поточної економічної ситуації, що склалася внаслідок форс-мажорних обставин світового масштабу, та її наслідків для України.

Детальніше